Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №160 Харківської міської ради Харківської області

   





Для майбутніх першокласників

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ

ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗА ЗАКЛАДАМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ РАЙОНУ

ХАРКІВСЬКА загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 160

ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

вул. Дизельна                          5, 7, 9, 11, 13, 13-А, 22, 24, 26, 26-А;

вул. Енергетична                    13/48, 15;

вул. Ковтуна                            37;

проїзд Комунальний              повністю;             

в’їзд Комунальний                 повністю;

проспект Льва Ландау         34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 56, 56/1, 56/2, 56/3, 58, 58/1, 58/2 ( парний бік );

                                                  159, 161, 163, 165, 167, 169, 173 ( непарний бік );

проспект Московський          142/2, 142/3, 142/4, 142/6, 142/7, 144/1, 144/2;

вул. Олімпійська                     1, 1-А, 7, 7-А, 9, 9-А, 11, 13, 15, 17;

вул. Танкопія                           3, 3/1, 3/2, 5, 5-А, 5-Б, 5/1, 7, 7/1, 7/2.

 

 

 


Додаток 1

 

до листа Міністерства освіти і науки України від 27.07.2017 р. № 1/9-413

 

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, навчальний заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.

 

1. За даними дослідження ЮНІСЕФ, проведеного в лютому 2017 року в усій Україні, 67 % дітей стикалися з випадками булінгу та 24% українських школярів піддавались булінгу. За наслідками війни та окупації територій маємо велику кількість внутрішньо переміщених сімей, а також дітей із посттравматичним синдромом. Сором’язливі та закриті до спілкування діти із сімей переселенців стають жертвами булінгу в 2 рази частіше за інших, тому що вони вимушені навчатись у малознайомих місцях, заводити друзів та інтегруватися заново у нове шкільне середовище, а тому потреба поширення взаємоповаги та позитивного ставлення один до одного серед дітей є дуже важливою.

 

З   метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало ( лист від 28.12.2017

 

№        1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні» (схвалено для використання Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді МОН пр.

 

№     3 від 04.10.2016).Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться за посиланням:

http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65

 

За перше півріччя 2017 року Національна дитяча "гаряча" лінія прийняла 20 851 дзвінок від маленьких, юних та дорослих українців. Аналіз дзвінків свідчить, що переважна більшість дітей (26,5%) телефонують із питаннями щодо інформування про свої права, а також - що робити та куди звертатися, якщо дитячі права порушуються. Так само, топовими темами для дітей залишаються запити щодо психологічного здоров'я (самотність, страхи, тривога, невпевненість в собі та своїх діях тощо) - 24,7%; питання статевого виховання - 11,7%. Значно зросла кількість дзвінків (1 543 звернення) щодо насильства та жорстокого поводження з дітьми.


Аналіз дзвінків на «Національну «гарячу» лінію свідчить, що з браком уваги та контакту з близькими людьми стикаються різні діти: з різних за достатком і статусом родин, різного віку і статі і це дає підстави зробити висновок про те, що суспільство досі на знає прав дитини і не вміє реагувати на їх порушення.

 

Національна дитяча «гаряча лінія» - для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча лінія» приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. Дитяча «гаряча лінія» функціонує за безкоштовним номером 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча «гаряча лінія» відкрила короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл), що покращило доступ дітей до отримання консультацій. Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.

 

Лінія є абсолютно безкоштовною, анонімною та конфіденційною.

 

На Національній дитячій "гарячій лінії" консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Коло питань, з яких надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

 

Дитяча «гаряча лінія» працює по будням з 12 до 20 години та в суботу з

12  до 16 години.

