Освітня програма ХЛ №160 5-6 класи (продовження 3)

Зарубіжна література

          Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори  Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.,  Мацевко-Бекерська Л.В.,

Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О.,                       Вітко М.І., Джангобекова Т.А.)

Предмет «Зарубіжна література» в галузі загальної середньої освіти виконує такі функції: 1) пізнавально-ціннісну (пізнання життя, людини й світу через художню літературу, формування ціннісних орієнтирів особистості                         в період її становлення); 2) естетичну (розвиток уявлень про специфіку мистецтва слова, естетичного смаку, умінь розрізняти художню вартість творів); 3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи                          з книжкою та комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування); 4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного суспільства); 5) виховну (виховання моральних         і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності                             за збереження духовних надбань України й людства).

Головна мета вивчення зарубіжної літератури в системі середньої освіти – залучення учнів до найкращих здобутків класичної й сучасної художньої літератури різних країн і народів, формування компетентних читачів, здатних творчо сприймати, критично оцінювати й насолоджуватися художніми творами, брати участь у різних комунікативних ситуаціях та взаємодії (зокрема, із застосуванням цифрових технологій) на підставі прочитаних художніх текстів і медіатекстів відповідно до контексту.

Завдання вивчення зарубіжної літератури в школі:

- репрезентувати актуальні для школярів художні твори (класичні                             та сучасні), необхідні для духовної та психологічної адаптації людини                            в сучасному полікультурному суспільстві;

- сформувати в учнів сталу потребу в діалозі з творами словесного мистецтва, необхідність у власній рефлексії над почуттями й думками, які виникають в семантичному та естетичному полі художнього тексту;

- навчити школярів естетично сприймати літературні твори, виявляти                      їх художню своєрідність, розглядати в контексті розвитку загальнолюдської культури та національних культур різних країн і народів;

- розширити особистісний культурно-естетичний тезаурус учнів на основі набутих знань про художню літературу світу, практичних умінь і навичок сприймання, аналізу, інтерпретації, дослідження художніх творів зарубіжних письменників від давнини до сучасності, а також у процесі творчого діалогу                      із художніми текстами і відповідними медіатекстами;

- розвивати високі моральні якості школярів, їхні ціннісні орієнтації, ставлення, емоційно-чуттєву сферу особистості;

- виховувати в учнів патріотизм, повагу до національних традицій і різних культур, толерантне ставлення до «інакшості», до відмінного від власного погляду.

Наскрізним стрижнем навчального предмета «Зарубіжна література»                      є поєднання класичної й сучасної літератури, художніх творів і медіатекстів.             Це дає змогу вибудувати єдиний простір цікавих для учнів третього тисячоліття творів, що належать до різних культур, забезпечити умови для діалогу класики й сучасності, реалізувати різновекторність у пізнавальній діяльності, залучити інтермедіальність як один із ефективних шляхів вивчення зарубіжної літератури, підвищити мотивацію учнів до читання найкращих книжок світу.

Пріоритетами викладання предмета «Зарубіжна література» є такі:

• антропологічний (з позицій якого головним аспектом вивчення літературних творів є особистість учня, його естетичне сприйняття                     і творчий розвиток);
• аксіологічний (спрямований на розвиток в учнів сталого інтересу                       до взірців світового красного письменства, уміння читати і творчо сприймати художні твори зарубіжних письменників, збагачуватися фундаментальними цінностями культури різних країн і народів, вирішувати життєві ситуації з урахуванням набутого читацького досвіду);
• українознавчий (метою якого є презентація зарубіжної літератури крізь призму української культури, що в умовах глобалізації сучасного світу буде сприяти виявленню і збереженню національної ідентичності школярів, сприйняттю української культури як невід’ємного складника світової, вихованню молодого(ої) громадянина/громадянки України, який(а) пізнає і досліджує реалії своєї країни, традиції рідної культури                     й усвідомлює їх у світовому контексті);
• полікультурності (реалізація якого передбачає вивчення художніх текстів національних культур у контексті розвитку світової літератури, розкриття різноманітних аспектів взаємодії творів різних національних традицій, що буде сприяти вихованню полікультурної особистості, формуванню культури міжетнічних і міжнаціональних відносин, толерантного і шанобливого ставлення до інших національних традицій, запереченню будь-яких форм насильства);
• етичний (який передбачає, що робота над художніми текстами, включеними до програми, дозволить не тільки збагатити учнів знаннями класичної й сучасної зарубіжної літератури, але і, що не менш важливо, запропонує варіанти вирішення моральних проблем, що хвилюють школярів).

          Шляхи реалізації модельної навчальної програми.

          Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти. Обов’язковий компонент – це художні твори класики й сучасності, які передбачені для обов’язкового вивчення. Варіативний компонент містить перелік художніх текстів, із яких учитель може вибрати один або декілька відповідно                               до забезпечення матеріально-технічними ресурсами, інтересів учнів тощо.

Художні твори для текстуального вивчення у модельній навчальній програмі для 5-6 класів відібрані з урахуванням психологічних                                             та інтелектуальних можливостей школярів, а також відповідно до інтересів                        і проблем (моральних, соціальних, культурних та ін.), актуальних для учнів певних вікових груп.

Очікувані результати та види навчальної діяльності у програмі сформовані (до кожного розділу) за чотирма основними групами:

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях;

ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів;

ІІІ. Висловлювання  думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія                          з іншими особами, зокрема, в цифровому середовищі;

IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності                          та індивідуального мовлення. Вони корелюють (враховуючи розвиток учнів)                    із відповідними групами результатів у Державному стандарті початкової освіти та групами результатів і орієнтирами для оцінювання в Державному стандарті базової середньої освіти. У такий спосіб досягається зв’язок і наступність                          у процесі навчання в контексті реалізації концепції Нової української школи.

У межах модельної навчальної програми предмета «Зарубіжна література» доречно залучені й інші базові знання, що становлять основу мовно-літературної галузі, зокрема: інформація, її джерела, види та вміння працювати з нею; комунікація як взаємодія в ситуаціях спілкування                                  та використання різних форм мовлення і мовленнєвих стратегій; текст (зокрема, медіатекст) як більш широке поняття порівняно із «художній текст», різновиди, зміст і структури текстів у сучасну добу; мовні засоби, що використовуються                      в художніх текстах відповідно до задуму письменника та культурної ситуації доби.

Види навчальної роботи на уроках зарубіжної літератури, як традиційні, так і нові. Серед них:

• уроки ділової гри;
• уроки прес-конференції;
• уроки – КВК;
• уроки – змагання;
• уроки – консиліуми;
• уроки – твори;
• уроки – винаходи;
• уроки – заміни.

Ключові компетентності увиразнено через наскрізні лінії: «Екологічна безпека», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека».

Для формування відповідних компетентностей в учнів 5-6 класів  пропонується широко впроваджуються в методику викладання зарубіжної літератури і рольові уроки або фрагменти (такі, що відтворюють структуру певної діяльності  в ігровій навчальній моделі):     

1. Аукціон знань. Відмінну оцінку (приз) отримує учень,  який виявить найкращі знання; дасть правильні й повні відповіді на запитання;  назве найбільше письменників тощо.

2. Звіт про презентацію  книжки, творчий вечір письменника у формі телерадіорепортажу, газетної статті тощо.

3. Заочна екскурсія визначними місцями, пов'язаними з літературою. «Екскурсоводи» проводять заочний огляд.

4. Засідання дискусійного клубу.

Види, форми та способи оцінювання результатів навчання.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є поточне                       та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють відповідно до цієї модельної навчальної програми із застосуванням таких основних форм                               і способів:

- усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

- письмової (зокрема шляхом виконання самостійних і контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами тощо);

- цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі); практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів досліджень, навчальних проєктів тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети

Спираючись на Державний стандарт і модельну навчальну програму, важливо реалізовувати сучасні підходи до вивчення літератури в школі.

Особистісно орієнтоване навчання, діалогічний характер викладу матеріалу досягаються завдяки застосуванню новітніх педагогічних технологій.

Згідно із Державним стандартом у межах мовно-літературної галузі передбачено різні види діяльності учнів в умовах стрімкого розвитку інформаційного суспільства, зокрема не лише із художніми текстами                              (у книжковому форматі), а й цифровими ресурсами, соцмережами, медіа-текстами тощо. Відповідно вчителеві слід завчасно перевірити необхідний цифровий контент для безпечної роботи з ним учнів, провести інструктаж щодо основних правил поведінки в інтернет-просторі та в онлайн-взаємодії, повідомити про необхідність дотримання етичних норм і академічної доброчесності. Під час вивчення зарубіжної літератури доречно буде системно представляти інформаційно-комунікаційні технології навчання, вони значно підсилюють інтерес до навчання та активізують творче сприйняття учнями художніх творів.

Модельна навчальна програма із зарубіжної літератури для 5-6 класів відповідає сучасним запитам української молоді й забезпечує формування засобами мистецтва слова позитивного мислення, креативності, комунікативних умінь і соціокультурної адаптації учнів до суспільства ХХІ століття.

Навчальні ресурсами, які використовуються при вивченні зарубіжної літератури: Інтернет-ресурси (Еdera, На Урок, Безкоштовний мобільний додаток Р.І.Д.); додаткова наукова та художня література; підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Електронні ресурси зарубіжної літератури для учнів: Центральна бібліотека України для дітей (https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=68); бібліотеки України для дітей (https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=40); бібліотека світової літератури. Оригінали та переклади (https://www.ae-lib.org.ua/); КЛЮЧ («Краща література юним читачам») (https://chl.kiev.ua/key).

Для даної програми обрано підручник: «Зарубіжна література» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (автори: Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська., Рудніцька Н.П., Ковальова Л.Л.).

Іноземна мова (англійська)

          Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Іноземна мова» (далі Програма) визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5-9 класів з мовно-літературної галузі (іншомовна освіта), пропонований зміст Програми та види навчальної діяльності учнів, спрямовані на реалізацію очікуваних результатів.

         Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 30. 09. 2020 р.                      № 898) та ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

         Пропонована Програма ґрунтується на принципах:

- комунікативної спрямованості освітнього процесу для реалізації цілей                              і завдань навчального предмету «Іноземна мова»;

 - особистісної орієнтації на учня/ученицю;

- підтримки автономії учня/учениці;

 - взаємопов’язаності (інтеграції) видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма) в освітньому процесі.

        Програму спрямовано на реалізацію мети базової середньої освіти, яка передбачає розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації                                      та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху                  та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти                               або здобуття   професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення                    до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

        Метою мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) є розвиток компетентних мовців, здатних спілкуватися іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

        Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального                      та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою.

       Завдання іноземних мов полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
• здійснювати спілкування у письмово відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого опанування іноземної мови;
• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування                    за умови дефіциту наявних мовних засобів;
• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
• обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
• ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

           У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції. Ці функції не є окремими цілями уроку. Вони реалізуються комплексно через зміст галузі та навчально-пізнавальні процеси.

           Освітня функція спрямована на:

• усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя                       у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
• опанування знань про культуру, історію, реалії та традиції країни виучуваної мови;
• залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);
• розуміння власних індивідуальних особливостей                                         як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;
• усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять,                           за допомогою якої спримається дійсність;
• формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

         Виховна функція сприяє:

• формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови                       як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
• розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;
• емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;
• розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

         Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

• мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
• готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
• потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;
• здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемнопошукової діяльності.

         Мета компетентнісно орієнтованого навчання іншомовного спілкування учнів 5–9 класів полягає у спрямуванні навчального процесу на формування                     в учнів здатності цілісно поєднувати здобуті знання, сформовані уміння                                 й навички, набутий навчальний досвід, світоглядні цінності, ставлення                           та переконання з активною творчою самостійною науково-дослідницькою діяльністю у межах окреслених навчальною програмою орієнтирів у процесі добору та використання мовного та інформаційного матеріалу для продукування усних і письмових текстів та для ідентифікації чужомовних висловлень у процесі їх сприймання під час читання та слухання.

           Методологічними засадами для організації компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов у 5–9 класах слугують Рекомендації Європейського Парламенту та Європейської Ради Європейської довідкової рамки ключових компетентностей для навчання упродовж життя; «Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання»; Закон України «Про освіту» (2017). Навчальний процес будується на підґрунті комунікативного, діяльнісного, особистісно орієнтованого                                                  та культурологічного підходів, які своєю сутністю зумовлюють дидактично                        і методично доцільне визначення цілей та змісту навчання іноземної мови                       як важливого засобу міжкультурного спілкування та порозуміння в сучасному глобалізованому, мультилінгвальному та полікультурному світовому соціумі.

           Компетентнісно орієнтоване навчання іноземних мов у закладі доцільно розглядати як здатність учнів відповідно до вікових особливостей                                    і потенційних можливостей усвідомлено виконувати навчальні дії,                                  що забезпечують опанування іншомовним спілкуванням в усній та письмовій формах у межах сфер, тем, ситуацій та з допомогою мовних засобів, окреслених чинною програмою. Виходячи з навчальної програми і чітко визначених результатів вивчення іноземної мови для кожного класу, передбачається,                    що компетентна особистість учня повинна продемонструвати уміння ефективно користуватися іншомовною інформацією, окресленою комунікативними потребами та презентованою соціальним оточенням, оцінювати подану інформацію і добирати потрібну для власної життєвої діяльності, впливати на неї, адаптуючи її кількісні та якісні характеристики до своїх іншомовних комунікативних намірів. У межах змісту навчальної програми учень повинен уміти засобами іноземної мови аргументовано висловлювати власні думки, ідентифікувати зміст прочитаних і почутих текстів, дотримуватися в різних соціальних середовищах адекватної комунікативної поведінки, прийнятої                        у країнах, мова яких вивчається, демонструвати своє ставлення до отриманої інформації з усних і письмових джерел.

           Розвиток життєвих компетентностей у шкільній іншомовній освіті:

• критичне мислення (розуміння і аналіз зв’язків між ідеями                                        та аргументами; оцінка ідей, аргументів та варіантів; вирішення проблем та прийняття рішень);
• креативність (участь у креативній діяльності; створення нового контенту на основі власних ідей та інших джерел);
• уміння вчитися (розвиток навчальних умінь і стратегій навчання; контроль свого навчання; саморефлексія та самооцінка навчальних успіхів);
• спілкування (ведення бесіди; участь у розмові з доцільною впевненістю та ясністю);
• співпраця (уміння брати відповідальність за свій внесок у групову роботу; − уміння слухати з повагою і давати конструктивну відповідь на внесок інших у спільну роботу; уміння працювати на результат);
• соціальна відповідальність (розуміння своїх обов’язків у групі                                 та суспільстві; розуміння загальнолюдських проблем);                           
• розвиток емоційного інтелекту (визначення і розуміння емоцій інших; керування власними емоціями).

