Освітня програма ХЛ № 160 на 2023/2024 навчальний рік

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

комунального закладу «Харківський ліцей № 160

Харківської міської ради»

Лариса ШЕВЧЕНКО

«___»____________ 2023 року

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

комунального закладу
«Харківський ліцей №160

Харківської міської ради»
2023/2024 н.р.

ПОГОДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради

ХЛ № 160 Харківської
міської ради

протокол від 02.06.2023 № 10

Голова педагогічної ради,

директор

Лариса ШЕВЧЕНКО

Харків

2023

ЗМІСТ

1.	Аналітичне обґрунтування змісту освітньої програми. Особливості освітньої політики, місія та цілі закладу.	3-8
2.	Освітня програма початкової освіти	9-53
3.	Освітня програма базової середньої освіти	54-173
4.	Освітня програма профільної середньої освіти	174-218
5.	Використання педагогічних технологій	218-220
6.	Форми атестації, контролю та обліку навчальних досягнень учнів в урочній та позаурочній діяльності	220-221
7.	Шкільна інфраструктура	222-223
8.	Кадровий потенціал школи	223-225

АНАЛІТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ. ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ, МІСІЯ ТА ЦІЛІ ЗАКЛАДУ

Комунальний заклад «Харківський ліцей № 160 Харківської міської ради» (далі ХЛ № 160) здійснює планування діяльності на підставі ст.53 Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988 «Про схвалення Концепції реалізаціїдержавної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 143) «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказів Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1 - 2 класів закладів загальної середньої освіти», від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», наказу Міністерства освіти і науки України №405 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України №408 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, власного Статуту, Стратегії розвитку комунального закладу «Харківський ліцей № 160 Харківської міської ради» на 2021-2025 роки.

Освітня політика закладу визначена Статутом та Стратегією розвитку.
За Статутом ХЛ № 160 є загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, мова навчання – державна.

Головною метою освітньої діяльності ХЛ № 160 є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, забезпечення реалізації права громадян на рівний доступ до якісної шкільної освіти в безпечному, комфортному, інклюзивному та сучасному освітньому середовищі; вдосконалення освітнього процесу шляхом підготовки випускників школи, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні для сучасного життя, є самодостатніми, творчими та креативними особистостями.

Візія закладу освіти: лідер серед закладів загальної середньої освіти з високою корпоративною культурою та інноваційним підходом до вирішення освітніх задач.

Місія закладу освіти: формування освіченої, розвиненої, цілісної особистості учня – громадянина, патріота, носія цінностей шляхом розбудови компетентнісно – орієнтованого навчально – виховного середовища, створення умов для розвитку потенціалу кожної дитини, надання якісних освітніх послуг.

Цілі розвитку ХЛ № 160:

підвищення якості освітніх послуг;
розвиток і впровадження у закладі інноваційних підходів, форм, методів
і засобів навчання;
забезпечення компетентнісного підходу в освітньому процесі;
забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу;
побудова міжособистісних стосунків між педагогами, дітьми та батьками на принципах дитиноцентризму;
активізація діяльності закладу в освітньому просторі міста та регіону;
продовження формування позитивного іміджу освітнього закладу;
розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямками «Освітнє середовище», «Оцінювання здобувачів освіти», «Діяльність педагогічних працівників», «Управлінська діяльність».

Основні завдання:

підвищити якість освітніх послуг у відповідності до Державних
стандартів освіти;
здійснювати освітній процес відповідно до індивідуальних
можливостей, інтересів, здібностей учнів;
забезпечити збереження та зміцнення здоров’я дітей;
підтримувати дітей та молодь з особливими освітніми потребами;
продовжити розвивати ефективну систему безперервної освіти педагогів;
оптимізувати систему дидактичного та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;
удосконалювати системи активного включення сім’ї в процес
самовизначення, самореалізації учнів;
розвивати досвід партнерства, волонтерства, самоврядування з метою

інтенсифікації розвитку й удосконалення освітнього середовища;

вдосконалення розвивального та мотиваційного простору школи.

На кожній ступені навчання Школа реалізує відповідні ступеню і спрямованості навчання загальноосвітні програми. Школа здійснює освітній процес за навчальними посібниками та навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. Вибір навчальних програм і навчальних посібників здійснюється на засіданні шкільних методичних об'єднань, розглядається педагогічною радою школи.