 

Просимо поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії:

 

Посилання для розміщення банеру: http://la-strada.org.ua/http://la-strada.org.ua/ndgl_116111.gif"

 

2.Україна є країною походження, транзиту та призначення торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення Представництва в Україні Міжнародної організації з міграцій, з 1991 року понад 160 000 українців постраждали від торгівлі людьми, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

 

Згідно інформації відділу ювенальної превенції Національної поліції в Україні за 6 місяців 2017 року 11 дітей постраждали від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми (ст.149 ККУ), 40 дітей - від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом ( ст.153 ККУ); постраждала 21 дитина, яка не досягла статевої зрілості, від статевих зносин із дорослими (ст.153 ККУ); вчинено 75 злочинів щодо розбещення неповнолітніх (ст.156 ККУ) та 2 малолітні дитини використовувались для заняття жебрацтвом ( ст.150-1ККУ) тощо.

 

Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання та протидії торгівлі людьми як деструкції у розвитку суспільства, є впровадження варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі


дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для загальноосвітніх навчальних закладів, що є одним із завдань Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року (п. 2.7, 2.9) та планом заходів Міністерства освіти і науки України щодо запобігання торгівлі людьми до 2020 року (наказ № 405 від 8 квітня 2016).

 

З    метою проведення ефективної і педагогічно-унормованої діяльності щодо профілактики та запобігання торгівлі людьми рекомендуємо у 2017/2018 навчальному році впроваджувати гуртки та факультативні заняття для учнів 7-10 класів, які схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 16.06.2017) та Вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 6 від 29 травня 2017 р.)

 

Програма гуртків та факультативів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-10 класів розроблені на основі матеріалів зазначеної вище комплексної програми і є другим етапом у формуванні таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей. (Автор-упорядник: Петрочко Ж. В., д. п. наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання НАПН України).

 

Електронний ресурс зазначених матеріалів за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/pozashkilna-osvita/vyhovna-

 

robota/protidiya-torgivli-lyudmi.html

 

При проведенні просвітницької роботи з питань запобігання торгівлі людьми доцільно використовувати посібник «Соціально-педагогічні основи захисту прав людини, протидії торгівлі людьми та експлуатації дітей», який включає курс за вибором/факультатив «Запобігання торгівлі людьми» для учнів 9-11(12) класів навчальних закладів, учнів професійно-технічних навчальних закладів та курс за вибором/факультатив «Знай та захищай свої права» для учнів 7-9 класів навчальних закладів).Матеріали схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України ( протокол № 3 від 4.10.2016. Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Україна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine

 

3. Сучасні діти і підлітки значно випереджають своїх батьків в умінні користуватися комп’ютером, зокрема Інтернетом, і годинами спілкуються в соціальних мережах. Інтернет став невід’ємною частиною їхнього життя. Він може бути дуже корисним для загального розвитку, навчання, творчого самовираження і пошуку однодумців. Але він може бути й небезпечним: через малий життєвий досвід юні користувачі не завжди в змозі розпізнати ризики, які можуть трапитися їм у мережі.

 

Зосереджуємо увагу на загрозливій ситуації, яка почала поширюватися в Україні в дитячому середовищі з середини 2016 року. Йдеться насамперед про так звані «смертельні квести», які ширилися соціальною мережею «ВКонтакте». Варто розуміти, що поширення цих небезпечних квестів


відображає проблеми, які є не лише в дітей, а й у суспільстві загалом, насамперед у ставленні дорослих до дітей. Нерозуміння, неувага до дитячого життя, брак часу, байдужість до проблем, які хвилюють дітей, зверхність або, навпаки, надмірний контроль та гіперопіка, накопичуючись, призводять до формування закритості дитини, відчуття в неї самотності та непотрібності, пошуку можливих виходів із складних життєвих ситуацій відповідно до її рішень та можливостей. Один з таких шляхів, відомий з давних часів, – втеча від реальності, який у наші часи спростився завдяки створенню віртуального світу, віртуальних друзів, віртуального спілкування та віртуального життя, в якому і смерть здається віртуальною.