           Особливості добору та організації змісту навчання іноземної мови. Цей чинник визначено як цілями, так і тематикою навчання іншомовного спілкування. Він враховує сучасні тенденції розвитку шкільної іншомовної освіти (компетентнісний, комунікативний, діяльнісний, особистісно орієнтований, культурологічний підходи), метапредметні категорії, пов’язані                       з організаційними, інформаційно-пізнавальними, комунікативними, емоційно-ціннісними видами навчальної діяльності, спрямованими на засвоєння мовних аспектів спілкування і механізмів іншомовної комунікації в усному                                   і писемному мовленні, на оволодіння особливостями комунікативної поведінки, прийнятої у країнах виучуваної мови, на дотримання соціокультурних норм використання стратегій, відповідно до ситуацій спілкування, що забезпечують успішність комунікативної взаємодії.

             Особливості добору та використання методів, форм, засобів навчання відповідно до його умов у процесі компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов. Ця позиція зумовлюється тенденціями розвитку сучасної шкільної іншомовної освіти:

• комунікативним спрямуванням процесу навчання;
• діяльнісною технологією навчання;
• особистісно орієнтованою парадигмою процесу навчання, його відповідністю віковим особливостям учнів початкової школи;
• культурологічним спрямуванням навчальної діяльності.

           Визначені освітні технології мають сприяти успішному оволодінню учнями навчальними діями, зорієнтованими на отримання іншомовного досвіду спілкування в усній та письмовій формах, який неможливий без засвоєння мовних одиниць і механізмів оперування ними у практичній іншомовній діяльності. А це означає, що методи, форми, види навчальної роботи та засоби їх виконання повинні оптимально забезпечувати ефективність способів пред'явлення та активізації дібраних мовних і мовленнєвих одиниць і давати змогу здійснювати об’єктивний контроль/самоконтроль навчальних досягнень учнів.

            Особливості організації освітнього процесу. Передбачається,                             що навчання організовується за принципом паралельного і взаємопов’язаного оволодіння учнями видами мовленнєвої діяльності, а з допомогою засобів іноземної мови відбувається ознайомлення з соціокультурними, соціолінгвістичними, лінгвокраїнознавчими аспектами культури країни, мова якої вивчається. У зв'язку з цим весь процес навчання набуває форми діалогу культур (чужомовної та рідної), який здійснюється засобами іноземної мови. Такий підхід забезпечується спеціальними видами і формами іншомовної навчальної діяльності, серед яких визначальне місце належить комунікативним завданням, зокрема інтерактивним технологіям і навчально-мовленнєвим ситуаціям, які в освітній діяльності учнів мають набувати пріоритетних засобів навчання.

           Навчальні ресурси, які використовуються при вивченні іноземної мови:

- для розвитку мовленнєвих умінь https://learnenglish.britishcouncil.org/skills;

- граматичний практикум https://learnenglish.britishcouncil.org/skills;

- лексичний практикум https://learnenglish.britishcouncil.org/skills;

- підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

         Особливості об’єктів, форм і видів контролю освітніх досягнень учнів. Цей чинник передбачає використання нового підходу до оцінювання іншомовних навчальних досягнень учнів. Увагу сконцентровано загалом                        на результатах навчання, зокрема на рівні сформованості мовних навичок                           і мовленнєвих умінь, а також на якості набутого загальнонавчального досвіду. При цьому, пріоритетними постають види і форми контролю не стільки рівня сформованості мовних (фонетичних, лексичних, граматичних) навичок учнів (хоча саме вони є об’єктами перевірки), скільки якості іншомовних умінь                           у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: говорінні, аудіюванні, читанні, письмі.

        Для даної програми обрано підручник: «Англійська мова (5-й рік навчання)» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти                                (з аудіосупроводом) (авт. Карпюк О. Д., Карпюк К. Т.)

Друга іноземна мова (німецька)

               Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Друга іноземна мова 5-9 класи»  для закладів загальної середньої освіти (автори Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б.,   Якоб О. М.,   Самойлюкевич І. В.,    Добра О. М.,   Кіор Т. М.,

Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.)

          Відповідно до навчального плану, починаючи з 5-го класу, передбачено можливість навчання 2-ої іноземної мови, на яку відводиться дві тижневі години. Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова» (далі Програма) визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5-9 класів з мовно-літературної галузі (іншомовна освіта), пропонований зміст Програми та види навчальної діяльності учнів, спрямовані на реалізацію очікуваних результатів.

         Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 30. 09. 2020 р.       № 898) та ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

        Пропонована Програма ґрунтується на принципах:

- комунікативної спрямованості освітнього процесу для реалізації цілей                               і завдань навчального предмету «Друга іноземна мова»;

 - особистісної орієнтації на учня;

- підтримки автономії учня;

 - взаємопов’язаності (інтеграції) видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма) в освітньому процесі.

        Тенденції, зумовлені процесами глобалізації міжнародних контактів,                       де іноземній мові належить визначальна роль важливого засобу міжкультурного спілкування. Враховуючи вікові психофізіологічні особливості та можливості школярів цієї вікової категорії, їхній досвід у вивченні інших предметів, зокрема рідної та першої іноземної мови, забезпечити виконання практичної (комунікативної) мети навчання, а також реалізувати завдання освіти, виховання і розвитку особистості школярів у процесі отримання базової освіти,  формувати в учнів ключові і міжкультурні іншомовні комунікативні компетентності.

        Завдання другої іноземної мови у реалізації мети базової загальної середньої освіти:

- оволодіння учнями рівнем комунікативної компетентності, що визначений чинною навчальною програмою;

- комплексне оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, говорінням, читанням, письмом), концентричність пред’явлення навчального матеріалу, ситуативну обумовленість вправ і завдань;

- взаємопов`язане і збалансоване навчання всіх видів мовленнєвої діяльності, враховуючи, що кожен із них є метою і засобом навчання;

- формування в учнів ключових і міжкультурної іншомовної комунікативної                   як предметної компетентностей через використання відповідних вербальних, текстових й ілюстративних матеріалів, сприяти вихованню толерантного ставлення і поваги до культури, звичаїв, способу життя інших народів;

- реалізацію культурологічного підходу до навчання, використовуючи завдання, що сприяють моделюванню ситуацій мовленнєвої взаємодії за принципом діалогу культур;

- створення комунікативної атмосфери на уроках, наближення її до умов реального спілкування, забезпечення можливості багатоканальної мовленнєвої взаємодії (interaction) через виконання різноманітних індивідуальних, парних                  і групових вправ і завдань у залежності від соціальних потреб спілкування;

- особистісну орієнтованість навчального матеріалу, зумовлену віковими особливостями учнів, їхніми інтересами, навчальним і життєвим досвідом, перспективами майбутньої діяльності;

- умови створення на уроках навчальних мовленнєвих ситуацій, що дозволяють відтворювати у навчальному процесі атмосферу реального спілкування, дотримуючись лінгвістичних і соціокультурних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;

- виконання практичної (комунікативної), виховної, розвивальної, освітньої цілей навчання;

- виконання завдань діяльнісного, проблемного, творчого характеру, що сприяє розвитку креативного мислення, загально-навчальних умінь, усвідомленого використання власного навчального досвіду, в тому числі у вивченні рідної                        та першої іноземної мови, міжпредметних зв`язків, об`єктивного оцінювання         та переосмислення рівня своїх навчальних досягнень.

          Компоненти ключових компетентностей:

- використання українознавчого компоненту в усіх видах мовленєвої діяльності; засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції, критично оцінювати їх.

- розв’язування комунікативних та навчальних проблем,застосовуючи логіко-математичний інтелект; логічне обґрунтовування висловленої думки; використання математичних методів (графіки, схеми) для виконання комунікативних завдань

- уміння описувати іноземною мовою природні явища, технології, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

-  вивчення іноземної мови з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж; створення інформаційних об’єктів іноземними мовами; спілкування іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; застосовування ІКТ для пошуку, обробки, аналізу та підготовки інформації відповідно до поставлених завдань.

        Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів на кінець                  5-го класу: рівень та дескриптори володіння німецькою мовою на кінець 5-го класу відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання становить А1.

Учень уміє:

-представити себе, когось

-познайомитися, привітатися, попрощатися, просити вибачення

-ставити запитання і відповідати на них

-давати елементарну характеристику

-пропонувати, приймати, відхиляти пропозицію

-вітати зі святом

- розуміти та виконувати інструкції

-повідомляти про належність

-описувати, розповідати, характеризувати.

     Методи викладання другої іноземної мови (німецька): граматично-перекладний; природній (створити такі умови, як і при вивченні рідної мови);

прямий (багаторазове повторення і відпрацювання структур); аудіолінгвальний (вивчення нового за допомогою повторення); аудіовізуальний (використання таблиць, символів); комунікативний (імітація ситуацій з реального життя); навчальна гра; вивчення мови через малювання; метод проектів.

       Орієнтовні параметри для оцінювання навчально-пізнавальних досягнень учнів 5-6-х класів. Ці параметри стосуються лише оцінювання і не слугують основними орієнтирами у навчанні.    

Усне сприймання

(Аудіювання)- обсяг прослуханого у запису матеріалу становить 1-2 хв     

Зорове сприймання

(Читання)   - обсяг одного тексту становить 50 слів   

Усна взаємодія

(Діалог)      Висловлення кожного учасника 4 репліки

Усне продукування

(Монолог)  Обсяг висловлення 4-5 речень

Писемне продукування

(Письмо) - Обсяг письмового повідомлення 30-40 слів

Для даної програми обрано підручник: «Німецька мова (1-й рік навчання)» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіо-супроводом) (авт. Сотникова С.Л, Гоголєва Г.В.).

Математична освітня галузь

Зміст математичної освітньої галузі  реалізується у 5 класах через предмет «Математика».

Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.)

        Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі і становить: математика - 5 годин на тиждень.

Математика

Модельна навчальна програма з математики для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти побудована відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 (далі — Державний стандарт) і Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року № 235, та спрямована на реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом для математичної освітньої галузі.

Математична освітня галузь є складовою базової середньої освіти, метою якої є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Випускник закладу загальної середньої освіти —                          це патріот України, у світогляді якого розбудова українського суспільства                       й економіки та зайняття Україною гідного місця серед світових держав є однією з провідних цінностей.

Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня/учениці через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає:

• засвоєння системи знань;
• набуття та вдосконалення вміння розв’язувати математичні                          та практичні задачі;
• розвиток логічного й математичного мислення;
• розуміння можливостей застосування математики в особистому                     та суспільному житті.

       Зважаючи на сучасний стан розвитку суспільства та потреби сьогодення, одним із основних викликів є збереження та подальше підвищення статусу України як провідної світової держави в наукомістких галузях, зокрема                               в комп’ютерних та інформаційних дисциплінах, авіаційній та космічній галузях; проведення наукових досліджень і технічних розробок на сучасному світовому рівні; розвиток технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави; інтенсивний розвиток усіх галузей народного господарства та оновлення виробничої бази на засадах сучасних технологій, автоматизації та роботизації; масова інформатизація та комп’ютеризація. Зазначені виклики можуть бути реалізовані виключно за умови масового набуття підростаючим поколінням компетенцій, що є чільними для професійної орієнтації в наукомістких областях, конструктивного логічного                                      та алгоритмічного мислення, високого рівня технічної грамотності. І провідним інструментом для цього є навчання математики як мови науки, техніки                            та технологій.

В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики                         в закладі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані предметні та ключові компетентності, зокрема такі, як здатності учня/учениці застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, брати повноцінну участь                        у житті суспільства, нести відповідальність за свої дії.

Метою навчального предмета «Математика», який згідно з Державним стандартом входить до типової освітньої програми для 5–9 класів, є досягнення вищезазначеної мети математичної освітньої галузі, у тому числі формування                     в учнів предметної математичної компетентності, що передбачає здатність розвивати й застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів                        та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини.

Формування зазначеної компетентності підпорядковується реалізації загальних завдань математичної освіти, які полягають у формуванні в учнів:

• ставлення до математики як до невід’ємної складової загальної культури людини, універсальної мови науки та техніки, ефективного засобу моделювання та дослідження процесів і явищ навколишнього світу, а отже, необхідної умови повноцінного життя людини                               в сучасному суспільстві;
• математичного мислення та мовлення, необхідного для опису математичних фактів і закономірностей та для створення математичних моделей;
• здатності до логічних міркувань, висновків, алгоритмічного мислення;
• здатності логічно обґрунтовувати та доводити твердження, оцінювати правильність і раціональність розв’язування задач, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної                              та ймовірнісної інформації;
• здатності та потреби застосовувати математичні методи під час розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;
• умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати й використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті.

У 5 класах закладів загальної середньої освіти мають бути реалізовані такі специфічні для даного етапу навчання математики освітні завдання:

• розширення знань про число (від натуральних чисел до звичайних                       і десяткових дробів, у тому числі нескінченних періодичних десяткових дробів, від’ємних чисел);
• формування культури усних і письмових обчислень, зокрема                           із застосуванням засобів обчислювальної техніки;
• формування початкових уявлень про залежності між величинами, подання та оброблення наборів даних, графічний спосіб характеристики залежностей між величинами, опису явищ                           і процесів;
• оволодіння мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебраїчних виразів, розв’язувати рівняння;
• оволодіння вмінням моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, співвідносити здобуті результати зі змістом модельної ситуації;
• оволодіння мовою геометрії, розвиток просторових уявлень і уяви;
• формування вміння виконувати найпростіші геометричні побудови за допомогою геометричних інструментів (лінійки з поділками, транспортира, косинця, циркуля та лінійки);
• формування знань про геометричні фігури на площині, їхні властивості, а також умінь застосовувати здобуті знання                                 в навчальних і життєвих ситуаціях;
• формування уявлення про геометричні фігури в просторі та їхні властивості, а також первинних умінь застосовувати                                   їх у навчальних і життєвих ситуаціях;
• формування знань про основні геометричні величини (довжину, площу, об’єм, міру кута), способи їх вимірювання й обчислення для планіметричних і стереометричних фігур, а також уміння застосовувати здобуті знання в навчальних і життєвих ситуаціях;
• вивчення геометричних перетворень на площині та їхніх найпростіших властивостей.

Програма висуває вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів                       на основі компетентнісного підходу.

