Освітня програма 7-9 класи

7-9 класи

       Освітня програма 6-9 класів розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою  Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 143) «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

         Для викладання навчальних предметів у 7-9 класах   складена освітня програма, яка розроблена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,  затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 10).

       Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Характеристика навчальних програм за галузями знань (6-9 класи)

Освітня галузь «Мови і літератури»

      Зміст освітньої галузі «Мови і літератури» реалізується у 6-9 класах через предмети: «Українська мова», «Іноземна мова (англійська)», «Друга іноземна мова (німецька)», «Українська  література» та «Зарубіжна література».

Українська мова

      Мета навчання української мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

       Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в 6-9 класах є:

  • виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
  • формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову                      до культурних надбань українського народу й людства загалом;
  • формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно                           й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях           і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
  • ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
  • формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації                          в різноманітних джерелах, використовувати її  в самостійно створених  висловленнях різних типів, стилів і жанрів.    

      Концептуальна структура програми, її змістове наповнення забезпечують можливості для формування предметної і ключових компетентностей, право вибору (для вчителя та учня), ураховують особливості сучасного інформаційно-комунікативного середовища.

       Відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти навчальний матеріал програми розподілено за змістовими лініями.

       Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

        Призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної                і ключових  компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.

         Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється                             у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

         Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми яких скеровано на формування в учнів ключових компетентностей. Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії, план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний характер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т. ін.) Деякі                    з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерел інформації.

          Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи                      їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння,                       а й замислитися  над ціннісними настановами. Мета таких робіт — формування життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

           Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані — на аспектних уроках.

          Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурна змістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню                     їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

         Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності,                     у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.

Українська  література

         Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності                                 до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

         Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

         Мета вивчення української літератури в школі – формування компетентного читача; підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню                              й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування і ствердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

         Програма з української літератури для 7–9 класів спрямована                                   на утвердження серед школярів культури читання. У середній школі важливо сформувати уявлення про читання як соціокультурну практику, важливий елемент повсякдення учнів.

         Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе. У пам’яті лишається те, що має емоційне позначення. Програма з української літератури для 7–9 класів спрямована
на виявлення в учнів та учениць справжніх щирих емоцій у відповідь
на прочитані твори. Пропоновані в програмі тексти репрезентують і класичні зразки і сучасний літературний процес, здатний викликати неудавані емоції, рефлексії, спонуки до розмислів над сьогоденням.

         Учням 7 класів запропоновано твори, спрямовані на розвиток уяви. Такі тексти спонукають учнів фантазувати над життям персонажів, переживаючи                                        за них, виявляючи емпатію до мешканців художнього світу. Здатність                                    до фантазування — початковий етап у розвитку креативності, що є запорукою подальшої успішної соціалізації, здатності до розв’язання непростих життєвих питань.

          Учням 8–9 класів запропоновано художньо виразні твори, які дають можливість поміркувати над сучасним життям, прищеплюючи соціальну активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність, емпатію, повагу до іншого та здатність до творчого мислення. В основі предмета «Українська література» — естетичні феномени, які дають можливість пережити насолоду від прочитаного, ці тексти також допомагають дітям в ігровій формі підготуватися до життя, поміркувати над учинками персонажів, подискутувати з приводу моральних і світоглядних колізій, наявних у художньому світі. У невимушених текстах сховано важливі соціальні проблеми, над якими на уроках української літератури замислюються учні 7–9 класів.

         Нормативні освітні документи визначають ключовими для розвитку української школи загалом і літературної освіти зокрема ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити учня «всього на все життя», і ключовим умінням стає здатність і готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя.

         Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається,                                      у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити                      й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів розв’язання її, брати на себе відповідальність                         за результати дій і вчинків.

          Реалізація поставлених завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення умінь автономно застосовувати їх у ситуації невизначеності; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного саморозвитку; посилення ролі загальнонавчальних умінь; необхідності забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, що необхідні для цих умінь.

Зарубіжна література

          Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література»                                            в загальноосвітній школі – залучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування                         в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в 7-9 класах є:

  • формування стійкої мотивації до читання художньої літератури,                                 до вивчення зарубіжної літератури як скарбниці духовних цінностей людства;
  • ознайомлення учнів із найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики та сучасної);
  • поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;
  • формування читацької та мовленнєвої культури;
  • розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;
  • активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;
  • формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей і національностей;
  • виховання любові до української мови і літератури як органічного складника світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;
  • формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;
  • розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;
  • формування етичних уявлень та естетичних смаків;
  • розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.

        Курс зарубіжної літератури в 7-9 класах поділено на такі етапи:

  • 7 класи – залучення до читання,
  • 8–9 класи – системне читання.

        Вивчення зарубіжної літератури побудовано на поєднанні:

  • у 7 класах  проблемно-тематичного й жанрового принципів;
  • у 8–9 класах – історико-літературного й жанрово-родового принципів.

        Така структура дає можливість вивчати твори зарубіжної літератури                               не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них).

        Структура літературної освіти реалізує принцип перспективності                                   в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи того письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книги, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.

        У 7 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість  письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їхній взаємозв’язок.

        У 8–9 класах учні отримують загальні уявлення про перебіг літературного процесу, школярам запропоновано для вивчення ті художні твори і явища, які репрезентують певну добу і водночас відповідають особливостям саме їхнього віку.

       Перелік художніх творів для вивчення в 6–9 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого й підліткового читання школярів різних вікових категорій.

       Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, у якому вчитель самостійно, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми.

        Це дасть змогу вчителеві вільно й творчо підійти до реалізації програми                    в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; можливість використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами; знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

         Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем                             та учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків                       із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, урахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період. Якщо твір, запропонований для альтернативного вивчення, не буде вибраний для текстуального вивчення, його можна вивчати на уроках позакласного читання.

          Відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти програма           із зарубіжної літератури для 7–9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей, а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

  • розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної                          і світової художньої культури;
  • усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця в системі інших видів мистецтва;
  • знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів            і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;
  • оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування                      їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
  • формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
  • уміння й навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
  • уміння орієнтуватися у світі художньої літератури й культури (класичної та сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати                              їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; утілення                   в інших видах мистецтва тощо).

         Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово під час вивчення зарубіжної літератури.

         Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано з формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.

          Викладання зарубіжної літератури здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються                  в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні.

         У програмі із зарубіжної літератури для 7–9 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які учні мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас                        на їхнє цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язберігальним технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їхня реалізація під час зустрічі                           з прекрасним).

           Програма із зарубіжної літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, опанування сучасного світу з урахуванням здобутків художньої літератури, української та іноземної мов, культури різних країн і народів – основний результат вивчення зарубіжної літератури в школі.

            У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.

            Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів художньої літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їхніх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (зокрема в бібліотечних фондах, інтернет-ресурсах) із метою пошуку необхідної книги, розвитку вмінь                    і навичок читацької діяльності.

           Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. У програмі представлено популярні твори для дітей та юнацтва:

  • для 7 класів - актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові,
  • для 8–9 класів - художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи  (відповідно до вікових особливостей  учнів).

          Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами                          й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематика і проблематика, зміст і засоби створення образів, художні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю літератури й культури, популярність їхніх творів за різних часів.

          Вивчення літератури в 7 класах завершує розділ «Сучасна література»,                  у 8-9 класах – «Література XX–XXI ст.», де представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу й культури загалом. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів складніших і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями,                        і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів до входження                      в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.

            На вивчення творів сучасної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, за потреби можливе їхнє збільшення                      за рахунок годин для уроків позакласного читання та резервного часу. Розділ «Сучасна література» розрахований на живий діалог учителя й учнів,                          на постійне оновлення переліку творів з урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами                                 та орієнтацією на входження до світової спільноти.

          Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів                                  у єдності змісту й форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх під час аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій; розкриття поетикальних (зокрема жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.

          Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу                                   і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які учні мають знати й використовувати під час аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їхнього поглиблення, від загальних понять до їхніх різновидів тощо).

           Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури                         як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

           Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; утілення літературних творів у живописі, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст цієї рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.

           Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ                        і фактів, що належать до різних літератур; установлення зв’язків поміж українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів                             у різних літературах; зіставлення оригіналів та україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури                                  й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства й невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань                             і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

           Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданої до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва й культури, міжпредметні зв’язки (української та зарубіжної літератур, зарубіжної літератури та історії (української, всесвітньої), зарубіжної літератури та мови (української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще сприяють  компаративним студіям, формуванню в учнів відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися                            й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх знань з інших предметів, фонових знань тощо.

           Всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування,                                     що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови                                 і літератури», до якого належить предмет «Зарубіжна література». У зв’язку                         з цим у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української                               та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їхнього збереження й примноження в умовах глобалізації світу.

            Етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними вимогами                       до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, але поміж ними існує тісний зв’язок і наступність.

           Завдання вивчення літератури в 7 класах (залучення до читання):

  • сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити                                     їх до читання;
  • сприяти формуванню моральних якостей школярів засобами літератури, їхньої національній самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;
  • дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їхні складники;

сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;

  • сформувати вміння характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності;
  • дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах                  і перекладах (за умови володіння учнями іноземними мовами);
  • розвивати вміння та навички зв’язного мовлення (усного й писемного) під час підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо). 

Завдання вивчення літератури у 8–9 класах (системне читання):

  • дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;
  • розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у їхній специфіці;
  • поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів літератури                                  із застосуванням основних теоретичних понять;
  • сформувати в учнів уміння виокремлювати компоненти змісту й форми, установлювати зв’язки поміж окремими компонентами твору, визначати їхні функції в тексті;
  • навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їхню художню своєрідність;
  • активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в оригіналах                                     і перекладах, розвинути вміння зіставляти оригінали й переклади
    (за умови володіння відповідною іноземною мовою);
  • сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них моральних якостей, громадянської позиції;
  • розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки щодо прочитаного та ін.);

виховувати естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

            Літературні явища презентуються учням 8-9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8–9 класах учні знайомляться з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури                          в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їхньої проблематики,                        а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі                             із зарубіжної літератури, відповідають віковим особливостям учням, вони                       не є надто об’ємними і складними для сприймання. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8–9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання                               – у профільній школі.

            У 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення «золотого» фонду класики і сучасних зарубіжних творів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.

Іноземна мова (англійська), друга іноземна мова (німецька)

          Програма з іноземної  мови передбачає вивчення англійської мови,                         як основної, німецької мови, як другої іноземної мови за вибором учнів. Основна мета навчання іноземним мовам − розвиток у школярів здібностей використовувати іноземну мову як інструмент спілкування в діалозі культур сучасного світу.

          З метою розвитку ключової компетентності «Спілкування іноземними мовами» за рахунок варіативної складової було збільшено кількість годин
на вивчення іноземної мови (англійської) на 1 годину у 8-9-х класах.

          У 7-9 класах закладаються основи комунікативної компетенції, уміння здійснювати безпосереднє спілкування в найбільш поширених ситуаціях повсякденного спілкування на іноземній мові, читати тексти з метою добуття інформації про країни мови, яка вивчається, їх культуру та побут.

           Головна мета навчання іноземної мови - формування в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим
і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями.

           Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального
та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. Після закінчення 9-го класу учні загальноосвітнього навчального закладу, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня А2+, учні спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови – рівня В1, а ті, хто оволодіває другою іноземною мовою, – рівня А2. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
  • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно
    до поставлених завдань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови
    та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою;
  • використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування
    за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
  • обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно
    до різних потреб;
  • ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

          У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція спрямована на:

  • усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя
    у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
  • оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни виучуваної мови;
  • залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);
  • розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;
  • усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність;
  • формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

  • формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови
    як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
  • розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;
  • емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;
  • розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

  • мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
  • готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
  • потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;
  • здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемнопошукової діяльності.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне (не поурочне), тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.

Щоб учні закладу могли заздалегідь підготуватися до аудіювання під час ЗНО
з іноземної мови в 11-му класі, з 2019 року впроваджено аудіювання як частина ДПА з іноземної мови в 9-му класі.