 

З    метою запобігання втягненню дітей у небезпечні квести, підвищенню рівня педагогічної майстерності та компетентності у роботі з дітьми та батьками, в розмовах на такі непрості теми, як цінність людського життя і суїцидальна поведінка, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми рекомендуємо скористатися методичними

 

рекомендаціями: «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»(схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 16.06.2017). Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Україна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine

 

4.Особливої уваги педагогічних колективів та батьківської громадськості потребують питання профілактики девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх. Не дивлячись на те, що за 6 місяців 2017 року підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України зареєстровано зменшення на 4,6% кримінальних правопорушень у порівнянні із аналогічним періодом 2016 року, вчинених дітьми та за їх участю, статистика цих правопорушень невтішна. Зокрема, дітьми та за їх участю вчинено: 1816 тяжких та особливо тяжких злочинів; 19 умисних вбивст, 8-згвалувань; 33- грабежі та 89 неповнолітніх притягнуті до відповідальності за незаконний обіг наркотиків тощо. Звертаємо увагу, що 60,8 % від загальної кількості кримінальних правопорушень, вчинених дітьми та за їх участю, складають крадіжки (2 248). Статистична інформація Національної поліції України додається (додаток 2).

 

Аналіз правопорушень, вчинених неповнолітніми, свідчить, що основними причинами протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій тощо.

 

Враховуючи зазначене вище, Міністерство рекомендує впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.

 

Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівниками психологічної служби Міністерство надсилало (лист від 06.06.2013 № 1/9-413) переліки програм факультативних


курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, які схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.). Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Зазначений перелік програм розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua

 

На допомогу педагогічним працівникам, які працюють із дітьми групи «ризику», корисними будуть матеріали, розміщеними на Інформаційній онлайн-платформі «Центр знань», яка створена в рамках проекту Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно із МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» за технічної підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) http://knowledge.org.ua/

 

5.    Державною установою «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров’я України підготовлено Національний звіт щодо наркотичної ситуації в Україні, в якому зазначається, що загальна кількість підлітків груп ризику, з урахуванням оновлених даних за 2015 р., оцінюється у 129 000 осіб віком від 10 до 19 років включно. Діти все більше потрапляють до груп ризику інфікування ВІЛ/СНІДом, і зусилля, що робляться з їх захисту, все ще не достатні.

 

У зв’язку із зазначеним вище рекомендуємо продовжувати розроблення сучасних інформаційно-освітніх програм первинної профілактики залежностей та шкідливих звичок, включаючи заходи щодо залучення дітей та молоді до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів із пропаганди здорового способу життя та забезпечити подальше впровадження інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова» для учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Про те, як вчителям і батькам цікаво й зрозуміло донести підліткам інформацію про здоровий спосіб життя і безпечну поведінку – на порталі профілактичної освіти www.autta.org.ua

 

Міністерство скеровує увагу та надсилає перелік важливих пам’ятних та ювілейних дат та міжнародних пам’ятних та ювілейних дат з проханням передбачити заходи у планах роботи навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році ( додаток 3).


 

 

Додаток 2 до листа Міністерства освіти і науки

України

 

СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПРЕВЕНЦІЇ ЗА 6 МІСЯЦІВ 2017 РОКУ

ЗАРЕЄСТРОВАНО КРИМ.ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ ДІТЬМИ ТА ЗА ЇХ УЧАСТЮ

 

 

 

 

 

 

 

2016

 

 

 

2017

 

 

 

Динаміка, %

 

 

 

тяжких та особливо тяжких

1820

 

 

1816

 

 

-0,3

 

 

 

умисне вбивство (ст. 115 ККУ)

24

 

 

19

 

 

-20,9

 

 

 

умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 ККУ)

35

 

 

29

 

 

-17,2

 

 

 

зґвалтування (ст. 152 ККУ)

6

 

 

8

 

 

33,3

 

 

 

грабіж (ст. 186 ККУ)

334

 

 

333

 

 

-0,3

 

 

 

розбій (ст.187 ККУ)

99

 

 

83

 