        У курсі математики 5 класу до них належать:

• методологія математики: математична термінологія і символіка; математичні твердження; метод математичного моделювання;
• числа і вирази: числові множини; натуральні, цілі, раціональні числа, дії із ними та їх порівняння; десяткові дроби, округлення, прикидки; подільність натуральних чисел, відношення, відсотки, пропорції;
• рівняння;
• геометрія і вимірювання геометричних величин: первинні геометричні об’єкти (фігури та відношення); базові уявлення про найпростіші геометричні фігури; трикутники, многокутники; основні геометричні форми: лінії, поверхні, тіла; коло і круг; многогранники і тіла обертання: призма, піраміда, циліндр, конус, куля; вимірювання відрізків та кутів; периметр многокутника, площа прямокутника; об’єм та площа поверхні прямокутного паралелепіпеда;
• наочні уявлення про дані, їх представлення та перетворення, діаграми                              і графіки;
• найпростіші елементи комбінаторики.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання з математичної освітньої

галузі, передбачають, що учень:

• досліджує проблемні ситуації та виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• моделює процеси та ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблем;
• критично оцінює процес і результат розв’язання проблем;
• розвиває математичне мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.

Наприкінці навчання за програмою 5 класів в учня мають бути сформовані основи умінь та ставлень, що є наскрізними в усіх ключових компетентностях                    і що надалі стануть підґрунтям для остаточного формування цих компетентностей станом на кінець навчання в середній школі.

Для математичної компетентності мають бути сформовані:

1) уміння:

- оперувати текстовою і числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі;

- встановлювати кількісні та просторові відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);

- розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту;

- обирати, створювати й досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;

- здійснювати прогнози в контексті навчальних і практичних задач;

- застосовувати логічні способи мислення під час розв’язування пізнавальних і практичних задач, пов’язаних з реальними об’єктами;

- використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях;

2) ставлення:

- усвідомлення важливості математики як мови науки, техніки                                 та технологій, значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін;

- потреба в об’єктивному оцінюванні висловлювань, поглядів, рішень, дій.

Навчальними ресурсами, що слугують зазначеній меті, є підручники, додаткова література, інтернет-ресурси; задачі, зокрема такі, що моделюють реальні життєві ситуації.

Курс математики в 5-6-х класах логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початковій школі, розширюючи                           та доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів.

Зміст математичної освіти в 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти структурується за змістовими лініями: числа і дії з ними, вирази, рівняння, відношення і пропорції, геометричні фігури і величини, математичні задачі як засіб дослідження реальних життєвих ситуацій та реальних процесів.

Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики                      на відповідному ступені базової середньої освіти.

Курс математики 5-6-х класів передбачає розвиток, збагачення
та поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині та в просторі. Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння та навички, що мають бути сформовані на цьому етапі вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує успішне вивчення в наступних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання.

Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У курсі математики 5-6-х класів відбувається поступове розширення множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів (звичайних
і десяткових) і від’ємних чисел. Водночас має бути сформована культура усних

і письмових обчислень, зокрема з використанням обчислювальної техніки.

Навчальний матеріал, що стосується виразів, величин, рівнянь                                     і нерівностей, геометричних фігур, має загалом пропедевтичний характер. Ознайомлення з ним готує учнів/учениць до свідомого системного вивчення відповідних тем у курсах алгебри і геометрії. Зокрема, учні/учениці мають отримати уявлення про використання букв для запису законів арифметичних дій, формул, навчитись обчислювати значення простих буквених виразів, складати за умовою задачі й розв’язувати нескладні рівняння першого степеня спочатку на основі залежностей між компонентами арифметичних дій, а згодом із використанням основних властивостей рівнянь. Важливе значення для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод координат, які одержують учні 5 класів: зображення чисел на координатній прямій, прямокутна система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова й аналіз окремих графіків залежностей між величинами.

Істотне місце займають текстові задачі, основною метою яких є розвиток логічного мислення учнів, навичок математичного моделювання, розвиток ключових компетентностей та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Сюжети задач мають відтворювати як історико-культурні цінності, так і практичні ситуації.

Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні (відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, коло, круг) і стереометричні (прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда, циліндр, конус, куля) фігури. Учні набувають навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута, знаходження площ і об’ємів деяких фігур, побудови геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця, транспортира                        та циркуля. Розширюються уявлення про вимірювання геометричних величин на прикладах вимірювання та порівняння відрізків і кутів, побудови відрізків даної довжини і кутів із заданою градусною мірою, оперування формулами периметрів, площ і об’ємів геометричних фігур. Побудова кута за допомогою транспортира або косинця (прямого кута), прямої та відрізка за допомогою лінійки використовується при побудові трикутників, прямокутників, перпендикулярних і паралельних прямих.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів/учениць, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму та розміри як основні властивості геометричних фігур. Закріплення понять супроводжується                            їх класифікацією (кутів, трикутників, взаємного розміщення прямих                            на площині). Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім застосовуються в конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів умінь доказово міркувати.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним — числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур.

Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму та вміння переходити від одних одиниць до інших. Ці знання і вміння використовуються під час вивчення предметів природничого циклу та циклу «Технології».

Важливим є формування в учнів/учениць умінь подавати дані у вигляді таблиць, графіків і діаграм та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки.

Вивчення математики в 5 класах здійснюється з переважанням індуктивних міркувань здебільшого на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів із довкілля. Водночас відносна кількість теоретичного матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, поступово збільшується.                      Це готує учнів до ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики.

Змістова лінія «Математичні задачі як засіб дослідження реальних життєвих ситуацій» передбачає як імплементацію наскрізних ліній ключових

компетентностей, так і засвоєння учнями/ученицями практичної спрямованості навчального матеріалу.         На уроці математики та під час позакласної роботи застосовуються такі форми проведення навчального процесу:

• фронтальна, коли весь клас одночасно виконує загальну, поставлену
• перед усіма дітьми роботу: слухання пояснень учителя/учительки,
• слухання та аналіз учнями/ученицями висловлювань своїх товаришів,
• колективне обговорення та розв’язання проблемних ситуацій;
• групова (колективна), зокрема робота в парах: виконання групою конкретного навчального завдання за участю кожного з учнів/учениць, індивідуальна допомога одне одному, заняття математичних гуртків; елементи проєктної роботи;
• індивідуальна: самостійна робота з підручником, самостійне виконання завдань у дошки або в зошиті під час уроку, виконання самостійних                       та контрольних робіт, виконання домашньої роботи, робота з додатковою літературою, відбір і порівняння матеріалу з різних джерел (зокрема пошук інформації в Інтернеті), написання рефератів, підготовка доповідей, елементи проєктної роботи, участь у математичних олімпіадах, участь у математичних заочних змаганнях (зокрема тих,                       що проводяться на міжнародному рівні засобами мережі Інтернет), індивідуальна робота вчителя з обдарованими дітьми та дітьми                                    з особливими потребами.

Реалії сьогодення та потреби побудови індивідуальних освітніх траєкторій потребують певного зміщення акцентів із суто фронтальної форми навчального процесу на групову та індивідуальну. Зокрема, уже в 5 класах дітей залучатимуть до такого сучасного виду діяльності, як проєктна робота, який дає підвищені можливості вибудовування індивідуальних освітніх траєкторій, розвитку пізнавальної діяльності в галузі точних наук, установлення міжпредметних зв’язків, формування ключових компетентностей, опанування комп’ютерними та інформаційними технологіями.

Діяльнісна спрямованість навчання передбачає постійне залучення учнів
до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності як під час уроку, так і в позакласній та індивідуальній роботі.

Під час вивчення нового матеріалу доцільно пояснювати потребу виникнення відповідного математичного апарату на підставі певних практичних ситуацій, а після подання учням теоретичних відомостей — ілюструвати їх застосування на практиці.

Формуванню математичної та ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків,                  а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання та підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу та формування наукового світогляду.

Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення                               їх у нові ситуації.

• Досвід математичної діяльності має бути застосований у вивченні предметів інших освітніх галузей шляхом:
• використання учнями математичного апарату під час пізнавальної діяльності;
• математичного моделювання процесів, що вивчаються;
• розв’язування в курсі математики задач із фабулами інших навчальних предметів;
• виконання міжпредметних навчальних проєктів тощо.

Систематичне використання історичного та культурного матеріалу під час вивчення математики виховує в учнях патріотизм та інтернаціоналізм, повагу до загальнолюдських цінностей, підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, дає уявлення про математику                                    як невід’ємну складову загальнолюдської культури.

Ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали систему математичних знань, зокрема видатних українських науковців, сприятиме патріотичному вихованню школярів.

Відомості про історичний розвиток математичних понять, теорій і методів сприяють розумінню математики як універсального методу пізнання світу                      та науки, що постійно розвивається, заохочує учнів/учениць до творчого застосування набутих знань.

Використання комп’ютерної техніки, зокрема мобільних пристроїв,                          на уроках математики та в позакласній роботі має забезпечити формування                                         в учнів:

• алгоритмічного стилю мислення;
• уміння виокремлювати із загального об’єму роботи суто технічну
• складову та оптимізувати її виконання;
• ставлення до комп’ютеризації та інформатизації як до необхідного
• інструменту пізнавання світу та діяльності людини;
• комп’ютерної грамотності;
• навичок пошуку, оцінювання, відбору та фільтрування інформації;
• зацікавленості в якомога ширшому застосуванні комп’ютерних технологій у своїй діяльності;
• уміння організовувати спільну роботу з використанням сучасних
• комп’ютерних засобів, зокрема в умовах дистанційного навчання.

Формування таких ключових компетентностей, як громадянські                                 та соціальні компетентності, навчання впродовж життя, інноваційність, підприємливість та фінансова грамотність, екологічна компетентність, має здійснюватися під час вивчення всіх навчальних предметів. Зважаючи                              на це, передбачено виокремлення таких наскрізних ліній, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я                          і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Зазначені наскрізні лінії є соціально значущими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання та вміння в реальних життєвих ситуаціях. Ці наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів                           , а тому їх потрібно враховувати під час вивчення курсу математики.

Зміст та цілі наскрізних ліній враховуються при формуванні духовного, соціального й фізичного середовища навчання.

Виходячи з наскрізних ліній, при вивченні математики добираються відповідні трактування, приклади, фабули задач, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні навчальні проєкти.

Проблематика наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується в курсі математики насамперед через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.

Під час розгляду цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, наочне подання економічної та природознавчої інформації.

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» освоюється переважно через колективну діяльність (дослідницькі роботи, робота в групах, навчальні проєкти тощо), яка поєднує математику з іншими навчальними предметами
й розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності та думок. Із цією наскрізною лінією пов’язані, наприклад, відсоткові розрахунки, елементи статистики, що дозволяють учням зрозуміти значення кількісних показників при характеристиці суспільства та його розвитку.

Наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» в курсі математики реалізується через завдання з реальними даними про безпеку й охорону здоров’я (текстові задачі, відсоткові розрахунки, оброблення і наочне подання даних відповідної змістовної спрямованості). Важливо під час виконання таких завдань звертати увагу на аналіз проблем, пов’язаних із ризиками для життя і здоров’я (наприклад, щодо тютюнопаління, перевищення швидкості як причини ДТП тощо).

Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» реалізується шляхом розв’язування практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету та інших практичних аспектів фінансових питань, до яких можуть бути залучені діти відповідного віку (закупівля продуктів харчування, оплата проїзду, комунальних послуг тощо).

Крім реалізації зазначених наскрізних ліній, у ході вивчення курсу математики формуються наскрізні вміння ключових компетентностей, визначені в Державному стандарті.

Навчальні досягнення учнів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

• вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію учня;
• відстежувати навчальний прогрес учня;
• вчасно виявляти проблеми та вживати заходів для коригування індивідуальної освітньої траєкторії та методів навчання відповідно           до індивідуальних потреб дитини;
• формувати в учня впевненість у власних силах, мотивацію                             на досягнення та зацікавленість у навчанні.

Підсумкове оцінювання має на меті установити відповідність очікуваних                  і реальних результатів навчання.

Для даної програми обрано підручник: «Математика» підручник для                       5, 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Мерзляк А. Г., Якір М.С., Полонський В.Б.).

Природнича освітня галузь

Зміст природничої освітньої галузі  реалізується у 5-6-х класах через інтегрований курс «Довкілля».

       Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі і становить:  інтегрований курс «Довкілля» -                 2 години на тиждень.

Інтегрований курс «Довкілля»

         Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Довкілля. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О.В.) Модельну навчальну програму «Довкілля» розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 225, Методичних рекомендацій для розроблення модельних навчальних програм (лист Міністерства освіти                      і науки України від 24 березня 2021 р. № 4.5/637-21). Інтегрований курс «Довкілля» розрахований на рекомендоване навчальне навантаження 2 години на тиждень і реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання                                  в адаптаційному циклі базової середньої освіти в природничій галузі протягом 5-6 класів. Пропонований курс реалізує наступність між початковою і базовою освітою у природничій галузі та закладає підґрунтя для подальшого опанування природничих дисциплін у 7–9 класах.

          Головною ідеєю інтегрованого курсу «Довкілля» є формування комплексного сприйняття природи та різних аспектів існування й діяльності людини. Згідно зі словником української мови довкілля — це навколишнє середовище у відношенні до особи чи групи осіб, які в ньому перебувають; сукупність усіх живих і неживих об’єктів. Отже, для наповнення курсу «Довкілля» обрано певні оточення (середовища), з якими взаємодіють учні цієї вікової категорії, у яких вони можуть існувати та діяти, а також об’єкти                           та явища, які трапляються або відбуваються в цьому середовищі. Зокрема пропонується вивчення частин довкілля, у яких існує (або може контактувати                     в житті) учень як частина Всесвіту, Землі, перебуваючи в лісі, на морі, спортмайданчику тощо. Такий підхід у доборі навчального матеріалу має спонукати учнів до всебічного вивчення природи, формування в них цілісної картини світу з погляду природничих наук.

          Метою курсу «Довкілля» є формування особистостей учнів, які знають                    і розуміють основні закономірності живої й неживої природи, володіють певними вміннями її дослідження, виявляють допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлюють цілісність природничо-наукової картини світу, здатні оцінити вплив природничих наук, техніки й технологій
на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності для природи, відповідально взаємодіють із навколишнім природним середовищем. Інтегрований курс «Довкілля» розроблено з метою стимулювання допитливості й зацікавленості учнів у пізнанні природи, зокрема експериментальним шляхом, виховання духу наукового дослідження, розкриття значення наукових досягнень для повсякденного життя та життя суспільства.