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол від 12.05.2023 № 9) у закладі розробляється освітня програма наскрізна з 1 по 11 класи на 2023/2024 навчальний рік.

Освітня програма закладу містить такі розділи

Розділи освітньої програми	Термін освоєння	Класи	Рівень освіти, що отримується учнями після закінчення навчання	Документ, що видається після закінчення навчання
Освітня програма початкової освіти	4 роки	1-4 класи	Початкова освіта – І ступінь навчання	Свідоцтво про здобуття початкової освіти
Освітня програма базової середньої освіти	5 років	5-9 класи	Базова середня освіта – ІІ ступінь навчання	Свідоцтво про базову середню освіту
Освітня програма профільної середньої освіти	2 роки	10-11 класи	Повна загальна середня освіта – ІІІ ступінь навчання	Свідоцтво про повну загальну середню освіту

У 2023/2024 навчальному році у закладі: 26 класів, 718 учнів, середня наповнюваність 27,6 учня; наповнюваність 1-4-х класів – 25,8 учня, 5-9-х класів – 27,8 учня, 10-11-х класів – 33,3 учня.

Мережа за ступенями та паралелями:

І ступінь: 9 класів, 232 учнів			ІІ ступінь: 14 класів, 390 учнів			ІІІ ступінь: 3 класи, 96 учнів
1-ші класи	2 класи	60 учнів	5-ті класи	3 класи	90 учнів	10-ті класи	2 класи	60 учнів
2-гі класи	2 класи	42 учня	6-ті класи	3 класи	87 учнів	11-ті класи	1 клас	36 учнів
3-ті класи	2 класи	55 учнів	7-мі класи	3 класи	85 учнів
4-ті класи	3 класи	75 учнів	8-мі класи	3 класи	74 учня
			9-ті класи	2 класи	55 учнів

При створенні освітньої програми на 2023/2024 навчальний рік було змінено вибір Типових програм на період переходу від загальноосвітнього закладу
до ліцею.

Отже, освітня програма закладу розроблена за наступними Типовими програмами:

для 1-2-х класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272;
для 3-4-х класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273;
для 5-х класів – складена за Типовими освітніми програмами для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235,таблиця 3;
для 6-9-х класів – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиця 10;
для 10-11-х класів – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, таблиці 2,3.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-11-х класів закладу формується у робочому навчальному плані. Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання.

Тривалість уроків у 1-11-х встановлено відповідно до закону України «Про повну загальну середню освіту».

Тривалість перерв погоджується на засіданні педагогічної ради
та затверджується наказом директора.

Між навчальними та факультативними заняттями встановлюється перерва 1 година. Розклад занять погоджується на засіданні профспілкового комітету, педагогічної ради і затверджується наказом директора.

Освітня програма закладу має на меті формування ключових компетентностей. Відповідно Закону України «Про освіту» до їх числа належать такі.

Вільне володіння державною мовою. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
Здатність спілкуватися іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
Математична компетентність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
Інноваційність. Відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо) формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади
Екологічна компетентність. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
Навчання впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
Культурна компетентність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
Підприємливість та фінансова грамотність. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

Засобом реалізації компетентнісного підходу є наскрізні лінії. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

2. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Освітня програма початкової освіти розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Навчальні плани школи І ступеня:

для 1-2-х класів – складені за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленими під керівництвом
О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272;
для 3-4-х класів – складені за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленими під керівництвом
О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Перший цикл початкової освіти допомагає учневі звикнути до шкільного життя:

навчальні завдання і час на їхнє виконання визначається відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів;
навчальний матеріал можна інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;
обсяг домашніх завдань обмежено;
навчання організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;
учитель має свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;
запроваджується описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не учитель не використовує; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

У другому циклі початкової освіти в учнів Школи формується почуття відповідальності й самостійність. У процесі навчання:

використовуються методи, які вчать робити самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;
запроваджується предметне навчання; частина предметів передбачає оцінювання.

Навчальну програму побудовано на принципах:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних

компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних

компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані

курси;

творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Ключові принципи нового Державного стандарту початкової освіти:

презумпція талановитості дитини — будь-яка дитина має право
на здобуття початкової освіти без обмежень та утисків;
цінність дитинства — визнане право дитини на навчання через гру та інші методи;
радість пізнання — організація освітнього процесу через дослідницьку
та проектну технологію так, щоб приносити радість дитині;
розвиток особистості — формування самостійного та незалежного мислення учнів замість системи непотрібних знань;
здоровий спосіб життя;
безпека учнів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) рівневому оцінюванню.