Атестація проводиться в письмовій формі та складатиметься з 3-х частин:

  • аудіювання;
  • читання;
  • використання мови.

           Матеріали для ДПА з іноземної мови в 9-му класі готуватиме вчитель. Завдання мають відповідати рівню А2+ для тих класів, що вивчають мову
на рівні стандарту, та рівню В1 для класів з поглибленим вивченням іноземних мов. На їх виконання учень матиме 60 хвилин.

            Матеріали для аудіювання мають містити аудіозапис тексту та одне післятекстове завдання. Теми повинні стосуватися щоденних ситуацій спілкування і відповідати віковим особливостям та інтересам учнів 9-их класів. Це, наприклад, може бути фрагмент радіо-програми, прогноз погоди, опис чогось, телефонні перемовини тощо.

           Для рівня стандарту аудіотекст має бути тривалістю 1-2 хвилини, для поглибленого вивчення –3-4 хвилини. Учні прослуховують запис двічі, після чого виконують завдання до нього.

          Вчитель формує завдання з трьох вищезазначених складових відповідного рівня відповідно до типу навчального закладу на окремому бланку. До складу матеріалів має входити: аудіозапис тексту на будь-якому електронному носії, який використовується для проведення аудіювання з одним  післятекстовим завданням; текст для читання з одним післятекстовим завданням; текст із пропущеними словами на використання мови.

          Кількість варіантів готується вчителем відповідно до кількості учнів
у класі, які виявили бажання проходити атестацію з іноземних мов, крім аудіозапису тексту та післятекстового завдання до нього. Цей текст та завдання є єдиними для всієї групи. Кожен (кожна) учень (учениця) отримує окремий варіант. Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно
до критеріїв та схеми оцінювання завдань. На виконання усіх завдань відводиться 60 хвилин.

          Вимоги до складових частин атестації.

Перше завдання - слухання тексту та виконання післятекстового завдання.

Мета — виявити рівень сформованості умінь учнів розуміти прослухану інформацію у визначений проміжок часу для задоволення конкретних потреб, якщо мовлення чітке й повільне.

          Типи аудіотекстів: записаний текст (наприклад, фрагмент радіопрограми), повідомлення (наприклад, прогноз погоди), опис (наприклад, зовнішнього вигляду), телефонні перемовини, тощо тривалістю 1-2 хвилини для закладів загальної середньої освіти.

          Теми текстів для слухання повинні стосуватися щоденних ситуацій спілкування і відповідати віковим особливостям та інтересам учнів 9 класів. Учні прослуховують запис двічі, після чого виконують тестове завдання.

          За умови, коли у школі немає технічної можливості для відтворення аудіофайлу, вчитель озвучує текст самостійно.

          Форми завдань: множинний вибір з трьома варіантами відповідей, завдання із вибором відповіді вірно/невірно. Для кожного тестового завдання запропоновано декілька варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна.

           Отже, це розвиток здібностей який дозволяє використовувати іноземну мову як інструмент спілкування  із культурами сучасного світу.

           У навчальній програмі виокремлено такі інтегровані змістовні лінії
як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.

Освітня галузь «Математика»

      Зміст освітньої галузі «Математика» реалізується у 7-9 класах через предмети:  «Алгебра», «Геометрія».

      Курс математичної підготовки в 7-9 класах спрямований на досягнення наступних основних цілей :

  • оволодіння конкретними математичними знаннями та уміннями на рівні державного стандарту, необхідними для застосування в практичній діяльності, для вивчення суміжних дисциплін, для продовження освіти;
  • інтелектуальний розвиток учнів, формування якостей мислення, необхідних людині для повноцінного функціонування в суспільстві (формування логічного та аналітичного мислення)
  • формування уявлень про ідеї та методи математики, про математику                      як форму опису і метод пізнання дійсності;
  • формування уявлень про математику як частину загальнолюдської культури.

     Програма з математики спрямована на формування наступних умінь.

     Інтелектуальні уміння:

  • уміння вести доказові міркування;
  • уміння висувати гіпотези;
  • уміння здійснювати на конкретних прикладах перехід від загальних тверджень до поодиноких і навпаки;
  • уміння складання алгоритму, робота з ним та інше.

Технічні уміння:

  • уміння користуватися математичною мовою, робити записи;
  • уміння виконувати обчислювальні операції з виразами різної природи;
  • уміння розв’язувати рівняння та нерівності;
  • уміння будувати і креслити графіки;
  • уміння проводити дослідження, застосовуючи методи математичного аналізу та інше.

     Навчання математики в основній школі передбачає формування предметної математичної компетентності. Формування зазначеної компетентності підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти. До них належать:

  • формування ставлення до математики як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення з ідеями і методами математики
    як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання                    і дослідження процесів і явищ навколишнього світу;
  • забезпечення оволодіння математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких,
    що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів
    та явищ;
  • формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання                        і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;
  • розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;
  • формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язування математичних задач, обґрунтовувати твердження, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної                                       та ймовірнісної інформації.

       Крім цих загальних освітніх завдань в основній школі реалізуються такі специфічні для даного етапу навчання математики освітні завдання:

  • розширення знань про число (від натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних обчислень;
  • формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами, опису явищ і процесів;
  • забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебраїчних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності                       та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;
  • забезпечення оволодіння мовою геометрії, розвиток їх просторових уявлень і уяви, умінь виконувати основні геометричні побудови                              за допомогою геометричних інструментів (лінійки з поділками, транспортира, косинця, циркуля і лінійки);
  • формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості,                     а також умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
  • формування уявлення про найпростіші геометричні фігури в просторі                   та їх властивості, а також первинних умінь застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях;
  • ознайомлення зі способами і методами математичних доведень, формування умінь їх практичного використання;
  • формування знань про основні геометричні величини (довжину, площу, об’єм, міру кута), про способи їх вимірювання й обчислення для планіметричних і найпростіших стереометричних фігур, а також уміння застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
  • вивчення геометричних перетворень площини та їх найпростіших властивостей, а також розвиток в учнів функціональних уявлень                                на геометричному змісті.

          Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності,                         а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення математичного факту із практичної ситуації,                                 а й ілюструвати його застосування на практиці. Формуванню математичної                        та ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація у навчанні математики міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.                               Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

          Зміст математичної освіти в основній школі структурується за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини. Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики на цьому ступені шкільної освіти, в якому виокремлюються два основні етапи: 6 класи і 7–9 класи. Освітні завдання                       на першому етапі реалізуються у процесі вивчення єдиного курсу математики, на другому — двох курсів: алгебри і геометрії.

Освітня галузь «Суспільствознавство»

          Зміст освітньої галузі «Суспільствознавство» реалізується у 7-9 класах через предмети: «Історія України», «Всесвітня історія», «Основи правознавства».

          Цілями вивчення цих дисциплін є:

  • оволодіння учнями основами знань про історичний шлях людства                           із старовини до нашого часу;
  • розвиток здібностей учнів осмислювати події та явища дійсності                             на основі історичного аналізу;
  • розвиток інтересу і поваги до історії та культури свого і інших народів;
  • формування в учнів картини життя суспільства і людини в ньому, адекватної сучасному рівню знань;
  • формування основ світоглядної, моральної, правової, економічної, соціальної культури;
  • формування уявлень про цілісну картину світу, гармонійного відношення людини з природою, суспільством і самою собою.

Історія України, всесвітня історія

          У основі вивчення курсу історії лежить лінійна структура історичної освіти у логіці базової науки з визначальним історико-хронологічним принципом і з урахуванням психолого-педагогічних особливостей засвоєння історії школярами різних вікових груп.

          Метою шкільної історичної освіти є:

  • формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські                                    та національні цінності й керується морально-етичними критеріями                        та почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці;
  • виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої                       на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві;
  • прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв              і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.

     Реалізація цієї мети здійснюється через розвиток основних складових історичної свідомості:

  • накопичення знань про основні події, явища та процеси, їх давніші                          та сучасні інтерпретації;
  • оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього, а саме: бачення зв’язку між історичними подіями та явищами (логічне мислення);
  • уміння оцінювати їх під різними кутами зору (критичне мислення);
  • знаходження нових аспектів змісту чи нових способів розв’язання проблем (творче мислення); співпереживання людям, що опинилися                          у вирі несприятливих історичних подій (емпатійне мислення).

       Інтегровані змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів; змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Навчання
по змістових лініях реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу при міжпредметній та внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу і роботу гуртків                          за інтересами, участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах.

          Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» передбачає формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля                   і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Учнів 6 класів орієнтують на сприйняття природи                          як цілості, взаємозв’язку людини і природного середовища, залежність людини від природних ресурсів, бережливе ставлення до природного середовища. Учнів    7–9 класів орієнтують на розуміння взаємозв’язку між культурним, соціальним, економічним і технологічним розвитком людства; важливості біологічної                           й культурної багатоманітності та екологічної стабільності; відповідальність людини за збереження природи; навчають замислюватися над проблемами навколишнього середовища та шляхами їх розв’язання.

        Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи                       і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці. Учнів 6 класів орієнтують цінувати демократичний устрій, спільну діяльність, громадянську ініціативу й роботу, засновану на добровільності; бути ініціативним, формувати власну думку й уміти її висловлювати. Учнів 7–9 класів орієнтують пізнавати і захищати свої права і права інших людей, розуміти зв’язок між громадянською позицією й розвитком суспільства; навчають усвідомлювати свою роль у суспільстві та відповідальність за його стан.

         Вивчення питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека», має на меті сформувати учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Учнів 6 класів навчають прагнути до усвідомлено-здорового розвитку, цінувати здоров’я і безпечну поведінку, знати джерела небезпеки й уникати небезпечних ситуацій, правильно поводитися в критичних і небезпечних ситуаціях. Учнів 7–9 класів навчають осмислювати свої рішення і поведінку з огляду збереження здоров’я                    і безпеки, знати й цінувати права, обов’язки і відповідальність щодо безпеки власної й оточуючих людей, розуміти залежність між здоров’ям громадян.            

            Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Учнів 6 класів орієнтують на ініціативність і важливість роботи в цільових групах; навчають планувати діяльність, брати участь у спільних заходах, розуміти важливість економічного розвитку на засадах вільного підприємництва. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння зв’язку громадського і підприємницького секторів, навчають формувати власні (пов’язані з підприємницькою діяльністю) задуми і проекти, розуміти соціальну відповідальність підприємця.

Основи правознавства

          Програма  курсу з основ правознавства спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.

          У процесі вивчення курсу важливим є оволодіння учнями практично значущими для них знаннями та розуміннями, застосування найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів/школярок навичок діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової точки зору явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав та формування активної громадянської позиції.

         Під час вивчення правознавства особливу увагу варто приділити правам людини як наскрізному компоненту усіх навчальних дисциплін.

         Основні компетенції в галузі прав людини для учнів середніх шкіл включають такі основні елементи:

  • знання і розуміння (філософія прав людини, принципи прав людини                  і прав дитини, міжнародні стандарти, дотримання прав людини);
  • ставлення і цінності (повага до себе та інших, критичне мислення, толерантність тощо);
  • навички та поведінка (відстоювання прав людини тощо).

         Практичні заняття за методикою проведення можуть бути різноманітними: неімітаційні (дискусії, екскурсії, виїзні заняття), імітаційні неігрові (аналіз конкретних ситуацій або  документації), імітаційні ділові, рольові ігри, ігрове проектування тощо.

Освітня галузь «Природознавство»

        Зміст освітньої галузі «Природознавство» реалізується у 7-9 класах через предмети:  «Біологія», «Хімія», «Фізика» та «Географія».

        Специфічними завданнями навчальних курсів цієї освітньої галузі є:

  • формування в учнів знань про об'єкти і явища природи, про закономірності процесів і про закони природи в системі вчення про єдність природи;
  • вироблення у учнів системи знань-переконань, що дають чітку орієнтацію в проблемі «природа-людина» як основа екологічної освіти та виховання учнів;
  • формування в учнів гуманістичних моральних ідеалів як основи глобального екологічного мислення та ціннісного ставлення до природи;
  • розвиток у учнів здатності до спостереження як специфічного методу пізнання в природознавстві; експериментальних умінь та навичок виконання лабораторних робіт.