         Досягнення очікуваних результатів навчання реалізується на поєднанні дослідницької діяльності учнів із пошуком інформації та колективному обговоренні результатів експерименту й пошуку. Головним очікуваним результатом усього курсу є сформована цілісна картина світу щодо найімовірніших сфер діяльності учнів з урахуванням вікових особливостей. Окрім цього, обов’язковим результатом інтегрованого курсу є усвідомлення різноманіття методів пізнання природи, розвиток критичного мислення, розвиток природничої медіаграмотності.

          Під час опанування кожної теми передбачається як вивчення теоретичної інформації, так і виконання дослідницьких проєктів із метою пошуку нових знань або закріплення вже здобутих. Дослідницька діяльність має на меті сформувати навички розв’язування як навчальних, так і життєвих проблем. Вона передбачає як планування та виконання експериментів, так і пошук                         й узагальнення інформації, перетворення інформації з однієї форми на іншу, математичну обробку інформації. Щодо певного природничого компонента програми, то в темах на кшталт хімічні елементи, енергія, електричний струм, екосистема тощо, не передбачається повноцінного вивчення цих питань                за зразками традиційних природничих дисциплін основного циклу (курсів фізики, хімії та біології для 7–9 класів). В інтегрованому курсі «Довкілля» передбачається формування початкових понять щодо цих питань, що має                           на меті їх розуміння, достатнього для формування відповідного ставлення                        до певних компонентів довкілля, а також має полегшити їх системне вивчення                     у  7–9 класах. У 5 класах учні  мають якісно ознайомитися з природою цих понять. Деякі поняття, зокрема про енергію, повторюються в різних темах курсу, проте з різним змістовим наповненням, що має сприяти формуванню наскрізних ліній, ключових компетентностей та єдиної природничо-наукової картини світу. Опановувати фундаментальні поняття, на кшталт сила тяжіння, магнетизм тощо, пропонується у «зворотному напрямку». Сьогодні зазвичай спочатку вивчають певне явище, наприклад силу тяжіння, а потім — як вона проявляється у природі. Проте людство опановує знання у зворотному напрямку: спочатку спостерігали, що яблука падають з дерева на землю, а потім пояснили це наявністю сили тяжіння.

          Шляхи реалізації та особливості організації освітнього процесу під час опанування курсу «Довкілля»

         Представлена програма інтегрованого курсу є модельною. Тобто вчитель може використовувати її без змін або адаптувати під власні потреби залежно від можливостей школи та рівня підготовки учнівства. Головне завдання вчителя— орієнтувати учнів на оволодіння способами здобуття знань, формування практико орієнтованого підходу в пізнанні природи. із цією метою для опанування інтегрованого курсу «Довкілля» передбачено як теоретичні, так і дослідницькі форми роботи, тривалість яких визначається вчителем самостійно. Під час вивчення курсу «Довкілля» слід надавати перевагу діяльнісним формам і методам навчання (дослідження, проєктування, експеримент, командна робота тощо), розвивати вміння працювати                                     з інформацією (пошук, аналіз, інтерпретація, оцінювання), спонукати учнів                          до генерування ідей та висловлення гіпотез. Наведений перелік «Практична діяльність» не є переліком практичних робіт, обов’язкових для виконання                     та оцінювання. Учитель  на свій розсуд визначає, у якому вигляді впроваджувати ту чи іншу практичну діяльність. Це може бути                                        як короткостроковий, так і довгостроковий проєкт, практична робота, вивчення нового матеріалу з елементами виконання експериментів тощо. У програмі                       не зазначено розподіл годин за темами. Для досягнення запланованих результатів навчання вчитель самостійно визначає час для вивчення певних тем, зважаючи на можливості учнів, наявності обладнання тощо. Учитель може змінювати порядок вивчення тем і окремих питань у межах адаптаційного циклу, тобто впродовж вивчення інтегрованого курсу «Довкілля». Для оформлення необхідної документації можна скласти календарне планування,                    у якому окрім переліку навчальних питань навести скорочену назву теми уроку для запису в класному журналі. Під час календарного планування також слід ураховувати, що певні дослідницькі проєкти можуть бути виконані впродовж однієї-двох навчальних годин, або можуть тривати кілька тижнів (довгострокові проєкти). Виконання останніх учні можуть здійснювати самостійно або в межах невеликих груп; у шкільному кабінеті або вдома                              з проміжним контролем результатів дослідження. Презентацію остаточних результатів довгострокових проєктів можна організувати на спеціально виділеному уроці або навіть у вигляді шкільного заходу (наприклад конференцій, стендових презентацій тощо) із залученням учителів інших спеціальностей, батьків тощо. Бажано, щоб кожен учень протягом семестру (або року, залежно від календарного планування) взяв участь у виконанні хоча б одного довгострокового проєкту у складі учнівської групи. Учитель можуть самостійно обирати порядок виконання досліджень у межах теми. Залежно від наявності необхідного обладнання та матеріалів, індивідуальних особливостей класу (як-от чисельність та рівень підготовки) певні дослідження можуть виконуватися індивідуально, а деякі — у групах, чисельність яких визначає вчитель. З-поміж очікуваних результатів навчання в кожній частині програми                      є ті, що спрямовані на опанування навичок роботи в колективі. Доцільно поступово збільшувати частоту групового виконання досліджень, особливо якщо спочатку такої форми роботи було мало. Також під час освітнього процесу педагогам потрібно приділяти увагу організації роботи в групі: встановленню правил, важливості чути одногрупника, умінню шукати компроміси, планувати й розподіляти обов’язки, рефлексувати щодо ефективності роботи в групі тощо. Особливо важливо це робити в навчальному процесі у 5 класі. Імовірно комусь із учнівства така робота даватиметься складно, тому важливо контролювати стан членів груп анкетами самооцінювання, бесідами, обговореннями групової динаміки тощо. Щодо екскурсій, рекомендованих у пропонованій модельній програмі. Звісно,                         що різні об’єкти екскурсій можуть бути підприємствами з приватною формою власності, а деякі, на додаток, можуть мати обмеження, зважаючи на правила безпеки під час перебування на відповідних об’єктах. Тому проведення екскурсій та наведені в програмі об’єкти для екскурсій мають виключно рекомендаційний характер. Учитель на свій розсуд може планувати такі заходи, змінювати об’єкти екскурсій або, за можливості, проводити їх віртуально. Залежно від наявного обладнання та можливостей школи деякі досліди можна виконувати як демонстраційні, проте такі зміни рекомендується робити якомога рідше. Частину уроків варто проводити в довкіллі, тому під час календарно-тематичного планування слід передбачити години на проведення позааудиторних занять. Під такими заняттями можна спланувати уроки                            «на природі».

         Для даної програми обрано підручник: «Довкілля» підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Григорович О. В., Болотіна Ю. В., Романов М. В.)

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

            Зміст соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі  реалізується                     у 5 класах через предмети: інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» та «Культура добросусідства».

        Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі і становить: інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» - 1 година на тиждень; «Культура добросусідства» -
1 година на тиждень.

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

          Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» (далі Програма) розроблена на підставі Державного стандарту базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898), Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 19.02.2021 р. № 235) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

           Програма охоплює формування ключових, предметних і наскрізних компетентностей, сприятливих для здоров’я, безпеки, добробуту, успішної соціалізації та самореалізації особистості в освітній галузі: «Соціальна                 і здоров’язбережувальна» та передбачає реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання за адаптаційний цикл навчання.

           Програма інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» побудована лінійно-концентрично.

           У межах кожного розділу програми дотримано таку логіку: рух від більш загальних до конкретних понять та системне просування учнів в опануванні невеликої кількості теоретичних знань і підвищення рівня сформованості наскрізних умінь та ключових компетентностей. Відтак, зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Питання, що розглядаються у 5–6 класах, будуть детальніше вивчатися й у 7–9 класах. Такий підхід забезпечуватиме поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізацію, повторення, закріплення, що сприятиме формуванню комплексу ключових компетентностей                                та забезпечуватиме формування відповідних умінь, ставлень, базових знань.

          Кількість годин на вивчення кожного розділу інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 5-6 класах, зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування                         на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо). Навчальна модельна програма, окрім своєї традиційної функції – бути основою для планування і здійснення навчального процесу, детально окреслює очікувані результати навчання і тим самим визначає об’єктивні критерії оцінювання.

         Кількість годин (1 година на тиждень) відповідає рекомендованому навчальному часу, визначеному Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України № 235 від 19.02.2021 р. «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

         Метою навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»                          є формування в учня відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку                               та навколишнє середовище, його соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, життєвих навичок, впевненості в собі, розвиток підприємливості, фінансової грамотності, активного громадянства, доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

         Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 5 класах є:

- формування в учня стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я                            та безпеки для себе і тих, хто його/її оточує;

- формування сталої мотивації до здорового способу життя;

- виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до життя, здоров’я, безпеки та добробуту;

- розвиток потреби адекватного самопізнання та всебічного самовдосконалення;

- розвиток активного громадянства, спрямованого на збереження життя                            і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищі;

- формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної та етичної поведінки для поліпшення добробуту;

- розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки, здоров’я та добробуту;

- сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей                      та споживчої культури;

- формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;

- розвиток життєвих навичок учня, спрямованих на заохочення дотримуватися здорового способу життя;

- навчання учня/учениці методів самооцінки й діагностики стану та рівня здоров’я;

- розвиток емпатії та толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до приватного життя інших людей, усвідомлення відповідальності                    у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інших соціальних навичок у взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

- створення умов для самовираження здобувачів освіти у різних видах діяльності, становлення екологічно та фінансово грамотної та соціально адаптованої особистості;

- створення безпечного та здоров’язбережувального середовища.

        Навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»                            у адаптаційному циклі має базуватись на результатах, отриманих учнями початкових класів під час вивчення відповідної складової інтегрованого курсу «Я досліджую світ». В Програмі враховано основні здобутки початкової школи. Її зміст побудовано на основі загально-дидактичних принципів послідовності                        і наступності у навчанні, враховано компетентності, які учні мають набути протягом навчання в початковій школі. Реалізація наступності в навчанні досягається за рахунок узгодження змісту, очікуваних результатів, видів навчальної діяльності та організаційно-методичного забезпечення в початковій і основній ланках освіти.

           У результаті опанування інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека                            та добробут» учні мають засвоїти основні категорії і поняття навчального предмета, що складають логічну частину базових знань освітньої галузі.

           Відповідно до засад Державного стандарту базової середньої освіти громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, передбачають:

- спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь                                             у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;

- виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення                        до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів                             і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування,                                          що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються                    на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності.

          Провідним засобом реалізації вказаної освітньої мети та завдань інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» є впровадження компетентнісного підходу в освітній процес закладів загальної середньої освіти, на основі ключових компетентностей як результату навчання.                                 

          У видах навчальної діяльності закладено алгоритм навчання, що інтегрує дослідницький, особистісно зорієнтований, компетентнісний підходи. Для здобувачів освіти це процес цілеспрямованого закономірного розвитку умінь цілепокладання, цілевиконання, в межах якого забезпечується свобода вибору мети, способів і засобів її реалізації, рефлексія.

         Вчитель  самостійно  буде обирати й формувати інтегрований                                 та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення                                  у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям,             з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки                                 в життєвих ситуаціях.

          Увага вчителя має бути зосереджена на проведення занять                                 з використанням активних фopм i мeтoдів навчання: роботи в парі та групах, eвpиcтичних бeciд, ділових та рольових ігор, пpeзeнтaцiй, навчальних диcкуciй, мозкових штурмів, кpуглих cтолів, кoнкуpcів пpоєктів та дослідницьких робіт, навчальних тpeнiнгів, кeйc-мeтoдів, пpaктичних гpупoвих й iндивiдуaльних впpaв, створення скрайбів та інфографіків, мoдeлювaння певного виду діяльності aбo cитуaцiй, STEM-проєктів, написання бiзнec-плaнiв або пpoгpaм, екскурсій, інтерв’ю, розробці концептуальних карт, аналізу життєвих ситуацій.

           Методи формування компетентностей інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 5-6 класах мають базуватися на засадах сучасної педагогіки партнерства, співпраці, співтворчості всіх учасників освітнього процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну 5 думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки та самопізнання. Принципово важливою є орієнтація партнерської діяльності вчителя та учня на розвиток творчості – творчої активності, творчого мислення та здібностей.

           До основних принципів педагогіки партнерства належать: повага                           до особистості, доброзичливість і позитивне ставлення, довіра у відносинах, діалог – взаємодія – взаємоповага, розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків), принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Зміст інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 5-6-х класах має відображати ціннісні орієнтири Нової української школи: унікальність                              й талановитість кожної дитини, відсутність дискримінації, формування цілісного світогляду, становлення вільної особистості, гармонійний фізичний        та психоемоційний розвиток, добробут та безпека, утвердження людської гідності та доброчесності, визнання своєї ідентичності й активне громадянство.

           Об’єктом оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти                                 з інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» є знання, вміння                           та навички, ціннісне ставлення до безпечної та здоров’язбережувальної поведінки у різних життєвих ситуаціях.

            Основою для визначення очікуваних результатів навчання є орієнтири для оцінювання (5–6 класи), зазначені в Державному стандарті базової середньої освіти.

            Оцінювання навчальних досягнень учнів включає формувальне поточне, підсумкове тематичне і підсумкове завершальне.

            Поточне формувальне оцінювання за модельною програмою має відбуватися на кожному уроці шляхом педагогічного спостереження учителя                   за навчальними видами діяльності учнів, виконання ними групових                                    і індивідуальних завдань, самооцінювання, аналізу учнівських робіт, застосуванням прийомів отримання зворотного зв’язку тощо.

           Підсумкове тематичне оцінювання за кожним розділом модельної програми проводиться після завершення вивчення відповідного розділу. Підсумкове завершальне оцінювання проводиться учителем самостійно.

           Завершальне оцінювання здійснюється кожного року по завершенні навчання шляхом онлайн-анкетування вчителя і учнів за спеціально розробленою анкетою, яка є складовою навчально-методичного забезпечення курсу.

 Для даної програми обрано підручник: «Здоров'я, безпека та добробут» підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Хитра З. М., Романенко О. А.).

Культура добросусідства

             Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Культура добросусідства. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: М. А. Араджионі, О. Г. Козорог, Н. К. Лебідь, В. І. Потапова, І. К. Унгурян).