 

-16,2

 

 

 

шахрайство (ст. 190 ККУ)

138

 

 

122

 

 

-11,6

 

 

 

вимагання (ст.189 ККУ)

2

 

 

8

 

 

300

 

 

 

крадіжка (ст. 185 ККУ)

2354

 

 

2248

 

 

-4,6

 

 

 

 

 

 

 

Складають 60,8 % від загальної кількості

 

 

 

хуліганство (ст. 296 ККУ)

63

 

 

70

 

 

11,1

 

 

 

незаконний обіг наркотиків (ст. 307-309 ККУ)

77

 

 

89

 

 

15,5

 

 

 

Всього:

3867

 

 

3692

 

 

-4,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИЯВЛЕНО Н/Л, ЯКІ ВЧИНИЛИ КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

 

 

 

 

у стані алкогольного сп’яніння

124

 

 

93

 

 

-25

 

 

 

які раніше вчиняли злочини

507

 

 

411

 

 

-19

 

 

 

у т.ч. у яких судимість не знята і не погашена

221

 

 

168

 

 

-24

 

 

 

учнів шкіл, ліцеїв

1157

 

 

1010

 

 

-12,8

 

 

 

учнів ПТУ

740

 

 

598

 

 

-19,2

 

 

 

працездатні, які не працюють і не навчаються

562

 

 

592

 

 

5,3

 

 

 

Всього:

2803

 

 

2534

 

 

-9,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СКОЄНО ЗЛОЧИНІВ СТОСОВНО ДІТЕЙ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

насильницьке задоволення статевої пристрасті

31

 

 

40

 

29

 

 

 

неприродним способом (ст. 153 ККУ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

статеві зносини з особою, яка не досягла статевої

27

 

 

21

 

-22,3

 

 

 

зрілості (ст. 155 ККУ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ)

103

 

 

75

 

-27,2

 

 

 

втягнення у злочинну діяльність (ст. 304 ККУ)

191

 

 

150

 

-21,5

 

 

 

використання малолітньої дитини для заняття

0

 

 

2

 

 

100

 

 

 

жебрацтвом (ст. 150-1 ККУ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

схиляння до вживання наркотичних засобів

1

 

 

5

 

 

400

 

 

 

(ст. 315 ККУ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього:

3780

 

 

2886

 

-23,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОТЕРПІЛО ДІТЕЙ ВІД КРИМ.ПРАВОПОРУШЕНЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тяжких та особливо тяжких

985

 

 

892

 

-9,5

 

 

 

умисне убивство (ст. 115-118 ККУ)

69

 

 

59

 

-14,5

 

 

 

зґвалтування (ст. 152 ККУ)

51

 

 

54

 

 

5,8

 

 

 

тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 ККУ)

27

 

 

9

 

 

-66,7

 

 

 

розбій (ст. 187 ККУ)

64

 

 

62

 

 

-3,2

 

 

 

грабіж (ст. 186 ККУ)

291

 

 

240

 

 

-17,6

 


торгівля людьми (ст. 149 ККУ)

1

11

1000

 

Всього:

4046

3118

-23

 

1

 

Додаток 3 до листа Міністерства освіти і

науки України від ________ 2017 №

 

Важливі пам’ятні та ювілейні дати

2017-2018 навчального року

 

Всеукраїнські пам’ятні та ювілейні дати:

 

8 вересня − 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;

 

17 вересня – День батька (третя неділя вересня);

22 вересня − День партизанської слави;

 

25 вересня − 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України.

 

14 жовтня − День захисника України;

14 жовтня − День українського козацтва;

 

16 жовтня − 110 років з дня народження Петра Григоренка (1907-1987), генерал-майора, правозахисника, політв’язня радянського режиму, члена Української гельсінської групи;

 

16 жовтня − 100 років з часу проведення Всеукраїнського з’їзду вільного козацтва в Чигирині;

 

21 жовтня − 70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції «Захід» − масової депортації населення Західної України до Сибіру;

 

24 жовтня − 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;

 

28 жовтня − День визволення України від фашистських загарбників.