Біологія

        Об'єктом вивчення курсу «Біологія» є жива природа, представлена різними рівнями її організації. Біологічні знання покликані:

  • скласти базу для усвідомлення життя як найбільшої цінності;
  • формування здорового способу життя;
  • забезпечення генетичної грамотності школяра;
  • усвідомлення екологічних проблем.

          Реалізації наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість                       і фінансова грамотність» сприятиме виконання учнями навчальних проектів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім — Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

         Біологічна освіта наділена значним потенціалом у формуванні світогляду людини нового тисячоліття, зокрема завдяки відкриттям у пізнанні живого.

         Сучасне суспільство змінює свій погляд на зміст біологічної освіти, висуваючи нове завдання – сформувати в учнів природничо-наукову компетентність шляхом:

  • засвоєння системи інтегрованих знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок                      із довкіллям;
  • розуміння біологічної картини світу та цінності таких категорій, як життя, природа, здоров’я;
  • формування свідомого ставлення до природи як універсальної, унікальної цінності;   
  • уміння застосовувати знання з біології та екології у повсякденному житті, оцінювати їх роль для сталого (збалансованого) розвитку людства, науки та технологій. 

         Досягнення цієї мети забезпечується під час реалізації нового змісту навчання, організації освітнього процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів, реалізації наскрізних змістових ліній.

          Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в  життєвих ситуаціях.

          Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена                            на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля                                 й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

           Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади й суспільства, який розуміє принципи                       та механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

           Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально та фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище.

           Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена                      на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

          Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є:

  • реальні об’єкти і процеси живої природи;
  • теоретичні знання про них;
  • загально-навчальні і спеціальні вміння, способи діяльності.

Фізика

           Фізика, як предметна область, орієнтована на вивчення загальних закономірностей природи в усьому різноманітті навколишнього світу, теоретичних основ сучасної техніки і екологічних проблем, є основою формування наукового світогляду та розвитку учнів.

           Мета навчання фізики і астрономії узгоджується з цілями повної загальної середньої освіти і полягає у формуванні та розвитку предметних                          і ключових компетентностей випускників старшої школи, достатніх для засвоєння навчального предмета на рівні вимог державного стандарту.

           Загальноосвітніми завданнями курсу фізики і астрономії є:

  • формування в учнів системи фізичних і астрономічних  знань на основі сучасних  теорій (наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів, принципів) і розвиток у них здатності застосовувати набуті знання                              в пізнавальній практиці;  знань про походження природних об’єктів Всесвіту, їх фізичні властивості, закони руху й еволюцію, а також уявлень про походження, будову та еволюцію Всесвіту в цілому;
  • оволодіння учнями методологією природничо-наукового пізнання                           і науковим стилем мислення, усвідомлення суті  природничо-наукової картини світу та застосування їх для пояснення різних фізичних                             та астрономічних явищ і процесів, фізичної природи небесних тіл                              та їх систем;
  • формування в учнів загальних методів та алгоритмів розв’язування задач та проблемних завдань різними методами із застосуванням законів фізики та інших природних наук; евристичних прийомів пошуку розв’язку проблем адекватними засобами фізики й астрономії;
  • розвиток в учнів узагальненого експериментального вміння вести природничо-наукові дослідження методами  наукового пізнання (планування експерименту, вибір методу дослідження, вимірювання, обробка та інтерпретація одержаних результатів);
  • формування цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та наукового світогляду учнів, розуміння ролі фізики і астрономії                       в пізнанні фундаментальних законів природи, використання яких є базою науково-технічного прогресу; розкриття значення фізичного                                      й астрономічного знання в житті людини й суспільному розвитку, висвітлення етичних проблем наукового пізнання, формування екологічної культури людини засобами фізики й астрономії;
  • розвиток в учнів навичок пізнавальної діяльності у процесі навчання фізики й астрономії.

Очікуваними результатами при цьому є:

  • знаннєвий компонент (знання і розуміння перебігу фізичних                                      і астрономічних явищ та процесів);
  • діяльнісний компонент (здатність учнів застосовувати знання, уміння, навички, способи діяльності до розв’язання проблем, реальних життєвих ситуацій);
  • ціннісний компонент (емоційно-ціннісне ставлення учнів щодо об’єктів навчальної діяльності, сукупність ціннісних орієнтацій, мотивація, інтерес, готовність до навчання).

         Вивчення фізики спрямоване на формування предметної компетентності — необхідних знань, умінь, цінностей та здатності застосовувати їх у процесі пізнання й у практичній діяльності.

         Базовий курс фізики (7 – 9 класи) закладає основи фізичного знання                           на явищному (феноменологічному) рівні, він ґрунтується на тих знаннях                                з основ фізики, які учні отримали на попередніх етапах навчання, а також                        із повсякденного досвіду пізнання навколишнього світу.

         Вивчення фізики, як і будь-чого іншого, потребує мотивації. Тобто учень (та й учитель) мають розуміти, відчувати, навіщо вони вивчають і викладають фізику. Тому навчання фізики в основній школі має бути максимально наближеним до вікових пізнавальних можливостей учнів, постійно стимулювати їхній інтерес до навчання і самоосвіти. Використання математичного апарату та знань з інших предметів має сприяти міцному                           й більш сприятливому вивченню питань фізики, а не обтяжувати                                    й ускладнювати їх.

        По завершенню базового курсу фізики учні:

  • мають базові знання про механічні, теплові, електричні, магнітні, світлові, ядерні явища і процеси, їх прояв у природі та застосування                              у практичній діяльності людей;
  • уміють використовувати понятійний апарат фізики для пояснення перебігу природних явищ, технологічних процесів, усвідомлюють межі застосування фізичних моделей, законів і теорій;
  • уміють розв’язувати фізичні задачі та практичні життєві проблеми;
  • мають експериментальні вміння й дослідницькі навички;
  • критично мислять, застосовують набуті знання в практичній діяльності;
  • виявляють ставлення до ролі фізики в розвитку інших природничих наук, техніки і технологій, застосування досягнень фізики для раціонального природокористування й запобігання їхнього шкідливого впливу
    на навколишнє природне середовище і організм людини;
  • уявлення про фізичну картину світу, прояви моральності щодо використання наукового знання в життєдіяльності людини                                         й природокористуванні.