          Предмет «Культура добросусідства» для 5–6 класів є складником наскрізного курсу «Культура добросусідства», програми якого розроблені для різних ланок освіти – від дошкілля до освіти дорослих. Він спрямований                          на розвиток освіти впродовж життя, демократизацію освітнього середовища, підтримку міжкультурної і миротворчої освіти та широкої соціальної інклюзії                    в Україні. Основою для розробки «Культури добросусідства» є такі міжнародні нормативні документи: Загальна декларація прав людини (1948), Конвенція ООН про права дитини (1989), Декларація принципів толерантності (1995), Європейська рамка компетентностей для освіти впродовж життя (2018), Люблянські рекомендації щодо інтеграції різноманітних суспільств (2012), Хартія Ради Європи з освіти для демократичного громадянства й освіти з прав людини CM/Rec (2010), EntreComp: Рамка підприємницької компетентності Європейського Союзу (2016), Рамка компетентностей для культури демократії (2018).

          Програму предмета «Культура добросусідства» розроблено відповідно                    до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898, Типової освітньої програми для 5–9 класів загальної середньої освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235 з урахуванням Методичних рекомендацій для розроблення модельних навчальних програм, схвалених Листом МОН України від 24.03.2021  № 4.5/637-21.

           Програма базується на таких ціннісних орієнтирах: дитиноцентризм, визнання унікальності, талановитості й ідентичності кожної людини, недискримінація, доброчесність, здоров’я, добробут і безпека, що має забезпечити гармонійний розвиток, цілісне світос прийняття, утвердження людської гідності, вільної особистості й активного громадянства.

          Програма логічно продовжує реалізацію завдань соціальної                                      і здоров’язбережувальної освітньої галузі, зазначених у Державному стандарті початкової освіти (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87), які впроваджуються через інтегрований курс «Я досліджую світ», а також програм наскрізного інтегрованого спецкурсу «Культура добросусідства» (схвалені до використання листом ДНУ ІМЗО МОН України № 22.1/12-Г-366 від 15.06.2018) і програм інтегрованого курсу «Культура добросусідства» для 1–4 класів НУШ (схвалені до використання листом ДНУ ІМЗО МОН України № 22.1/12-Г-334 від 07.06.2019).

           Наступність програми у другому циклі базової школи (7–9 класи) може забезпечуватися за рахунок викладання програм наскрізного спеціального курсу «Культура добросусідства» в 7–12 класах або програми для годин спілкування з підлітками та юнацтвом «Я. Ми. Країна» курсу «Культура добросусідства», схвалених до використання Листом ДНУ ІМЗО МОН України № 22.1/12- Г-366 від 15.06.2018.

           Мета програми: сприяти гармонійному розвитку особистості здобувача освіти і вихованню освічених, соціально компетентних громадян, які поділяють демократичні цінності, відповідально ставляться до своєї громади, рідного краю, країни, дбають про власне здоров’я, безпеку і добробут, готові розвивати та примножувати природний, економічний і культурний потенціал України.

          Відповідно до мети визначено основні завдання, на виконання яких спрямовано Програму:

- забезпечити системну і цілеспрямовану роботу з формування соціальної                          і здоров’язбережувальної компетентності та одного з її складників – толерантності (у широкому сенсі, тобто вікової, гендерної, мовної, етнічної, расової, релігійної, соціальної тощо), а також підтримувати широку соціальну інклюзію в Україні;

-популяризувати українську культуру і культуру різних спільнот, представники яких мешкають на теренах України, розвивати навички успішної міжкультурної комунікації;

- заохочувати до вивчення державної мови, стимулювати інтерес до вивчення мов представників різних етнічних спільнот, які мешкають на теренах України, розвивати мотивацію до опанування іноземних мов;

- сприяти формуванню особистісної позиції і навичок саморефлексії, бачення свого місця в сьогоденні та в майбутньому громади й держави, відповідального і шанобливого ставлення до рідного краю та України;

- підтримувати стійкий інтерес до життя, дотримання правил безпечної поведінки, конструктивну діяльність і відповідальність як невід’ємний складник громадянського обов’язку;

 - розвивати вміння вести діалог, мирно розв’язувати/трансформувати конфлікти, відповідно до демократичних принципів і принципів «культури миру»;

- надавати допомогу в розвитку сильних сторін підлітка, уміння вчитися впродовж життя, розвитку особистісної ефективності та культури дозвілля;

- розвивати критичне мислення, медіаграмотність;

- сприяти формуванню екологічної свідомості й природоохоронної поведінки; 

- розвивати відповідальне ставлення до свого здоров’я та добробуту і здоров’я                         та добробуту інших осіб;

- заохочувати відповідальне ставлення до ресурсів, розвивати підприємницькі уміння та ініціативу здобувачів освіти, уміння продукувати нові конструктивні ідеї.

           Згідно з Типовою освітньою програмою для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, Програма реалізує лише частину обов’язкових результатів навчання в межах соціальної і здоров’язбережувальної галузі, визначених Державним стандартом. Усі обов’язкові результати для цієї галузі можуть бути виконані в поєднанні з модельною навчальною програмою «Здоров'я, безпека та добробут» (автори І. П. Василашко, Н. І. Гущина, НАПН України) або                             з іншими затвердженими програмами предмета «Здоров'я, безпека
та добробут».

           Основою для визначення очікуваних результатів навчання є орієнтири для оцінювання (5–6 класи), зазначені в Державному стандарті базової середньої освіти. Особливостями предмета «Культура добросусідства» є робота зі ставленнями, цінностями, розвиток особистих якостей і відпрацювання поведінкових навичок, що передбачає системну і тривалу співпрацю педагога                з дітьми. Тому деякі очікувані результати навчання Програми є наскрізними,                     а саме: етична поведінка, конструктивне спілкування, співпраця для досягнення результату діяльності, підтримка доброчинності.

          Для досягнення очікуваних результатів навчання авторами Програми запропоновано розлогий перелік видів навчальної діяльності й високий рівень їхньої конкретизації. Це обумовлено певною складністю та чутливістю окремих тем змісту програми, необхідністю окреслити запропоновану авторами глибину занурення та деталізації тем, надати альтернативні види діяльності                                     з урахуванням віку здобувачів освіти та рівня їхньої підготовки, технічних/просторових можливостей закладу освіти тощо. Деякі види діяльності можуть бути рекомендовані як творче домашнє завдання або позаурочна активність, як ідеї для проведення цікавих інтерактивних ранкових зустрічей і годин спілкування, спільних заходів з батьками або з молодшими школярами. Зазначений перелік видів навчальної діяльності є орієнтовним. Педагоги на свій розсуд можуть обирати види навчальної діяльності з тих, що запропоновані в Програмі, додавати нові або адаптувати рекомендовані види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу.

           У впровадженні курсу має віддаватися перевага діяльнісному підходу, який передбачає різноманітні активності: інтерактивні вправи, практичні роботи, дослідження, спостереження, моделювання та прогнозування, розв’язання ситуативних завдань, проєктну діяльність, роботу з різними джерелами інформації, використання цифрових пристроїв тощо. Автори програми рекомендують педагогам під час роботи за Програмою впроваджувати основні підходи для навчання в НУШ, зокрема дотримуватися умов і технології інтерактивного навчання, базуватися на особистому досвіді дитини і членів її родини, обирати завдання для занять за принципом «краще менше, та краще», практикувати в навчанні підлітків принципи освіти дорослих тощо.

          Для підвищення ефективності навчання за предметом «Культура добросусідства» і розвитку педагогіки партнерства надзвичайно важливою                        є співпраця з батьками/особами, що їх замінюють, і громадою. Цьому можуть сприяти деякі запропоновані в Програмі види навчальної діяльності, а також просвіта батьків/осіб, що їх замінюють, через нестандартне проведення батьківських зборів, зокрема за програмою «Батьківські збори по-новому: актуально, інтерактивно, корисно» наскрізного курсу «Культура добросусідства» (схвалена до використання листом ДНУ ІМЗО МОН України № 22.1/12-Г-335 від 07.06.2019) і відповідними методичними розробками для
її реалізації.

           Компетентнісний потенціал предмета «Культура добросусідства» відповідає компетентнісному потенціалу, зазначеному в Державному стандарті для соціальної і здоров'язбережувальної галузі. Зміст Програми відповідає принципам концепції Нової української школи (2016), сприяє формуванню наскрізних вмінь ключових компетентностей базової освіти, а також відповідає обов’язковим результатам навчання, визначеним Державним стандартом базової середньої освіти для соціальної і здоров’язбережувальної галузі.

          Зміст Програми є лінійно-концентричним. Вона структурована                                  за розділами і побудована в такий спосіб, щоб зберегти наступність                                        і послідовність вивчення тем від 5 до 6 класу, врахувати міжпредметні                                                                                  та міжгалузеві зв’язки. Розділи виділені за принципом розширення кола міжособистісної взаємодії дитини в соціумі. Частина Програми, що розкриває зміст 5 класу, містить 4 розділи (“Я дорослішаю”, “Я і моя родина”,                                    “Я у спільноті”, “Різні, але рівні”), у які об’єднано 15 тем. Частина Програми, що розкриває зміст 6 класу, містить 3 розділи (“Я, моя індивідуальність                                              і безпека”, “Я у спільноті”, “Я в громаді: діємо разом”), у які об’єднано 14 тем. Теми за розділами розташовані в певному логічному порядку. Водночас учитель може коригувати послідовність тем, обсяг змісту і час на його опрацювання відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу. Кожну тему програми представлено через перелік очікуваних результатів, пропонований зміст та перелік видів навчальної діяльності здобувачів освіти.

Для даної програми обрано навчальний посібник: «Культура добросусідства» (авт. Араджионі М.М., Козорог О.Г., Лебідь Н.К., Унгурян І.К.).

Громадянська та історична освітня галузь

Зміст громадянської та історичної освітньої галузі  реалізується у 5-6-х класах через інтегрований курс «Досліджуємо історію і суспільство».

Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі і становить: інтегрований курс «Досліджуємо історію і суспільство»  - 1 година на тиждень, всесвітня історія, історія України -  2 години на тиждень.

Інтегрований курс «Досліджуємо історію і суспільство»

        Навчальна програма розроблена згідно з модельною навчальною програмою  «Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)»  для закладів загальної середньої освіти (автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.)  

Програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, яким визначено мету громадянської та історичної освітньої галузі – розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав                              і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості                          до корупції.

 Предмети і курси 5 класів належать до адаптаційного циклу базової середньої освіти, що визначає їх місце в системі шкільної громадянської                        та історичної освіти та поміж інших навчальних предметів і курсів. На цьому етапі шкільного життя має відбутись пристосування дитини до нових умов                        і вимог освітнього середовища, пов’язаних з її переходом із початкової                              до базової ланки освіти. Воно є досить тривалим процесом, пов’язаним                               із значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.                          Це обумовлює потребу дотримання наступності між початковим та базовим освітнім рівнем, врахування психолого-педагогічних особливостей молодших підлітків, певну початковість, елементарність змісту предметів і курсів адаптаційного циклу й тих вимог, які висуваються до обов’язкових результатів навчання учнів.

З огляду на вищезазначене, освітньою метою курсу «Досліджуємо історію                    і суспільство», узгодженою з метою освітньої галузі, є розвиток в учнів самоідентичності, почуття власної гідності через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, приналежності до України, українського народу, спільних історичних, політичних і духовно-культурних цінностей, формування активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини.

 Завдання курсу «Досліджуємо історію і суспільство» реалізують вимоги               до обов’язкових результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі з урахуванням особливостей адаптаційного циклу, зокрема відображаючи вміння і якості особистості (компетентності), які мають бути сформовані через діяльність.

Очікувані результати курсу:  учні будуть здатні:

- орієнтуватись в історичному часі: розглядати явища суспільного життя                     у розвитку, хронологічній послідовності або синхронно та в конкретно-історичних умовах певного часу, співвідносити їх з одиницями виміру історичного часу та певними періодами (епохами), виявляти зміни і тривалість у житті суспільства;

- встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами                          і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі;

- орієнтуватись у географічному та соціально-історичному просторі: співвідносити розвиток історичних явищ і процесів із географічним положенням країн та природними умовами, виявляючи взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури, діяльності людини і стану навколишнього природного середовища;

- виявляти розуміння взаємозв’язків та взаємовпливів історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відомих історичних фактів; зіставляти різні інтерпретації історії; критично мислити у процесі пошуку та опрацювання різних джерел історичної та суспільно значущої інформації, формулювати обґрунтовані питання;

- усвідомлювати власну гідність і самоідентифікацію, реалізувати власні права і свободи, виявляти у поведінці повагу до прав і гідності інших осіб                          та толерантність, протидіяти проявам дискримінації та нерівності;

- дотримуватись у поведінці демократичних принципів, конструктивно взаємодіяти з однолітками, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою, долучатись до розв’язання проблем спільноти та суспільства.

- у  результаті опанування курсу учні мають засвоїти основні категорії                          і поняття, такі, що складають логічну частину базових знань освітньої галузі.

 Компетентнісний потенціал освітньої галузі реалізовуватиметься                             за рахунок комплексу ключових компетентностей, сформованих умінь, ставлень, базових знань.

 Кількість годин у пропонованій програмі відповідає рекомендованому навчальному часу, визначеному Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України № 235 від 19.02.2021 р. «Про затвердження типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».   

Пріоритети викладання і зміст курсу:

- розвиток громадянського суспільства в Україні, глибока і послідовна інтеграція держави в систему європейських і світових цінностей та демократії потребує наявності у її громадян знань, навичок, ставлень та ціннісних характеристик для підтримки, захисту й просування цих ідей;

- цілеспрямований і змістовний навчальний досвід, що відображатиме історичні й сучасні суспільні реалії та уможливить розвиток відповідних якостей особистості та її компетентностей. 

Це визначає пріоритетні психолого-дидактичні характеристики інтегрованого курсу та освітнього процесу, серед яких: 

- побудова змісту на основі міжпредметної,  внутрішньогалузевої                                      і міжгалузевої інтеграції;

- розкриття, конкретизація громадянознавчого змісту програми                                  на прикладах конкретного історичного матеріалу, що не лише збагачує                              та урізноманітнює матеріал, а й дає змогу учневі цілісно подивитись на людину і суспільство у послідовному розвитку – в минулому, сьогоденні і майбутньому;

- інтеграція як основа досягнення очікуваних результатів відбувається                       не лише через зміст, а й види діяльності учнів; зміст викладається                                     і систематизується за проблемно-тематичним принципом; людиноцентризм; 

- практична спрямованість, акцент на активному навчанні та практикуванні учнями поведінки, орієнтованої на цінності відповідального громадянства.

        Урахування зазначених пріоритетів у навчанні курсу уможливлює досягнення обов’язкових загальних і конкретних результатів навчання учнів.

        У п’ятому класі курс має пропедевтичний (вступний) характер,                              що визначає принципи відбору змісту та стилістичні особливості його подачі: історичні події та явища, життєдіяльність людей, суспільний устрій                                   та відносини досліджуються учнями фрагментарно, скорочено, основна увага зосереджується на формуванні в учнів початкових уявлень про минуле                             й сьогодення, елементарних умінь роботи з різноманітними джерелами.