 

4 листопада − 130 років з дня народження Олександра Неприцького-Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;

 

7 листопада − 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;

 

8 листопада − 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;

9 листопада − День української писемності та мови;

14    листопада    −   140     років   з   дня   народження  Дмитра   Антоновича

(1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;

20 листопада − 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського

 

(1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;

 

20 листопада − 100 років з дня проголошення Української Народної Республіки III Універсалом Української Центральної Ради;

 

25 листопада − День пам’яті жертв голодоморів;


25 листопада − 100 років з дня народження Михайла Івасюка (1917-1995), письменника, літературознавця, фольклориста, педагога, громадського діяча.

 

3 грудня − 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;

 

6 грудня − День Збройних Сил України;

 

9 грудня − 100 років з часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу;

 

13 грудня − 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору;

 

14 грудня − День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС;

 

17     грудня    −   140     років   з   дня   народження  Данила     Щербаківського

(1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;

 

17 грудня − 100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії;

 

18 грудня − 125 років з дня народження Миколи Куліша (1892-1937), письменника, драматурга;

 

24 грудня − 80 років з дня народження В’ячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого-третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України;

 

31 грудня − 125 років з дня народження Михайла Семенка (1892-1937), поета;

 

6 січня − 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Сосюри

(1898-1986), українського поета, лірика;

8 січня − 80 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938–

1985), українського поета, перекладача, правозахисника;

 

22 січня − День Соборності України;

29 січня День пам’яті Героїв Крут;

 

15 лютого − День вшанування учасників бойових дій на території інших держав;

 

20 лютого − День Героїв Небесної Сотні;

 

20 лютого − 130 років від дня народження Василя Олександровича Барвінського (1888–1963), українського композитора, піаніста, музикознавця, педагога;

 

9 березня День народження Тараса Шевченка (1814–1861), українського поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча ;

 

13 березня − 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка

(1888–1939), українського та російського письменника, педагога;

17 березня створено Українську Центральну Раду (1917);

 

3 квітня – 100 років від дня народження Олеся Гончара (1918-1995), українського письменника, класика письменницької публіцистики;

 

14 квітня – 130 років від дня народження Леоніда Арсенійовича Булаховського (1888–1961), українського мовознавця, педагога;

 

18 квітня День пам’яток історії та культури;

29 квітня День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї;


8-9 травня − Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни;

 

травня День Перемоги;

 

13 травня – День матері (друга неділя травня);

 

18 травня День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарськогонароду;

 

20 травня День пам’яті жертв політичних репресій, День пам’ятіпомерлих від СНІДу;

 

22 червня − День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні;

 

25  червня − День молоді;

28  червня − День Конституції України;

 

7 липня − 30 років із дня заснування (1988) Української Гельсінської Спілки;

 

28 липня − День хрещення Київської Русі – України;

23 серпня − День Державного Прапора України;

 

24  серпня − День незалежності України. Також:

 

500 років з початку Реформації;

 

180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця»

 

(1837);

 

75 років з початку формування Української повстанської армії (1942); 50 років з часу заснування Світового Конгресу Українців (1967).

 

Міжнародні пам’ятні та ювілейні дати:

 

8  вересня − Міжнародний день грамотності;

21  вересня − Міжнародний день миру;

 

1  жовтня − Міжнародний день людей похилого віку та День ветерана;

5  жовтня − Всесвітній день учителя;

5  листопада – Всесвітній день чоловіків (перша субота листопада);

16  листопада − Міжнародний день толерантності;

17  листопада − Міжнародний день студента;

20  листопада − Всесвітній день дитини;

1  грудня − Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

 

9    грудня − Міжнародний день пам’яті жертв геноциду, вшановування їх гідності і запобігання цьому злочину;

 

10  грудня − День захисту прав людини;