Хімія

          Метою курсу «Хімія» є: формування хімічних знань, грамотне відношення до природи та її користування, уміле поводження з речовинами                  у будь-яких умовах життя та праці.

          Навчання хімії в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає у розвитку й соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких  навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Компетентнісний підхід у навчанні передбачає інтеграцію ресурсів змісту курсу хімії та інших предметів на основі провідних соціально й особистісно значущих ідей, що втілюються в сучасній освіті: уміння вчитися, екологічна грамотність               і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська відповідальність, ініціативність і підприємливість. 

         Для реалізації цих ідей виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

         Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується                          на зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки                      у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь. Результатом реалізації цієї змістової лінії є не лише обізнаність учня із екологічними проблемами, пов’язаними із дотриманням чистоти води і повітря, процесами горіння і дихання, кислотними дощами, стійкими органічними забруднювачами, а й усвідомлення можливості розв’язування цих проблем засобами хімії. Учень цінує природні ресурси, від яких залежить його здоров’я, добробут, сталий розвиток країни; усвідомлює необхідність збереження чистоти довкілля; бере участь у відповідних заходах; екологічно виважено поводиться у довкіллі.

            Становленню учнів як свідомих громадян, патріотів України, членів соціуму, місцевої громади, шкільного колективу має сприяти реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність». На уроках хімії учні ознайомлюються зі здобутками вітчизняних учених та їхньою громадянською позицією, оцінюють розвиток вітчизняного виробництва на основі досягнень хімічної науки, навчаються працювати в команді, відповідально ставитись                        до завдань, визначених колективом, та ретельно виконувати свою частину роботи. У позаурочний час дбають про чистоту довкілля свого регіону, беруть посильну участь у реалізації соціально значущих навчальних проектів. Результатами, що засвідчують продуктивність реалізації цієї лінії,                                      є усвідомлення учнями відповідальності за результати навчання, які можуть                            у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань                        у команді; вироблення власного ставлення до вживання алкоголю; раціональне використання речовин; участь у захисті довкілля і збереженні його для себе                       та майбутніх поколінь.

        Змістова лінія «Здоров'я і безпека» торкається всіх без винятку тем програми з хімії, оскільки використання здобутків хімії упродовж усього життя людини тісно пов’язано зі здоров’ям і життєзабезпеченням. Послідовний розвиток цієї змістової лінії у змісті курсу дає учням змогу усвідомити,                            з одного боку, значення хімії для охорони здоров’я, а з іншого – можливу шкоду продуктів сучасної хімічної технології у разі неналежного використання їх.

        У результаті реалізації цієї змістової лінії учень беззастережно дотримується правил безпечного поводження з речовинами і матеріалами                     в лабораторії, побуті й довкіллі; обізнаний із заходами безпеки під час реакції горіння, маркованням небезпечних речовин; усвідомлює залежність здоров’я від чистоти води, повітря, складу харчових продуктів, згубну дію алкоголю
на організм людини; дотримується здорового способу життя.

          Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлює учнів на мобілізацію знань, практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень. У навчанні хімії такі ситуації створюються під час планування самоосвітньої навчальної діяльності, групової навчальної, експериментальної роботи, виконання навчальних проектів і презентування                    їх, розв’язування розрахункових і контекстних задач, вироблення власної моделі поведінки у довкіллі. Розкриття змістової лінії потребує позитивних зразків із історії хімії, діяльності вчених і підприємців у галузі хімії, екології, фармакології, що засвідчують можливість розв’язування не лише теоретичних, а й практичних проблем хімії і хімічного виробництва.

Географія

    Метою курсу «Географія» є:

  • формування знань та умінь національного природокористування                                  і охорони довкілля;
  • виховання культури природокористування та поведінки в природі;
  • формування екологічно грамотної особистості, що розуміє причини і суть протиріч між природою та суспільством.

      Значне місце в цій освітній галузі приділяється реалізації міжпредметних зав’язків. Елементи екології проходять через усі предмети освітньої галузі «Природознавство».

        Географічна освіта в основній школі спрямована на досягнення таких головних завдань:

  • засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, взаємозв'язки між природними компонентами, населення                          і господарства різних територій, формування материків, океанів                          та їх частин відповідно до природних та соціально-економічних чинників; природу, населення і господарство України; економічну і соціальну географію світу; природокористування та навколишнє середовище;
  • оволодіння умінням використовувати різні джерела географічної інформації – картографічні, статистичні, геоінформаційні ресурси – для пошуку, інтерпретації і демонстрації різноманітних географічних даних та формування в учнів на цій основі ключових компетенцій; виконувати дії, набуті на основі застосування географічних знань і попереднього досвіду;
  • застосування географічних знань для пояснення та оцінювання географічних процесів і явищ;
  • розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, вирішення проблемних завдань, самостійного здобуття нових знань із географії;
  • формування здатності і готовності до використання географічних знань                    і вмінь у повсякденному житті для соціально відповідальної поведінки                   у навколишньому середовищі, його збереження, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; вирішення конкретних практичних завдань;
  • виховання екологічної культури, національної свідомості та почуття патріотизму, толерантного ставлення до інших народів, поваги
    до природних і культурних цінностей різних регіонів і країн світу.

Освітня галузь «Мистецтво»

        Зміст освітньої галузі «Мистецтво» реалізується у 7-9 класах через предмети:  «Мистецтво», « Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво».

Образотворче мистецтво

        Основними завданнями програми образотворчого мистецтва є:

  • оволодіння учнями знаннями елементарних основ реалістичного малюнка, формування навичок малювання з натури, по пам'яті,                                за уявленням, ознайомлення з особливостями роботи в області декоративно-прикладного і народного мистецтва, ліплення;
  • розвиток у учнів образотворчих здібностей, художнього смаку, творчої уяви, просторового мислення, естетичного почуття і розуміння прекрасного, виховання інтересу і любові до мистецтва.