       Відбір запропонованих історичних подій, персонажів, громадянознавчих понять тощо автори намагалися збалансувати як з погляду загальної/регіональної історії і сучасного життя суспільства, так                                           і полікультурності, багатоперспективності минулого й сьогодення.

        Розділи курсу, пропоновані для 5 класу, дають учням змогу послідовно опанувати відповідну інформацію та початкові вміння, ставлення, що формують основу їхньої подальшої громадянської та історичної освіти.

        Історичний та громадянознавчий складники тісно переплетені                                   у навчальному матеріалі з дотриманням зазначених вище принципів.

Для даної програми обрано підручник:  «Досліджуємо історію                                       і суспільство» підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О.І., Малієнко Ю.Б., Ремех Т.О.).

Інформатична освітня галузь

Зміст інформатичної освітньої галузі  реалізується у 5-6-х класах через предмет  «Інформатика».

Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на «мінімальний» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі і становить: інформатика- 1 година на тиждень.

Інформатика

Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.) ).

Модельна навчальна програма “Інформатика (5-6 класи)” відповідає                        на ці виклики і визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів в адаптаційному циклі базової середньої освіти
з інформатичної освітньої галузі, зміст курсу «Інформатика (5-6 класи)» та види навчальної діяльності учнів, які спрямовані на реалізацію зазначених результатів на основі пропонованого змісту.

Програма курсу “Інформатика (5-6 класи)” відображає засадничі ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.) та орієнтована на реалізацію мети інформатичної освітньої галузі через окремий навчальний предмет Інформатика, охоплюючи в повному обсязі всі обов'язкові результати навчання учнів за Державним стандартом базової середньої освіти зазначеної галузі для 5-6 класів (Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898).

Таким чином, метою вивчення курсу “Інформатика” в 5 класах є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, здатного критично мислити, безпечно                         та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

Мета курсу досягається вирішенням завдань щодо реалізації обов'язкових результатів навчання інформатичної освітньої галузі, які передбачають,                          що здобувач освіти:

- знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

- створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

- усвідомлено використовує інформаційні та комунікаційні технології                         і цифрові інструменти для доступу до інформації, спілкування та співпраці                       як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

- усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримується етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії.

Досягнення обов’язкових результатів навчання визначається на основі компетентнісного підходу. Компетентнісний потенціал курсу «Інформатика                    (5-6 класи)» відповідає компетентнісному потенціалу інформатичної освітньої галузі, який полягає у розвитку на уроках інформатики всіх ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, а саме:

- Вільне володіння державною мовою, наприклад, вміння висловлюватись на тему сучасних цифрових технологій з використанням відповідної термінології під час вивчення інформаційних систем та мереж; створювати цифрові інформаційні об’єкти державною мовою, вивчаючи технології опрацювання текстів та презентацій тощо;

- Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, наприклад, оперувати міжнародною термінологією у сфері інформаційних технологій під час вивчення інформаційних систем та мереж; використовувати різні програмні засоби для тлумачення слів, перевірки правопису, перекладу тексту та веб-сторінок тощо;

- Математична компетентність, наприклад, створювати математичні моделі об’єктів і процесів для розв’язування задач різних предметних галузей засобами цифрових технологій під час розробки власних програмних проєктів; створювати діаграми різних типів засобами цифрових технологій для візуалізації числових даних та їх аналізу тощо;

- Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, наприклад, визначати загальні фізичні принципи будови і функціонування інформаційних систем і середовищ, цифрових пристроїв під час вивчення інформаційних систем та мереж; проводити навчальні дослідження природничо-технологічного змісту та комп'ютерні експерименти, створюючи власні програмні проєкти та інформаційні продукти з візуалізацією відповідних результатів тощо;

- Інноваційність, наприклад, генерувати й реалізовувати ідеї                                       з використанням цифрових технологій, опановуючи тематичні розділи змістової лінії “Цифрова творчість”; розпізнавати та описувати поширення цифрових інновацій у науці і суспільстві під час вивчення інформаційних систем та мереж тощо;

- Екологічна компетентність, наприклад, визнання необхідності застосування екологічних засад використання й утилізації цифрових пристроїв під час вивчення інформаційних систем та мереж; усвідомлення впливу інформаційно-комунікаційних технологій і пристроїв на довкілля тощо;

- Навчання впродовж життя, наприклад, прагнення самостійно опановувати нові інформаційні технології й цифрові інструменти при формуванні власного цифрового середовища; усвідомлення власних досягнень і потреб у навчанні                   в галузі інформаційних технологій тощо;

- Громадянські та соціальні компетентності, наприклад, дотримуватись принципів цифрового громадянства, співпрацюючи в онлайнових групах                                      та спільнотах; мережевого етикету під час спілкування в інтернеті тощо;

- Культурна компетентність, наприклад, створювати різнопланові медіапродукти (текстові документи, графічні зображення, презентації, анімації тощо) з використанням інформаційних технологій; враховувати художньо-естетичний аспект у створенні інформаційних продуктів та їх представленні тощо;

- Підприємливість та фінансова грамотність, наприклад, ідентифікувати можливості цифрових технологій і пристроїв для створення цінностей, ведення діяльності й розвитку підприємливості в контексті виконання власних проєктів, створення інформаційних продуктів тощо;

- Інформаційно-комунікаційна компетентність, наприклад, розв’язувати проблеми з використанням цифрових пристроїв та технологій для розвитку, власного й суспільного добробуту; використовувати логічне, системне                              і структурне мислення для побудови інформаційних моделей і розуміння інформаційної картини світу під час вивчення теми “Інформаційна мозаїка” тощо.

Розвиток ключової інформаційно-комунікаційної компетентності, метою якої є впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності, не є прерогативою виключно інформатичної освітньої галузі та окремого курсу інформатики. Відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти у всіх освітніх галузях, в окремих предметах чи інтегрованих курсах передбачається відповідний зміст, обов'язкові результати навчання та різні види навчальної діяльності для формування цифрової компетентності учнів, забезпечуючи таким чином її всебічний розвиток, інтегративний характер                                                 та метапредметність.                                                           

Інформаційні технології сьогодні знаходяться на передовому краї практично всіх наук та сфер діяльності людини, в багатьох випадках визначаючи їх подальший розвиток та надаючи основу для створення нових галузей наук, які утворюються на перетині вже традиційних дисциплін. Тому дуже цінним і актуальним в освітній програмі закладів освіти буде доповнення шкільного курсу інформатики в 5 класах в рамках інформатичної освітньої галузі (або інших) різними інтегрованими курсами.

Модельна програма “Інформатика (5-6 класи) надає організаційні засади для розробки і запровадження таких варіативних інтегрованих курсів, закладаючи в зміст вивчення предмета інформатики розвиток в учнів наскрізних умінь, які, одночасно є індикатором впровадження компетентнісного підходу в навчальну діяльність учнів, орієнтиром рівноваги між навчальними задачами і реальними життєвими проблемами:

• читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, наприклад, вибираючи потрібний матеріал з різних джерел, ознайомлюючись                      з різними видами тексту при створенні презентації або під час виконання завдань за інструкцією;
• висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, наприклад, дискутуючи на предмет ролі інформаційних технологій у розвитку громади, чи аргументуючи необхідність дотримання принципів академічної доброчесності;
• критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, вмінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів                              у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси                           і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел                                       і достовірності інформації, наприклад, здійснюючи пошук необхідної інформації  в Інтернеті та її аналіз;
• логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування                      у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення                           до подій, явищ і процесів, наприклад, під час побудови інформаційних та математичних моделей, проведення комп'ютерних експериментів і досліджень з їх використанням;
• діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей                                               та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї, наприклад, під час створення різних інформаційних продуктів - текстових документів, графічних зображень, програмних проєктів тощо;
• виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати                       на себе відповідальність, наприклад, під час роботи над груповим проєктом, плануючи свою діяльність, надаючи конструктивні відгуки іншим;
• конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність, наприклад, під час тестування та налагодження програмного проєкту визначати різні види помилок, проявляти наполегливість                                  та цілеспрямованість;
• оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні                             і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори, наприклад, наводити приклади наслідків/ризиків встановлення і використання програмного забезпечення або пояснюючи поняття ліцензій                              на програмне забезпечення, авторського права та плагіату;
• приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей                               з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків, наприклад, розпізнаючи життєві, навчальні проблеми, для розв’язання яких можна застосувати цифрові технології, визначаючи інформаційні процеси у власній діяльності оцінюючи, створюючи власний цифровий простір;
• розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично                          їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення, наприклад, при плануванні і реалізації експерименту з готовими чи створеними моделями для підтвердження чи спростування гіпотези, при формулюванні висновків, наскільки отримані результати експерименту з моделлю відповідають гіпотезі/прогнозу, працюючи           з готовими чи власними інформаційними моделями;
• співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну                        та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети, наприклад, беручи участь у спільному проєкті (онлайн та оф-лайн) із створення інформаційних продуктів для реалізації власних і суспільних інтересів.

Програма ґрунтується на визначених Державним стандартом ціннісних орієнтирах:

• повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети                             та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу                     та наполегливості; зокрема, тематика проєктних робіт має визначатись з урахуванням інтересів учнів, з наданням можливості вибору конкретних тем учнями чи групами учнів;
• забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу; важливо підтримувати переконання, що всі учні спроможні успішно опанувати навчальний предмет в усьому спектрі його розділів та тем, проте окремі учні можуть потребувати додаткової підтримки, яку важливо організувати і забезпечити;
• дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності; зокрема, у процесі пошуку ресурсів для створення власних інформаційних продуктів важливо звертати увагу на правила цитування використаних ресурсів, різноманітність ліцензій та дозволів тощо;
• становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення                     та впевненості в собі; підтримується шляхом спільного узгодження правил роботи, заохочення до висловлення власної думки щодо проблемних та дискусійних запитань;
• формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту; зокрема, це стосується дотримання балансу між екранним часом і власним добробутом;
• створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу; спільне творче вирішення проблемних ситуацій призводить не лише до активнішого та ефективнішого навчання, але                                  й до створення більш інклюзивного середовища, в якому всі учні відчувають можливість безпечно експериментувати, ділитися ідеями та дослухатись до думок інших;
• утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими; на уроках інформатики передбачає отримання і надання конструктивного зворотного зв’язку як щодо результатів, так і щодо процесу роботи;
• формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови підтримується шляхом включення відповідного контексту в перелік тематики інформаційних продуктів, які створюються впродовж навчання;
• плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля, зокрема в контексті застосування екологічних засад використання й утилізації цифрових пристроїв.

Пріоритети викладання предмета “Інформатика (5-6 класи)” за даною модельною програмою можна визначити наступні.

Визначаючи вимоги до очікуваних результатів навчання, модельна навчальна програма зорієнтована на досягнення й ширших цілей. Передусім йдеться про цифрове громадянство, як здатність та спроможність брати активну, постійну та відповідальну участь у спільнотах (локальних, національних, глобальних, онлайн та офлайн) на різних рівнях залученості.                     Це передбачає грамотну та позитивну взаємодію з цифровими технологіями, які розвиваються, що вимагає постійного навчання та вдосконалення своєї компетентності. Визнаючи переваги від можливостей, які відкриваються внаслідок грамотного використання цифрових технологій та даних, потрібно усвідомлювати можливі ризики та знати шляхи їх уникнення чи мінімізації.

Надзвичайно важливими у сучасному світі є навички інфомедійної грамотності, тобто критичного сприйняття інформації та усвідомлення учнями цінності високоякісної інформації. Навички забезпечення цифрової безпеки, інформаційної та візуальної грамотності, соціальна толерантність є основою продуктивної присутності в онлайн-просторі.

STEM-освіта передбачає поєднання природничого, технологічного, інженерного та математичного компоненту у практичному та проєктному навчанні. Таким чином, окрім охоплення відповідних галузевих компетентностей, можна досягти їх інтеграції, підсиливши її інноваційними методами роботи.

Інформатичним внеском у реалізацію STEM-проєктів є обчислювальне мислення, як підхід до формулювання та пошуку рішень задач таким чином, щоб до їх розв'язання залучити можливості комп'ютерних систем. Конкретні методи обчислювального мислення включають:

- декомпозицію, як вміння розбивати задачу на окремі кроки чи етапи,                       і зворотний процес утворення складного рішення з окремих частин;

- виявлення шаблонів, тобто схожих елементів чи їх особливостей,                             що дозволяє робити прогнози чи знаходити спільні рішення різних задач;

- абстрагування, тобто вміння узагальнити інформацію, необхідну для розв'язання задачі, і відкинути зайві деталі;

- розробку алгоритму, як покрокової стратегії розв'язання задачі.

Ці поняття мають стати пріоритетом, фокусом предметної уваги на уроках інформатики, впродовж опанування учнями різних тем, від створення програмних проєктів до вивчення інформаційних систем та дослідження застосування моделювання для розв’язання задач.

Важливим акцентом викладання курсу інформатики за даною модельною програмою також є перехід від парадигми навчання вправного користувача, споживача інформаційних послуг та технологій до нової парадигми формування вмінь, які забезпечують виконання ролі їх творця, тобто від репродуктивного рівня мислення до продуктивного. Звичайно, частина уроків будуть присвячені вивченню та відпрацюванню нових навичок та технік, але кінцевою метою є надати учням можливість застосувати їх для втілення власних творчих задумів.

Структура предмета “Інформатика (5-6 класи)” визначається відповідно                       до Типової освітньої програми, обсяг навчального навантаження для закладу для адаптаційного циклу 5-х класів визначено таким чином: 1 година                                 на тиждень/ 35 годин на рік.

Змістові лінії курсу “Інформатика (5-6 класи) визначено відповідно                           до основних завдань реалізації інформатичної освітньої галузі:

1. Інформація. Дані. Моделі.

2. Цифрова творчість

3. Цифрові пристрої

4. Безпека та відповідальність

Зміст навчальної програми умовно поділено на два роки навчання,                              в кожному з яких визначено по 5 навчальних тем. В кожній темі присутня внутрішня інтеграція за змістовими лініями, зазначеними при структуруванні очікуваних результатів навчання, що дозволяє комплексно розглянути програмний зміст, побудувавши причинно-наслідкові зв'язки всередині предмета. Також у кожній темі передбачається розвиток ключових компетентностей, що дозволить реалізувати зовнішню інтеграцію предмета                       в системі шкільної освіти.