1 січня – Всесвітній день миру;

27 січня Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту;

21 лютого − Міжнародий день рідної мови;

 

22 лютого Міжнародний день підтримки жертв злочинів;

1  березня − День «Ноль дискримінації»;

8  березня − Міжнародний жіночий день;

20  березня − Міжнародний день щастя;

21         березня   −   Міжнародний   день   боротьби   за   ліквідацію   расової

дискримінації;


24 березня − Всесвітній день боротьби проти туберкульозу;

 

25 березня − Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантиної работоргівлі;

 

6 квітня − Міжнародний день спорта на благо миру та розвитку;

7 квітня − Всесвітній день здоров’я;

 

11 квітня − Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів;

 

18  квітня − Міжнародний день пам’ятників і історичних місць;

 

26 квітня Міжнародний день пам’яті Чорнобиля, Міжнародний деньпам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті прочорнобильську катастрофу);

1 травня − День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня − День Європи в країнах Європейського Союзу;

15  травня − Міжнародний день сім’ї;

24 травня − День слов’янської писемності і культури;

31 травня − Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням;

 

1 червня − Всесвітній день батьків;

1 червня − Міжнародний день захисту дітей;

4 червня − Міжнародний день дітей — жертв агресії;

5 червня − Всесвітній день навколишнього середовища;

12 червня − Всесвітній день боротьби з дитячою працею;

 

26 червня − Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом;

 

30 липня − Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми;

12  серпня − Міжнародний день молоді.

  Шановні батьки!!!

 

     Ваша дитина йде в перший клас? Вона готова до школи? Щоб уникнути стресової ситуації, коли дитина приходить до школи вперше, знайомиться з вчителями,колективом учнів, новим розкладом дня, треба вже в 4-5 років готувати малюка до школи. Зараз існує багато дитячих розвивальних центрів, де дитину навчать спілкуванню з іншими дітками, навчать гарно малювати, співати,читати та рахувати, але й батьки,як ніхто інший, повинні займатися з дитиною, щоб вона була психологічно готова до школи і мала елементарні навички навчання. Для цього існує багато методик, учбових тренажерів, книг, розвиваючих ігор та конструкторів,наборів для творчості, різноманітної канцелярії та інші.

Поради батькам: "Як підготувати дітей до школи"
     Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.
     У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мовлення, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.
     Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна робити до школи?
Не слід:
  • до приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості;
  • оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;
  • проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

Необхідно:

  • прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
  • навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
  • вчити дитину слухати своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей – дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.

     Світогляд дитини, її знання – це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки – знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які вона безпосередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй пощастило подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо.

Світогляд дитини – це те, що вона:

  • знає про себе (прізвище, ім'я, адресу), свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, видатні люди);
  • знає про явища природи: пори року, їх послідовність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати все по порядку), місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби; про сонце, дощ, сніг, урожай; що таке борошно, цукор і як їх роблять, з чого роблять хліб тощо;
  • знає про світ;
  • полюбляє робити у вільний час (улюблені книжки, музика, оповідання, письменники, художники, композитори);
  • знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю – байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні і непорядні люди;
  • знає про сучасну техніку, транспорт.

     Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, з яких звуків складаються слова, які вона вимовляє. Вона повинна навчитися робити звуковий аналіз слів, тобто вміти називати звуки, з яких складається слово.

 

 Ігри та вправи на розвиток загальної моторики (сили, спритності,            координації рухів).
  1. Ігри з м'ячем (найрізноманітніші).
  2. Ігри з резинкою.
  3. Ігри на зразок "Дзеркала": дзеркальне копіювання поз і рухів ведучого (роль ведучого може бути передана дитині, яка самостійно придумує рухи).
  4. Ігри типу "Тир": влучити в ціль різними предметами (м'ячем, стрілами, кільцями тощо).
  5. Комплекс найрізноманітніших спортивних та фізичних вправ.
  6. Заняття танцями (або підготовка до них - ритміка).
  7. Аеробіка (виконання фізичних вправ під ритмічну музику).