        Для виконання поставлених навчально-виховних завдань програмою передбачені чотири основні види занять: малювання з натури (малюнок, живопис), малювання на теми, декоративна робота, бесіди про образотворче мистецтво і красу навколо нас.

Музичне мистецтво

Основними завданнями програми з музичного мистецтва є:

  • виховання музично-художнього смаку, інтересу і любові до музичного мистецтва;
  • розвиток співецької культури;
  • розвиток навичок спілкування через творчість;
  • стимулювання творчого потенціалу особистості.

Мистецтво

         Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість                            і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

          Навчання в 6-9 класах спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності                     до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

- виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;

- формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку                            і взаємодію мистецтв;

- розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва                      й художніх явищ;

- стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження,                            до діалогу;

- розвиток художніх здібностей, креативного мислення;

- формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі                               в соціокультурному житті.                              

         Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,  як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного                           з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».    

           Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

           У 6–7 класах пріоритетними є різноманітні форми  практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча                     й культурологічна пропедевтика).

          Предмети мистецтва мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.  Головне завдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість                        — в особистісній і соціокультурній діяльності.

         Години резервного часу використовуються на розсуд учителя —                              на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо. 

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

         Зміст освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» реалізується у 7-9 класах через предмети:  «Фізична культура», «Основи здоров’я».

     Дані курси покликані вирішують наступні завдання:

  • зміцнення здоров'я, фізичний розвиток і підвищення працездатності учнів;
  • виховання потреби в систематичних самостійних заняттях фізичними вправами; набуття знань в області гігієни та медицини, щодо захисту життя та здоров'я.

Фізична культура

       Навчальний предмет «Фізична культура» реалізується у рамках наступних напрямів:

  • оздоровчий – виховання звички до самостійних занять з розвитку основних фізичних здібностей, корекції осанки та статури;
  • спортивний – освоєння учнями одного або декількох видів спорту, передбачених освітньою програмою базової середньої школи з фізичної культури (у тому числі і національних видів), а також літніх і зимових олімпійських видів спорту, найбільш розвинених і популярних в Школі або у м. Харкові та Харківській області, що дозволяють активно включатися в змагальну діяльність;
  • загальнорозвиваючий – оволодіння учнями основами технічних                             та тактичних дій, прийомами і фізичними вправами з видів спорту, передбачених навчальною програмою базової середньої освіти з фізичної культури (у тому числі і національних видів), а також літніх і зимових олімпійських видів спорту, найбільш розвинених і популярних у місті Харкові та Харківській області, і уміннями використати                                           їх в різноманітних формах ігрової і змагальної діяльності.

         Навчання фізичної культури в 7-9 класах спрямоване на досягнення загальної мети базової загальної середньої освіти, що полягає у розвиткові                 і соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення                      і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін                         і викликів.

        Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

- формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;

- розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

- розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;

- формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ                             як одного з головних чинників здорового способу життя;

-  формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

-  формування високих моральних якостей.

          Змістова лінія  «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена                                на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля                                 і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

         Використовувати знання про особливості фізичного стану та  адаптацію організму до фізичних навантажень в процесі  фізкультурно-оздоровчих занять, використовувати інноваційні технології для покращення здоров’я, усвідомлювати людину як частину природи, її взаємодію з природнім середовищем у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності, використовувати сили природи в процесі занять з фізичної культури, вміти проводити різні форми рухової активності в умовах природного середовища тощо.

         Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства.

         Вміти ефективно співпрацювати з іншими у процесі фізичного виховання, виявляти солідарність та зацікавлення у спільному розв’язанні проблем, здійснювати критичну і практичну рефлексію, в ухваленні спільних рішень                         в досягненнях мети, формування відповідальності та розуміння цінностей фізичної культури, дотримання демократичних принципів у фізкультурній діяльності.

         Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров'я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний на дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

         Розуміти, що фізична культура є складовою частиною загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних якостей людини з метою гармонійного формування її як особистості. Усвідомлювати, що фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвиток дружніх стосунків тощо. Свідомо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших; вміти організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності, нівелювати конфлікти, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, дотримуватися правил чесної гри, усвідомлювати важливість дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виконанні фізичних вправ, розуміти значення рухової активності в житті людини для покращення здоров’я, формувати навички самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотриматися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань                   та інших форм фізичного виховання.

        Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена                           на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

       Формувати уміння надавати фізкультурно-оздоровчі послуги з урахуванням особливостей конкретного підприємства, організації тощо. Сприяти формуванню здатності до оцінювання власних можливостей в процесі рухової діяльності, вміти працювати в команді, формувати навички співробітництва, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за прийняті рішення, усвідомлювати важливість співпраці під час ігрових ситуацій, власних позитивних сторін та визнавати свої недоліки у тактичних діях в різних видах спорту, проявляти ініціативність та активність у фізкультурній діяльності, вміти планувати змагання між класами, школами тощо та укладати кошторис запланованих змагань.

Основи здоров’я

          Введення навчального предмету «Основи здоров’я» на базовому рівні обумовлене необхідністю навчання учнів умінням діяти в надзвичайних ситуаціях природного, техногенного і соціального характеру; використовувати засоби індивідуального і колективного захисту; надавати першу медичну допомогу потерпілим тощо.

         Цілі вивчення курсу «Основи здоров’я»:

  • освоєння знань про безпечну поведінку людини в небезпечних                            та надзвичайних ситуаціях природного, техногенного і соціального характеру; здоров'ї і здоровому способі життя; державній системі захисту населення від небезпечних та надзвичайних ситуацій; про обов'язки громадян щодо захисту держави;
  • виховання ціннісного ставлення до людського життя і здоров'я; почуття поваги до героїчної спадщини України та її державної символіки; патріотизму і обов’язку щодо захисту України;
  • розвиток рис особистості, необхідних для безпечної поведінки                                  у надзвичайних ситуаціях та при проходженні військової служби; пильності щодо запобігання актам тероризму; потреби в дотриманні здорового способу життя;
  • оволодіння вміннями оцінювати ситуації, небезпечні для життя                               та здоров'я; діяти в надзвичайних ситуаціях; використовувати засоби індивідуального та колективного захисту; надавати першу медичну допомогу потерпілим.