Формувальне оцінювання – це оцінювання під час навчання і для навчання. На відміну від підсумкового, має на меті формувати (або форматувати) освітній процес з урахуванням індивідуальних потреб кожного учня, вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію після 4-го класу, за результатами ДПА проводиться моніторинг якості освіти в межах ВСЗЯО.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження мовленнєвої та математичної компетентностей. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік

Вивчення освітніх галузей:

мовно-літературна – українська мова (1-4 кл.), іноземна мова (англійська) (1-4 кл.);
математична – математика (1-4 кл.);
природнича, громадянська й історична, соціальна і здоров’язбережувальна – «Я досліджую світ» (1-4 класи);
мистецька – образотворче мистецтво (1-4 кл.), музичне мистецтво (1-4 кл.);
технологічна – дизайн і технології (1-4 класи);
фізкультурна – фізична культура (1-4 класи);
інформативна – інформатика (2-4 класи).

Навчальний план ХЗОШ № 160 включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на індивідуальні та групові заняття.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 1/9-332 у 1-4-х класах з метою підвищення рівня загальної культури, формування наукового світогляду учнів на навчальну програму «Я досліджую світ» - по 3 години на тиждень.

Навчальна галузь «Мистецтво» в 1-4-х класах реалізується як «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» окремо.

У 1-4-х класах з метою кращого засвоєння учнями програмового матеріалу, розвитку логічного мислення, просторових уявлень, винахідливості, кмітливості введені години індивідуальних та групових занять
з математики (по 1 годині на тиждень).

Головним завданням реалізації освітньої програми початкової освіти є:

створення умов для охорони і зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей, забезпечення їх емоційного благополуччя;
збереження та підтримка індивідуальності кожної дитини;
розвиток дитини як суб'єкта стосунків з людьми, зі світом і з собою через спонукання і підтримку дитячих ініціатив у культуро відповідних видах діяльності;
навчання навичкам спілкування та співпраці;
підтримка оптимістичної самооцінки та впевненості в собі, розширення досвіду самостійного вибору;
формування бажання вчитися і основ уміння вчитися − постійно розширювати межі своїх можливостей.

Цільове призначення освітньої програми початкової освіти:

забезпечення навчального процесу за допомогою освоєння державного освітнього стандарту з предметів, передбачених навчальним планом Школи;
створення умов для досягнення рівня елементарної грамотності: освоєння елементарних засобів навчально-пізнавальної діяльності, формування пізнавальних навичок;
створення умов для адаптації до шкільного навчання;
формування позитивної мотивації до навчання, розвиток себе як учня;
формування навичок самоконтролю у навчальній діяльності;
формування комунікативних навичок;
створення умов для освоєння учнями правил поведінки в Школі;
виховання ціннісно-емоційного ставлення до навколишнього світу і себе самого;
діагностика розвитку індивідуально-особистісних особливостей з метою створення умов для вибору подальшого освітнього маршруту.

Освітня програма початкової освіти забезпечує:

задоволення потреб громадян в отриманні їх дітьми початкової освіти;
творення умов для формування філологічної навченості школярів: мовного розвитку, емоційно-ціннісного ставлення до державної мови та мови навчання, культури читання, читацького кругозору, бібліографічних умінь;
створення основ для навчання дослідженню і застосуванню математичних моделей світу, що оточує їх, на основі формування логічної культури школярів;
формування початкових уявлень про історичний час, виховання любові та поваги до історії України на основі освоєння конкретних історико-хронологічних уявлень і освоєння духовно-морального потенціалу вітчизняної історії;
Навчальні плани школи І ступеня:
- для 1-2-х класів – складені за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленими під керівництвом
  О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272;
- для 3-4-х класів – складені за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленими під керівництвом
  О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273.
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Перший цикл початкової освіти допомагає учневі звикнути до шкільного життя:
- навчальні завдання і час на їхнє виконання визначається відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів;
- навчальний матеріал можна інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;
- обсяг домашніх завдань обмежено;
- навчання організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;
- учитель має свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;
- запроваджується описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не учитель не використовує; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.
У другому циклі початкової освіти в учнів Школи формується почуття відповідальності й самостійність. У процесі навчання:
- використовуються методи, які вчать робити самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;
- запроваджується предметне навчання; частина предметів передбачає оцінювання.
Навчальну програму побудовано на принципах:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних

компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних

компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані

курси;

творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Ключові принципи нового Державного стандарту початкової освіти:
- презумпція талановитості дитини — будь-яка дитина має право
  на здобуття початкової освіти без обмежень та утисків;
- цінність дитинства — визнане право дитини на навчання через гру та інші методи;
- радість пізнання — організація освітнього процесу через дослідницьку
  та проектну технологію так, щоб приносити радість дитині;
- розвиток особистості — формування самостійного та незалежного мислення учнів замість системи непотрібних знань;
- здоровий спосіб життя;
- безпека учнів.
        Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

        Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин                                 у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

         Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

         Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) рівневому оцінюванню.

         Формувальне оцінювання – це оцінювання під час навчання і для навчання. На відміну від підсумкового, має на меті формувати (або форматувати) освітній процес з урахуванням індивідуальних потреб кожного учня, вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми         й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми               й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

         Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

         Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію після 4-го класу, за результатами ДПА проводиться моніторинг якості освіти                   в межах ВСЗЯО.

         З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти,                             їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження мовленнєвої та математичної компетентностей. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік

Вивчення освітніх галузей:
- мовно-літературна – українська мова (1-4 кл.), іноземна мова (англійська) (1-4 кл.);
- математична – математика (1-4 кл.);
- природнича, громадянська й історична, соціальна і здоров’язбережувальна – «Я досліджую світ» (1-4 класи);
- мистецька – образотворче мистецтво (1-4 кл.), музичне мистецтво (1-4 кл.);
- технологічна – дизайн і технології (1-4 класи);
- фізкультурна – фізична культура (1-4 класи);
- інформативна – інформатика (2-4 класи).
      Навчальний план ХЗОШ № 160 включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на індивідуальні та групові заняття.

       Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018                     № 1/9-332 у 1-4-х класах з метою підвищення рівня загальної культури, формування наукового світогляду учнів на навчальну програму «Я досліджую світ» - по 3 години на тиждень.

        Навчальна галузь «Мистецтво» в 1-4-х класах реалізується як «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» окремо.

        У 1-4-х класах з метою кращого засвоєння учнями програмового матеріалу, розвитку логічного мислення, просторових уявлень, винахідливості, кмітливості введені години індивідуальних та групових занять
з математики (по 1 годині на тиждень).

         Головним завданням реалізації освітньої програми початкової освіти є:
- створення умов для охорони і зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей, забезпечення їх емоційного благополуччя;
- збереження та підтримка індивідуальності кожної дитини;
- розвиток дитини як суб'єкта стосунків з людьми, зі світом і з собою через спонукання і підтримку дитячих ініціатив у культуро відповідних видах діяльності;
- навчання навичкам спілкування та співпраці;
- підтримка оптимістичної самооцінки та впевненості в собі, розширення досвіду самостійного вибору;
- формування бажання вчитися і основ уміння вчитися − постійно розширювати межі своїх можливостей.
Цільове призначення освітньої програми початкової освіти:
- забезпечення навчального процесу за допомогою освоєння державного освітнього стандарту з предметів, передбачених навчальним планом Школи;
- створення умов для досягнення рівня елементарної грамотності: освоєння елементарних засобів навчально-пізнавальної діяльності, формування пізнавальних навичок;
- створення умов для адаптації до шкільного навчання;
- формування позитивної мотивації до навчання, розвиток себе як учня;
- формування навичок самоконтролю у навчальній діяльності;
- формування комунікативних навичок;
- створення умов для освоєння учнями правил поведінки в Школі;
- виховання ціннісно-емоційного ставлення до навколишнього світу і себе самого;
- діагностика розвитку індивідуально-особистісних особливостей з метою створення умов для вибору подальшого освітнього маршруту.
Освітня програма початкової освіти забезпечує:
- задоволення потреб громадян в отриманні їх дітьми початкової освіти;
- творення умов для формування філологічної навченості школярів: мовного розвитку, емоційно-ціннісного ставлення до державної мови та мови навчання, культури читання, читацького кругозору, бібліографічних умінь;
- створення основ для навчання дослідженню і застосуванню математичних моделей світу, що оточує їх, на основі формування логічної культури школярів;
- формування початкових уявлень про історичний час, виховання любові та поваги до історії України на основі освоєння конкретних історико-хронологічних уявлень і освоєння духовно-морального потенціалу вітчизняної історії;