6. "Пантоміма"

Ця гра розвиває уяву і творчі здібності. Попросіть дитину жестами, мімікою, звуками зобразити якийсь предмет (потяг, машину, чайник, літак) чи якусь дію (малювання плавання, вмивання).
Якщо з першого разу не виходить, покажіть самі, як це треба робити. Пограйте у "відгадайку": дитина відгадує, що ви зображуєте, а потім навпаки – ви маєте здогадатися, що показує дитина. Намагайтеся придумати кумедні варіанти.

7. "Чарівна палітра"

Змішуючи фарби під час малювання, можна отримувати різні відтінки кольорів. Дитина може зобразити небо на світанку за допомогою синьої та білої фарб. Розмішувати синю фарбу треба на палітрі або тарілці, поступово додаючи білила та наносячи мазки на аркуш паперу. Чим більше відтінків, тим краще. Головне – щоб відтінки змінювалися якомога рівномірніше. Потім можна переходити до інших завдань (відтінки відрізняються за кольоровим фоном). Запропонуйте дитині намалювати захід сонця (перехід від жовтогарячого до червоного).

8. "Здогадайся, що приховано"

У цій грі дитина повинна вміти уявляти предмети за їх словесним описом та описувати різні предмети.

Заховайте якусь іграшку та опишіть дитині її зовнішній вигляд, наприклад: "Жовтого кольору, дзьоб гострий" (курча). Якщо дитина здогадається, відайте їй іграшку. Потім дитина ховає предмет і описує його. Гру можна урізноманітнити, ховаючи предмети у "чарівну торбинку" та пропонуючи дитині, після того як вона відгадає, знайти заданий предмет, намацавши його рукою серед інших.

9. "Чого на світі не буває?"

Гра на розвиток уяви, творчого мислення. Запропонуйте дитині намалювати те, чого не буває. Попросіть її розповісти, що вона намалювала. Гра пройде веселіше, якщо ви теж візьмете участь у малюванні.

10. "Назви сусідів"

Гра на розвиток навичок лічби.
У грі можуть брати участь двоє або більше дітей. Гравці стають у коло, один бере м'яч. Він кидає м'яч партнеру, називаючи число від одного до десяти. Той, хто піймав м'яч, повинен назвати сусідні числа (на одне більше та на одне менше від названого. Після цього він називає своє число і кидає м'яч далі).

 

Готовність дитини до школи залежить перед усім від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то це залежить від вихователів, адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка. Але ці програми не повністю враховують психологічні аспекти проблеми.

Часто батьки, а іноді й вихователі, вважають основними показниками готовості до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.

Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності.

Компоненти психологічної готовності:
  • мотиваційний;
  • інтелектуальний;
  • вольовий;
  • емоційний;
  • особистісний.

     Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Він дуже важливий, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов'язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів тощо.

     Розрізняють внутрішні, або пізнавальні, мотиви навчання, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом; і зовнішні, або соціальні, що виявляються в бажанні займатися суспільно значущою діяльністю, у ставленні до вчителя, як до представника суспільства, авторитет якого є бездоганним.

     Внутрішні та зовнішні мотиви навчання складають внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності до навчання.

Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина:

  • ставиться до вступу до школи та до перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов'язкового відвідування школи
  • виявляє особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура);
  • відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки (віддає перевагу колективним класним заняттям, а не індивідуальному навчанню вдома; позитивно ставиться до загальноприйнятих норм поведінки);
  • віддає перевагу традиційному для навчальних закладів способу виявлення рівня її досягнень (оцінка) перед іншими видами заохочень (солодощі, подарунки);
  • визнає авторитет учителя.