          Предмет «Основи здоров’я» орієнтує учнів на відповідальне  ставлення   до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту                                                                                         та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як складової формування здорового способу життя; навчає учнів встановлювати причино-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює розуміння міжнародного екологічного права, екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого розвитку.

           Мета інтегрованого предмета: формування в учнів відповідальності                    за здоров’я, добробут, безпеку, навколишнє середовище та стабільність                             у майбутньому, оволодіння основами здорового способу життя,  життєвими навичками, розвиток активної громадянської позиції, підприємливості.

         Завдання предмета «Основи здоров’я»: 

- формування в учнів мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;

- формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я                           як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

- виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення                             до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;

- розвиток активної громадянської позиції учнів,  спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами                                             та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціально                                                    му середовищах;

- формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;

- підготовка учнів до збереження життя і зміцнення всіх складових здоров’я згідно з основними принципами, шляхами й методами;

- навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;

- навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;

- розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

          Конкретним результатом навчання визначено розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, поглиблення життєвих навичок (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут своє
та оточуючих.

Освітня галузь «Технології»

          Зміст освітньої галузі «Технології» реалізується у 7-9 класах через предмети:  «Інформатика», «Трудове навчання».

         Метою освітньої галузі «Технології» є:

  • підготовка учнів до соціалізації у сучасному суспільстві в умовах ринкової економіки;
  • активізація пізнавальної діяльності школярів;
  • розвиток творчих здібностей; щеплення навичок самостійної роботи.

Інформатика

           Метою навчання курсу «Інформатика» є формування і розвиток предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві, що забезпечить готовність учнів до активної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства та їх спроможність стати не лише повноцінними його членами,                             а й творцями сучасного суспільства.

         Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів здатностей, знань, умінь, навичок і способів діяльності:

  • створювати і опрацьовувати інформаційні моделі об’єктів в різних програмних середовищах;
  • здійснювати пошук необхідних інформаційних матеріалів (відомостей)                          з використанням пошукових систем, зокрема в Інтернеті;
  • алгоритмічно, логічно та критично мислити;
  • висувати нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру                                 і перевіряти їх при розв’язуванні практичних задач з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
  • використовувати засоби ІКТ для обміну повідомленнями та організації співпраці при розв’язуванні навчальних, в тому числі які виникають при навчанні інших предметів, дослідницьких і практичних життєвих завдань;
  • планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі;
  • безпечно працювати з інформаційними системами.

         Цей курс розглядається як необхідний інструмент, який в сучасному інформаційному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів, формуванню предметної і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини шкільного віку. ІКТ розглядаються в курсі як об’єкт, і як засоби навчання.

 

Трудове навчання

          Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація учнів, формування їхньої  національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності                               до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

          Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання                              і на практиці реалізувати заплановане.

         Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

         Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів  згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати  складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів  мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель має планувати поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів.

          Орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

          Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів  проектної діяльності,                                а не технологій, як це було передбачено попередніми програмами. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.

          Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга).  Так, у 6 класах учні опановують  6–10 проектів, у 7–8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі  —                    2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності                                           та самообслуговування в 7–8 класах та 1 проект у 9 класі). Кількість годин                     на опанування проекту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення. При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна                     не більш як двічі в одному класі. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об'єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо).  Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних                              і обслуговуючих видів праці.

          Практичний результат учнівського проекту має бути:

- особистісно ціннісним;

- корисним для сім’ї, родини, класу, школи, громади;

- соціально зорієнтованим або мати підприємницький потенціал.

         Процес роботи над усіма проектами у кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.

         Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій                         і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому,                                  що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості  організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій                               на більш високому рівні майстерності тощо.

         У процесі проектування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується.                          За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання
та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.

        Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого  виробу.

        Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології                          чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку.

        Під час добору технологій, які виходять за межі переліку для певного класу, необхідно враховуються такі вимоги:

  • використання технології не повинно створювати загрозу здоров'ю учня;
  • додаткова технологія чи техніка повинна мати навчальну цінність — під час її вивчення учень має отримувати нові знання, уміння, цінності;
  • технологія має відповідати віковим особливостям, бути доступною для засвоєння учнями, та відповідати цілям і завданням проекту.

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

          У 7-х класах введено курс за вибором «Фінансова культура» (по 1 годині на тиждень). Даний курс розширить світогляд школярів, збагатить їх лексику поняттями зі сфери економіки, фінансів і права. Основною метою курсу                                   є формування в учнів знань основ фінансової грамотності та підвищення рівня фінансової культури.

З метою поглиблення пізнавального інтересу учнів до історії рідного краю, міста Харкова та реалізації регіонального компоненту у 8-х та 9-х класах введено інтегрований краєзнавчій курс за вибором «Харківщинознавство»:        у 8-х класах –  по 1 годині на тиждень; у 9-х класах продовжується вивчення – по 0,5 години на тиждень. Основні вимоги навчальної програми курсу у 9-х класах виконуватимуться за рахунок обов’язкового проведення навчальних екскурсій, передбачених програмою, захисту навчальних проектів відповідної тематики, з обов’язковим оцінюванням навчальних досягнень та виставленням балів з даного предмету до документа про базову загальну середню освіту.

         Враховуючи побажання батьків, з метою створення умов для  кращого засвоєння учнями програмового матеріалу, підготовки до   профільної школи введені години індивідуальних та групових занять та консультації у 7–9-х класах:

математика – 6-ті  класи  – по 1,5 години;

українська мова – 6-ті  класи  – по 1 годині;

алгебра – 7-мі  класи  – по  1 годині;

алгебра – 8-мі  класи  – по  1 годині;

геометрія – 8-мі  класи  – по 0,5 години;

алгебра – 9-ті  класи  – по 0,5 години.

         Навчальні екскурсії та навчальна практика проводяться згідно додатку                       до листа МОН України від 06.02.08 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».