Шляхи реалізації модельної програми та організації освітнього процесу

Розвиток освітніх компетентностей інформатичної галузі в курсі “Інформатика (5-6 класи)” за даною модельною програмою передбачається поетапно, від знань та вмінь до ставлень та цінностей:

- знання (систематизований набір необхідних фактів як когнітивна складова компетентності) - запропоновані в змісті навчальних тем курсу;

- вміння (практичне володіння засобами, методами та технологіями здійснення певних робіт як діяльнісна складова компетентності) - сформульовані у пропонованих видах діяльності до кожної теми курсу;

- ставлення (стереотипи поведінки особистості в певних ситуаціях,                           що відображають її уподобання, особисті цінності, етичні та моральні норми                 як мотиваційна та рефлексивна складова компетентності) – визначені                              в очікуваних результатах навчання до кожної теми та у зазначених вище наскрізних вміннях.

Так, наприклад, досягнення очікуваного результату “Створює                                    та налагоджує програмні проєкти” може бути здійснено поступово за такою послідовність виконання різних видів навчальної діяльності відповідно                              до рівнів розвитку освітньої компетентності:

Знання:

• Наводить приклади виконавців і команд, які вони виконують.
• Розпізнає типові помилки, які виникають під час запуску програмного проєкту, і пропонує способи усунення їх.

Вміння:

•  Створює й виконує програмний проєкт у середовищі програмування.
•  Виконує перевірку роботи програмного проєкту на заданих прикладах і робить висновки щодо коректності його роботи
•  Використовує відповідні інструменти для самостійного налагодження програмного проєкту.
•  Створює набори тестових даних й оцінює результат з погляду                         на відповідність поставленій задачі
•  Прогнозує зміну результату роботи проєкту внаслідок внесення змін у нього.

Ставлення:

•  Пропонує власні способи перевірки правильності роботи проєкту.
•  Докладає зусиль і виявляє гнучкість, використовуючи доступні ресурси і стратегії для подолання перешкод і розв’язання проблем під час реалізації програмних проєктів.

Ще одним з принципових підходів до викладання курсу інформатики                       за цією модельною програмою є реалізація наступності між циклами навчання від 3-4 класів до 5-6 класів, забезпечуючи навчальний поступ розвитку освітньої компетентності, який закладено в Державних стандартах інформатичної освітньої галузі початкової та базової середньої освіти                                  і в перспективі буде поступово розвиватися до профільної школи.                                  Це прослідковується у поглибленні та розширенні визначених модельною програмою змісту навчання та рівня активності учнів під час виконання запропонованих видів діяльності до однакових загальних очікуваних результатів навчання.

На прикладі загального очікуваного результату навчання «Створює                                         та налагоджує програмні проєкти» це виглядає таким чином:

   5 клас

• Створює просту програму в навчальному середовищі на основі наданого алгоритму та налагоджує її
• Формулює очікуваний результат виконання створеної програми для різних початкових даних  сценаріїв роботи програми Порівнює отриманий результат програми з очікуваним
• Висловлює припущення щодо причини отримання неочікуваного результату        
• Створює й виконує програмний проєкт у середовищі програмування (візуальне, блокове або інше, відповідне віку)
• Виконує перевірку роботи програмного проєкту на заданих прикладах і робить висновки щодо коректності його роботи Пропонує власні способи перевірки правильності роботи проєкту.
• Розпізнає типові помилки, які виникають під час запуску програмного проєкту, і пропонує способи усунення їх.

Обов'язковою умовою реалізації модельної програми є постійне використання на уроці комп'ютерної техніки, різних цифрових пристроїв,                       з метою забезпечення формування діяльнісної складової освітньої компетентності.

Час, необхідний для досягнення очікуваних результатів, окреслених даною модельною програмою, визначається вчителем залежно від рівня попередньої підготовки учнів, обраної методики навчання, наявного обладнання тощо. Водночас, на опанування тем «Алгоритми та програми» має відводитись                          не менше 40 % навчального часу.

За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем,                            не порушуючи змістових зв’язків між ними. Допускається комбінування змісту кількох тем для створення інтегрованих проєктів чи модулів. При цьому важливо охопити усі очікувані результати навчання, передбачені модельною програмою.

Методична свобода вчителя полягає і у вільному виборі методів, прийомів, форм та педагогічних технологій навчання. Водночас, слід надавати пріоритет активним навчальним діяльностям (інтерактивним, дослідницьким, проєктним), які відповідають запитам та інтересам учнів, а також передбачають здійснення вибору та висловлення власної позиції. Учні повинні мати можливість досліджувати програмні поняття та творити власне їх розуміння на підставі особистого досвіду. Потрібно створювати умови для розвитку допитливості учнів, підтримувати ініціативу при вирішенні проблемних ситуацій                                     та самовираження через цифрову творчість. Але й пам'ятати про системність                           та послідовність формування стійких навичок під час виконання тренувальних вправ, практичних та лабораторних, практикумів тощо.

При плануванні навчальної діяльності треба враховувати також                                її невід'ємну соціальну складову, і включати у заняття обговорення, дискусії, презентації, отримання та надання зворотного зв'язку та рефлексію. Просуваючись індивідуальними траєкторіями опанування інформатики, учні повинні все частіше формулювати власні запитання, пропонувати власні рішення і самокритично оцінювати власну роботу.

В умовах тривалого карантину та переходу на дистанційну форму навчання на рівні навчальної програми можуть бути внесені зміни у види діяльності учнів, із забезпеченням досягнення очікуваних результатів навчання.

Умови навчання під час організації освітнього процесу повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями матеріалу та відповідати чинним вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу з метою створення сучасного, розвивального, безпечного, комфортного та інклюзивного освітнього середовища.

На кожному уроці з інформатики класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем                                      за комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з Наказом МОН України № 128 від 20.02.2002 р.

Під час організації освітнього процесу потрібно неухильно дотримуватися норм Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти.

Обробка персональних даних може здійснюватись лише після надання відповідної згоди та забезпечуючи належний захист, згідно із вимогами законодавства, особливо під час організації дистанційного навчання.

Оцінювання результатів навчання учнів за цією модельною програмою здійснюється відповідно до загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів                                 з інформатики, розроблених в закладі освіти.

Вибір форм, змісту та способів поточного та підсумкового оцінювання результатів навчання здійснюється педагогічними працівниками школи залежно від дидактичної мети. Зважаючи на особливості змісту та видів навчальної діяльності, передбачені модельною навчальною програмою «Інформатика (5-6 класи)», поточне та підсумкове оцінювання може здійснюватися із застосування таких основних форм та способів:

- практичної, зокрема шляхом планування та виконання експериментальних досліджень, планування та реалізації проєктів, виготовлення моделей, створення нових та/або використання існуючих комп’ютерних програм та інших інформаційних продуктів тощо;

- письмової, у тому числі графічної, зокрема шляхом бланкового тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами тощо;

- цифрової, зокрема шляхом тестування в електронному форматі або виконання інтерактивних онлайн вправ;

- усної, зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування, а також організації інтерактивних заходів.

Оцінювання має бути зорієнтованим на:

- очікувані результати навчання на відповідному етапі освітнього процесу;

- ключові компетентності та наскрізні вміння.

Вибір апаратного та програмного забезпечення, яке буде використовуватись на уроках, здійснюється з урахуванням необхідності досягнення зазначених у модельній програмі результатів навчання.

В освітньому процесі не дозволяється використовувати програмне забезпечення та комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання, створені                                     з порушенням загально-дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних                                й ергономічних вимог (Наказ МОНУ № 903 від 02.12.2004 «Правила використання комп'ютерних програм у навчальних закладах» зі змінами).

Для успішного виконання вимог Програми рекомендовано підключення комп’ютерного класу до швидкісного Інтернету з використанням відповідних фільтрів та брандмауерів для унеможливлення доступу учнів до сайтів,                              що містять негативний контент.

Окрім обладнання кабінету інформатики відповідно до чинного типового переліку комп'ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, для успішної реалізації програми рекомендовано забезпечити можливість учнів працювати з таким устаткуванням (відповідно до чинного типового переліку обладнання для навчальних кабінетів та STEM-лабораторій):

- 3D ручки чи 3D принтер;

- програмовані електронні модулі;

- навчальні роботи;

- окуляри віртуальної реальності.

Навчальними ресурсами, що слугують зазначеній меті, є:

Для даної програми обрано підручник:  «Інформатика 5,6» підручник для 5,6 класів закладів загальної середньої освіти (автори: Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.)

Інтернет-ресурси: http://interactive.ranok.com.ua/, http://informatikanova.blogspot.com/p/blog-page_20.html,    https://formula.education/informatika-5,6-klas/https://testportal.gov.ua.

Технологічна освітня галузь

Зміст технологічної освітньої галузі  реалізується у 5 класах через предмет  «Технології».

Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на «мінімальний» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі і становить: технології - 1 година на тиждень. Резерв навчальних годин освітньої галузі «Технологічна» - 1 година перерозподілено на  «Мовно-літературну» освітню галузь.

Технології

          Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю.,     Пасічник Т.С, Приходько Ю.М.).

           Модельну навчальну програму навчального предмета «Технології» для учнів 5– 6 класів розроблено відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»),                  на основі Державного стандарту базової середньої освіти.

           Відповідно до Державного стандарту метою технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учня, формування критичного                                та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій                                і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного та національного самовираження.

           Відповідно до мети технологічної освітньої галузі метою навчального предмету «Технології» є формування у здобувачів освіти життєво важливих компетентностей, необхідних у самостійному житті, розвиток творчого потенціалу, критичного мислення, духовно-моральних цінностей, реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері проєктно-технологічної діяльності.

           Програмою передбачено, що необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

          Сучасне навчання повинно мати комплексний вплив на особистість, саме предмет «Технології» має всі необхідні для цього компоненти. Зміст предмету передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості, громадянської позиції, підприємництва тощо.

          Дана програма:

• передбачає досягнення очікуваних результатів навчального предмету;
• визначає зміст і види навчальної діяльності здобувачів освіти;
• ґрунтується на визначених Державним стандартом ціннісних орієнтирах;
• охоплює формування ключових компетентностей.

           У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального модуля. Причому зміст указаний таким чином, що кожний учитель, які обрали цей варіант програми, легко зможе адаптувати її під особливості своєї роботи.

          Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентризму і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних                                і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

           Згідно з вимогами Державного стандарту до обов’язкових результатів навчання учнів, передбачено, що учень:

• формулює ідею та втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проектно- технологічної діяльності;
• творчо застосовує традиційні і сучасні технології;
• ефективно використовує техніку, технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
• турбується про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб.

          Крім спеціальних умінь і навичок у процесі навчання учні оволодівають загально-навчальними уміннями і навичками, які мають відношення до всіх предметів, наприклад, навичками роботи з книгами, довідниками, читання                        й письма, бібліографічним апаратом, раціональної організації домашньої праці, дотримання режиму дня тощо.

          Розроблена модельна навчальна програма складається з чотирьох основних модулів.

• Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності.
• Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно- ужиткового мистецтва.
• Ефективне  використання       техніки        і         матеріалів   без заподіяння шкоди     навколишньому середовищу.
• Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

           Навчальна діяльність здобувачів освіти за цими модулями сприятиме найбільш ефективному досягненню мети предмета «Технології».

           Зазначена мета досягається шляхом залучення здобувачів освіти                             на уроках технологій до проєктної діяльності, як провідного засобу розвитку                         і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.

          Зміст програми орієнтовано на формування в учнів ключових                                     і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес навчання                        до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

          Очікувані результати складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат та мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчителі мають планувати поетапну                                                                                                                                                                                                                  
       їх реалізацію при виконанні окремих проєктів.

          Види навчальної діяльності покликані спрямувати вчителя на ті види робіт, які доцільно реалізувати учням під час опанування певної теми.                            Це та послідовність дій, яку варто виконувати для реалізації проєктної діяльності.

          Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, вікових особливостей учнів та їхніх інтересів. Порядок опанування модулів вчитель обирає самостійно.

           Дана програма зорієнтована на практичну діяльність учнів. Її зміст кожен вчитель розробляє індивідуально, враховуючи матеріально-технічну базу, рівень підготовленості учнів у класі та їхні бажання. Якщо вчитель/вчителька не має можливості проводити такі (це обумовлено відсутністю кулінарної лабораторії), рекомендується створити такі умови, щоб учні мали уявлення про способи приготування, при нагоді могли це зробити не порушуючи правил безпечної праці.

           Програма побудована таким чином, що кожен вчитель/вчителька має можливість обрати тему проєктної діяльності, реалізовуючи 1(і більше) проєктів за кожним модулем з поданого переліку, адаптуючи його на вибір                     до потреб учнів. Також програмою передбачено перелік основних технологій, які вчитель/вчителька може використовувати для опанування обраної проєктної діяльності. Основна технологія не повинна повторюватись більше 2-х разів                       за один навчальний рік. Додаткові технології можна обирати на власний розсуд, але так, щоб це відповідало навчанню та засвоєнню нових знань та умінь,                         та не створювало небезпеки для здобувачів освіти. Для груп, які не поділяються на хлопчиків/дівчат, рекомендується проєктна діяльність із двома основними технологіями. Головне завдання при виборі об’єкта праці та технології до нього – реалізувати інтелектуальний і творчий потенціал учня/учениці, прищепити навички самореалізації і самоосвіти, надати свободу творчості в межах потрібних знань, орієнтуватися на досягнення сучасної науки, вмотивувати діяльність учня.

            Результати проєктної діяльності необхідно орієнтувати на сучасні потреби та виклики суспільства, а саме: інформаційну компетентність, розвиток творчих здібностей, компетентності в галузі техніки і технологій, розвиток образного та просторового мислення, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки.

            Дана програма є універсальною і не має чітко вираженої гендерної направленості. Тобто вчитель може працювати з будь-яким сформованим класом – дівчата, хлопці, змішана група.

           Під час виконання практичних робіт у навчальній майстерні важливо звертати увагу на дотримання здобувачами освіти правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

           Для даної програми обрано підручник:   «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ходзицька І.Ю, Горобець, О.В, Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М.); навчальний посібник «Технології. 5 клас» (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.) ТОВ «Видавництво «Ранок».

Мистецька освітня галузь

           Зміст мистецької освітньої галузі  реалізується у 5 класах через предмети: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

         Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на "рекомендований" навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі і становить: музичне мистецтво  - 1 година на тиждень, образотворче мистецтво  - 1 година на тиждень.

Музичне мистецтво, образотворче мистецтво

           Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л. М., Просіна О. В.).