Інтелектуальний компонент готовності дитини до школи передбачає:

  • обізнаність, яка характеризується обсягом знань про навколишній світ: живу й неживу природу, деякі соціальні явища тощо;
  • рівень розвитку пізнавальної сфери, що визначається диференційованістю, довільною концентрацією уваги, аналітичним мисленням (здатністю розуміти суттєві ознаки і зв’язки між явищами), раціональним підходом до дійсності (відносним послабленням значення уяви), логічним запам’ятовуванням.

    При роботі із інтелектуально непідготовленими дітьми потрібно використовувати ігри, які розширюють світогляд дитини, тренують увагу, пам'ять, фонематичний слух, моторику та логічні ігри.

    Вольовий компонент виявляється в умінні керувати своєю поведінкою, у певному рівні розвитку довільності пізнавальних процесів.

    Навчання в школі потребує довільного сприймання, тобто вміння не тільки слухати, а й чути вчителя, товаришів, довільного запам’ятовування й відтворення, вміння довільно виконувати дії, робити не тільки те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

    Емоційний компонент готовності виявляється в тому, що дитина йде до школи із задоволенням, радістю, довірою. Ці переживання роблять її відкритою для контактів з учителем, новими товаришами, підтримують впевненість в собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов’язані з самою навчальною діяльністю та її першими результатами.

     У роботі з дитиною необхідно вчити її формувати мету, засоби її досягнення, бачити кінцевий результат своїх дій, вчинків, брати на себе відповідальність.

Особистісний компонент готовності передбачає кілька показників:

  • Самооцінка дитини шестирічного віку. До початку навчання в школі у дитини має бути сформована адекватна самооцінка. Самооцінка визначає характер ставлення до різних видів діяльності, впливає на взаємини з однолітками, вчителем, стимулює або затримує просування школяра в навчальній діяльності.

    Наприкінці дошкільного віку дитина прагне узгодженості свого ставлення і оцінки оточення з оцінками та ставленням дорослого. Цією особливістю шестирічки треба вміло користуватись дорослим у формуванні самооцінки дитини. Адже самооцінка значною мірою визначає рівень активності особистості. Діти з високою самооцінкою почуваються в класі більш упевнено, сміливо, активно виявляють свої інтереси, ставлять перед собою вищу мету, ніж ті, хто за рівних умов занижує самооцінку.

  • Рівень домагань. На підставі самооцінки складається і рівень домагань, який, на погляд дитини, їй під силу. Популярність дитини у групі, її загальна самооцінка залежить від успіху, який вона намагається здобути в сумісній дитячій діяльності. Таким чином, якщо забезпечити успіх діяльності малоактивним шестирічкам, які не користуються значною популярністю серед дітей, то це може привести до зміни їхньої позиції і стати ефективним засобом нормалізації відносин з однолітками, підвищити самооцінку дітей, їхню впевненість у собі.
  • Навички спілкування:

    Сформованість у дитини ставлення до вчителя як до дорослого, який володіє особливими соціальними функціями;

     Розвиток необхідних форм спілкування з однолітками (уміння встановлювати рівноправні стосунки тощо).

     Навички спілкування дитини з дорослим дуже важливі, але цього недостатньо для формування комунікабельності. Вони повинні доповнюватись розвитком уміння спілкуватись, взаємодіяти з ровесниками.

     Спілкування з однолітками сприяє успішній адаптації в дитячому колективі, допомагає налагоджувати стосунки, зважаючи на думку оточення, без прагнення зайняти кращі ролі з використанням залякування, погроз, конфліктів.

  • Сформованість уявлень дитини щодо певної статі і володіння відповідними формами поведінки..

 

    Отже, готовність дитини до школи, її майбутній успіх тісно пов’язані з тим, як вона ставиться до школи, на скільки контактує з однолітками і дорослими, як поводиться в конфліктній ситуації.

    Дітки всі різні, хтось раніше засвоює матеріал, для когось потрібно більше часу для навчання. У школі навчать всьому, але готувати маленьку дитину до навчання та спілкування треба заздалегідь.