          Особливості опанування мистецтва пов’язані з його унікальною освітньою місією – формування в людини ціннісних естетичних орієнтацій                     у процесі впливу на розум і почуття, свідомість і підсвідомість. Художні твори здатні пробуджувати креативний потенціал учнів для самореалізації та участі                     в соціокультурній творчості. Сучасні електронні мережі, долаючи культурні кордони, надають можливість отримувати художню інформацію                                          в найрізноманітніших обсягах і форматах; але вона потребує адекватної інтерпретації, критичного ставлення, естетичного оцінювання, тобто вміння вирізняти в інформаційних потоках справжні цінності й орієнтуватися на них.                   З огляду на швидку цифровізацію освітньо-комунікативного середовища зростає роль візуальної інформації в розвитку людини. Візуальною образністю пронизані тексти різної природи, зокрема глобальні масиви медіатекстів, які можуть мати як естетичний, так і антиестетичний вплив на учнів. Тому вивчення мистецтва має спрямовуватися на розвиток не лише загальної                           і художньої культури особистості, а й на низку ключових і предметних компетентностей, зокрема медіа-компетентності як чинника подолання загроз                     і викликів віртуальної реальності, формування естетичного імунітету.

           Модельна навчальна програма «Мистецтво» для 5-6 класів –                                   це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового, сенситивного для формування цінностей і пошуку життєвих сенсів, розвитку емоційного інтелекту                                 і критичного мислення. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, яким визначено мету мистецької освітньої галузі – цілісний розвиток особистості учня у процесі опанування мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.

          Програма реалізує визначені в Державному стандарті ціннісні орієнтири та ключові компетентності, а саме: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій; інноваційність; екологічна й інформаційно-комунікаційна компетентності; навчання впродовж життя; громадянські                         та соціальні компетентності; підприємливість і фінансова грамотність, а також пріоритетна для мистецької галузі культурна компетентність.

             Мета інтегрованого навчання мистецтва досягається шляхом реалізації таких завдань:

• виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва                              та дійсності, розвиток художніх інтересів та естетичних потреб, емоційного інтелекту;
• формування системи художніх знань, яка відображає видову і жанрову специфіку та взаємодію мистецтв; опанування мистецької грамоти, насамперед музичної і візуальної;
• розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; здатності брати участь у дискусіях на теми мистецтва, висловлювати й аргументувати власні думки, судження, пріоритети;
• здобуття мистецького досвіду в різних видах практичної діяльності;                          в індивідуальних, групових і колективних мистецьких проєктах; стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження,                         до роботи в команді на засадах толерантності й партнерства;
• розвиток художніх здібностей, уяви та інтуїції, критичного і креативного мислення, інноваційності;
• формування потреби в естетизації середовища, готовності до участі                             в соціокультурному житті, до збереження і примноження мистецько-культурних цінностей.

     Принципи, на яких ґрунтується програма та визначаються дидактичні пріоритети:

• дитиноцентризму та індивідуалізації, врахування вікових особливостей                        і природних здібностей учнів;
• систематичності,  неперервності,     наступності          між          початковою                             і базовою     освітою,          адаптаційним і основним циклами навчання;
• глокальної  освіти–поєднання          глобального (загальнолюдського), національного         (державного)        та локального (етнокраєзнавчого) аспектів змісту освіти;
• дидактичної інтеграції на основі взаємодії мистецтв і методів компаративістики, спрямованих на поліхудожній розвиток учнів;
• континуальності – єдності навчання і виховання особистості, художнього і технічного, емоційного та раціонального, свідомого та інтуїтивного                          в процесі опанування мистецьких цінностей;
• варіативності змісту, засобів, методів і технологій навчання мистецтва;
• діалогічної суб’єкт-суб’єктної взаємодії, партнерства, емоційно-енергетичної насиченості навчання;
• пріоритету художньо-творчої самореалізації учнів, пошуку особистісних сенсів у навчанні мистецтва;
• стимулювання мистецької самоосвіти, єдність формальної, неформальної та інформальної освіти.

            Програма побудована на підґрунті компетентнісного, інтегративного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та культурологічного підходів, які зумовлюють дидактично доцільне визначення змісту навчання мистецтва                          і широку палітру методичного інструментарію вчителя.

            Компетентнісний підхід розглядаємо як з позиції цілей і результатів загальної мистецької освіти, які вимірюються у відповідних формах контролю та оцінювання учнів, так і з позиції організації процесу навчання: добору доцільного змісту і відповідних художньо-педагогічних технологій.

            Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжгалузевих зв’язків, інтеграції навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

            Особистісно зорієнтований підхід сприяє підвищенню мотивації                         до навчання, забезпечує розкриття творчого потенціалу і розвиток індивідуальних художніх здібностей учнів відповідно до інтересів і потреб.

            Діяльнісний підхід спрямований на розвиток практичних умінь учнів                     у різних видах мистецтва, наскрізних навичок (soft skills) і здатності застосовувати їх у власній життєдіяльності.

            Культурологічний підхід зумовлює розгляд мистецтва в широкому культурологічному контексті в єдності цінностей культури національної                        та зарубіжної, народної і професійної, елітарної і популярної, традиційної                          та інноваційної; у результаті такого підходу в учнів має сформуватися цілісний художній образ світу, готовність до діалогу культур і бажання збагачувати особистісний культурний потенціал за допомогою ресурсів світового мистецтва (за формулою «людина в культурі - культура в людині»).

             Кількість навчальних годин у програмі відповідає «рекомендованому» навчальному часу (2 год. на тиждень), визначеному Типовою освітньою програмою (затвердженою наказом МОН від 19.02.2021 р. № 235).

            Заклад обирає рекомендовану кількість годин на галузь (2 год.                                                          на тиждень), буде викладатися як автономні предмети «Музичне мистецтво»                     (1 год.) та «Образотворче мистецтво» (1 год); але теми із синтетичних мистецтв і медіа, зазначені в модулях програми мають обов’язково інтегруватися                       до змісту домінантних видів мистецтва, адже вимоги до результатів                                     їх опанування учнями, що передбачені Державним освітнім стандартом,                          не підлягають скороченню. Приміром, рекомендуємо до предмету                                  з музичного мистецтва інтегрувати теми насамперед зі сценічних мистецтв (хореографія, театр), а до образотворчого мистецтва – з екранних мистецтв (кінематограф тощо), які належать до спільної візуальної групи.

            Послідовність і обсяг тем учитель може змінювати з огляду на потреби         й можливості, адаптувати до автономного викладання предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», доповнюючи їх темами з інших мобільних модулів.

            Серед орієнтовного переліку видів діяльності учнів переважають художньо-практичні й творчі. Цей перелік може варіюватися і доповнюватися вчителем, вільним у доборі художньо-дидактичного матеріалу, кількості                                  й тематики мистецьких проєктів - індивідуальних, групових, колективних. Надані діяльнісні орієнтири й діяльнісні форми інтеграції запроваджуються через диференційовані завдання різного рівня складності з урахуванням художніх інтересів і можливостей учнів, що сприяє розвитку креативного потенціалу особистості.

         Для даної програми обрано підручник:  «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 5,6 класу закладів загальної середньої освіти (автор Масол Л.М.).

Освітня галузь «Фізична культура»

Зміст освітньої галузі  «Фізична культура» у 5 класах реалізується через предмет «Фізична культура».

              Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти(автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М.                    та інші).

           Модельна навчальна програма «Фізична культура» для 5-6 класів                          – це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового. Програма визначає мету, завдання та зміст навчального предмета «Фізична культура», орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5-6 класів, види їхньої навчальної діяльності з освітньої галузі «Фізична культура». Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти.

           Програма реалізує визначені в стандарті ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів/учениць, в результаті чого вони формують власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання; систематично займаються фізичною культурою, володіють технікою фізичних вправ; усвідомлюють значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання. Пропонована модельна навчальна програма – це комплексний освітній документ, який у 5-6 класах реалізовує наступність між початковою                    і базовою освітою у вигляді курсу «Фізична культура» й закладає основу для подальшого впроваджування освітньої галузі фізичної культури Державного стандарту базової середньої освіти.

            Навчання фізичної культури в основній школі спрямоване на досягнення загальної мети базової загальної освіти: розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

            Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети                            та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу                       та наполегливості;
• забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
• дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;
• становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення                        та впевненості в собі;
• формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;
• створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
• утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;
• формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
• плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення                          до довкілля.

              Метою навчання «Фізичної культури», як складника відповідної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти, є гармонійний фізичний розвиток особистості учня, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розширення рухового досвіду через формування стійкої мотивації учнів                          до занять фізичною культурою і елементів фізкультурно-спортивної діяльності.

           Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих                              і виховних завдань:

- формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;

- розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

- розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;

- формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ                                 як одного з головних чинників здорового способу життя;

- формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

- формування високого рівня розвитку моральних якостей.

          Завдання навчального предмета реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання освітньої галузі фізичної культури, які передбачають,                    що учень:

• формує власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання;
• систематично займається фізичною культурою, володіє технікою виконання фізичних вправ;
• усвідомлює значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання.

          Компетентнісний потенціал освітньої галузі реалізовуватиметься                           за рахунок комплексу ключових компетентностей, сформованих умінь, ставлень, базових знань. В результаті опанування курсу учні мають засвоїти основні категорії і поняття предмету, такі, що складають логічну частину базових знань освітньої галузі.

          Програмою передбачено вивчення курсу в адаптаційному циклі базової середньої освіти (5 клас). Основною ідеєю концепції побудови програми                         є гармонійний фізичний розвиток особистості учня; формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ, як одного з головних чинників здорового способу життя; освоєння знань, розуміння сутності руху, формування позитивного ставлення до рухової активності, свідомого ставлення учнів до тренувальних і оздоровчих ефектів вправ – значення рухової активності, які обумовлюють прагнення і здатність займатися різними варіативними модулями і видами рухової активності протягом життя, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку; забезпечення учням індивідуального вибору варіативних модулів чи рухової активності для кожного уроку, формування великого запасу рухових вмінь та навичок, необхідних                                      у повсякденному житті, формування стійкої мотивації учнів до занять фізичною культурою і елементами фізкультурно-спортивної діяльності; забезпечення протягом навчального року наскрізного розвитку фізичних якостей учнів, забезпечення оптимального для кожного учня рівня фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму; розвиток комунікативних компетентностей та соціалізація учнів у процесі фізичного виховання, формування адекватної позитивної самооцінки; застосування гендерного підходу у виборі елементів виду фізкультурно-спортивної діяльності чи рухової активності; забезпечення безпеки під час занять фізичною культурою; ігрова спрямованість та забезпечення високої рухової активності та високої моторної щільності уроку.

           У шостому класі продовжується і поглиблюється опрацювання учнями концептуальних програмних засад для 5 класу. Ця частина курсу спрямована більшою мірою на отримання теоретичних знань і практичних навичок, які обумовлюють прагнення і здатність займатися різними видами рухової активності і спорту протягом життя; формування здорового способу життя; формування адекватної позитивної самооцінки; формування організаційних здібностей, дисциплінованості і співпраці в рамках групи, класу, команди; широке використання інтегрованого підходу до засвоєння знань, розуміння сутності руху, формування позитивного ставлення до рухової активності, свідомого ставлення учнів до тренувальних і оздоровчих ефектів вправ – значення рухової активності. Наступність у навчанні фізичної культури зберігається також у вимогах програми до очікуваних результатів навчання.

           Логіка навчального матеріалу структурована таким чином, щоб зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5 до 6 класу, врахувати інтегровані, міжпредметні (з предметами соціальної та здоров’язбережувальної галузі) та міжгалузеві зв’язки (з громадянською та історичною, природничою, мовно-літературною та іншими освітніми галузями).   

           Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона містить інваріативну (обов’язкову) та варіативну складову. До інваріативної частини належать модуль: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка, зміст якого реалізовується упродовж кожного уроку. Практично кожен вид спорту (фізкультурно-спортивної діяльності) може бути представлений                              у вигляді варіативного модуля. Програма кожного варіативного модуля має містити методичні вказівки, щодо засобів забезпечення наскрізного розвитку фізичних якостей протягом його вивчення.

         Змістове наповнення варіативної складової освітній заклад формує самостійно із модулів, запропонованих модельною програмою. На вибір учнів упродовж року має бути запропоновано 12-16 варіативних модулів. Вибір варіативного модулю учнем відбувається на початку кожної чверті із 3-4 модулів запропонованих освітнім закладом. Кожної навчальної чверті учень обирає нові варіативні модулі.     

        Наприкінці кожної чверті в освітньому закладі проводяться оздоровчі масові заходи (ігри, змагання, челенджі, квести тощо), які охоплюють усіх учнів/учениць і спрямовані на закріплення і вдосконалення вивчених варіативних модулів. Окремі заходи можуть проводитися в режимі уроку                         з фізичної культури. Доцільно до проведення масових заходів долучати батьків (інших членів родини) у якості учасників і глядачів.

           Критеріями відбору варіативних модулів є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням завчасно до початку чверті.

           Курс фізичної культури структурований за варіативними модулями.

           Основною формою організації освітнього процесу з фізичної культури                       в закладі загальної середньої освіти є урок. Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

- забезпечення оптимізації освітнього процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків                              та інтегрованого підходу;

- забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної спрямованості освітнього процесу;

- формування в учнів/учениць умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами;

- забезпечення диференційованого підходу до організації освітнього процесу                      з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі учнів/учениць, урахування їхніх мотивів та інтересів до занять фізичними вправами;

- використання вчителем різноманітних організаційних форм, засобів, методів                        і прийомів навчання;

- досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів/учениць упродовж кожного уроку з урахуванням стану здоров’я.

            Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять                               на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674 учні/учениці розподіляються на основну, підготовчу                                та спеціальну медичні групи.              

           Для основної медичної групи навчання проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

           Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог цієї навчальної програми. Участь у змаганнях –                      за додатковим дозволом лікаря.

          Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

          Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.

          Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. Учні можуть узгоджувати із вчителем індивідуальну програму самостійних занять в поза навчальний час з різних варіативних модулів чи інших, безпечних видів рухової активності.

         У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання.

         Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі додаткові бонуси при оцінюванні освітніх досягнень. При складанні розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль.

У разі необхідності планувати у розкладі уроки з фізичної культури у двох                              і більше класах одночасно, в одній спортивній залі чи майданчику мають перебувати учні, які відносяться до однієї вікової групи.

         Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.

        При оцінюванні освітніх досягнень слід послугуватися методикою формувального оцінювання.

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

         Враховуючи побажання батьків, з метою створення умов для  кращого засвоєння учнями програмового матеріалу, підготовки до   профільної школи введені години індивідуальних та групових занять та консультації у 5-6-х класах:

• математика – 5-ті  класи  – по 1,5 години.