Цікаві поради для батьків читача

Часто доводиться чути від матусь про те, що змусити сина чи дочку почитати книгу буває практично неможливо. Як же навчити дитину читати і не травмувати при цьому психіку, не змушувати, не підганяти, а навпаки, викликати інтерес і бажання? Якщо ви активно грали з малюком, залучаючи при цьому книгу, то це значно полегшить завдання. 
Пам'ятайте про формування у дитини нетерплячого бажання нарешті навчитися самостійно проникати в захоплюючий світ книги: "Як добре вміти читати, не треба до мами приставати, не треба бабусю просити ..." 
Але перші невдалі досліди можуть начисто відбити бажання. Він розуміє, що навчитися читати не так-то легко і з працею повторює спроби. Ще літери вивчити туди-сюди. А ось з'єднати їх у слова і прочитати, а потім зрозуміти, що ти прочитав - це досить важко. Але поступово ви подолаєте і цю трудність. Вчіться читати в грі.

Існує багато методик навчання читання. Але головне, про що ви повинні пам'ятати, не примушуйте себе і малюка. Не перетворюйте це в неприємний обов'язок, не порівнюйте свою дитину з сусідським хлопчиком, який давно сам читає, ні в якому разі не лайте, якщо щось не виходить. Це тільки загальмує процес. Тут вам знадобляться терпіння, любов, послідовність, фантазія. Можна процес навчання обіграти, перетворити на свято, в захоплюючу гру. Нехай вона буде коротенькою, але щоденною і дієвою.

Ось кілька порад як навчити дитину читати, користуючись якими проблема відсутності бажання читати перетвориться для Вас в іншу: відірвати від читання можна тільки з допомогою великої палиці.

"Озвучування" - це розглядання картинок з самими маленькими дітьми та їх звуковий супровід. Дитині дуже подобається мукати, як корова, нявкати, гавкати, шипіти. Дуже важливо і самому грати всією душею, щоб емоційно залучатися до процесу. Тоді контакт і задоволення будуть повними.

"Гра в хованки" - ще одна цікава форма ігрової діяльності, що розвиває уважність. Ослик загубився, йшов, йшов по лісу і заблукав, давай-но його знайдемо. Ви побачите, з яким захопленням виявить ваша дитина цього ослика на самій останній сторінці книги. Тільки якщо ви теж будете брати участь у цьому процесі і коментувати ваші довгі і наполегливі пошуки. Варіанти хованок можуть бути найрізноманітніш і. Все залежить від вашої фантазії. Ви можете шукати щось певного кольору, розміру, форми. Таким чином розширюючи кругозір дитини, згодом, коли почнете вивчати букви, можна зіграти в хованки з літерою "А" та ін.

"Копіювання картинки" - це дуже цікава гра, яка змушує вашого малюка уважно вдивлятися в зображене. Ви разом з дитиною зображує в особах і за допомогою предметів те, що зображено на картинках. Ви не просто коментуєте те, що відбувається, а як ніби весь час звертаєтеся до тексту книги: "Подивимося, що там написано далі про Ведмежати, тут сказано, що він дуже розвеселився. Як, по-твоєму, сміється наш ведмедик? Молодець! Дуже здорово! А потім він присів на пеньок." І т.д. 
Потрібно весь час провокувати малюка, щоб він заглянув в книгу. Вона повинна стати йому другом, і не просто другом, а найулюбленішим і цікавим. Дуже часто в процесі такої гри дитина вчиться творити книгу самостійно, він сам придумує сценарій. Заохочуйте подібні прояви. Це безцінний досвід його самостійної творчої залученості в процес читання. На зображенні не завжди зображено саме те, що написано в книзі. Тому більшість картинок ви маєте можливість відтворити самостійно разом з дитиною, спираючись на текст.

"Ілюстрування книги" - ця гра підійде дорослим дітям, які ще не вміють читати, але вже вміють малювати. Прочитайте якийсь епізод і попросіть свою дитину намалювати його. Чим молодший ваш ілюстратор, тим більша допомога йому буде потрібна. Але не захоплюйтеся. Було б помилкою самому схопити пензлі і фарби і почати малювати за маленького художника. У вас, звичайно, вийде набагато краще. Але користь від такого малюнка мінімальна. 
Складні ігри починаються тоді, коли прості вже освоєні і стали нецікаві. У міру дорослішання малюка, можна ускладнювати його спілкування з книгою.

"Гра в Карлсона" або в Червону Шапочку, Сірого вовка, кота Матроскіна і т.д. - це спільне фантазування і програвання у повсякденному житті придуманих вами епізодів з життя улюблених героїв. Ваша дитина може стати на якийсь час дерев'яним хлопчиком Буратіно і буде прибирати за собою іграшки в смугастому ковпачку. Йому доведеться навчитися рухатися, як Буратіно, як ніби він дерев'яний. Все повинно бути гранично достовірним, інакше гра втрачає сенс. До речі, ці ігри дають вам можливість використовувати зацікавленість дитини і навчити його одягатися, акуратно прибирати за собою, чистити зуби і т.д. ви можете грати в улюблених героїв і в трамваї, і на дачі, і в магазині. Не забувайте весь час "радитись" з улюбленою книжкою. Вона повинна бути під рукою. Ви продовжуєте читати її разом з дитиною. Захоплюватися цією грою не варто, тому що дитина, ідентифікуючи себе з Буратіно, котом у чоботях або ще ким-небудь, може відірватися від дійсності і забути хто він насправді. Тому іноді побути Буратіно доведеться і вам.

"Створення казки" - гра, яка вам сподобається, але потребує певних творчих здібностей. Писати казки не так-то просто, але надзвичайно цікаво. Якщо у вас є комп'ютер, ви можете надрукувати казку, забезпечити її ілюстраціями. І хай ваше чадо активно бере участь в цьому процесі. Але краще створювати книгу вручну. Кожен день по сторінці. Дбайливо зберігайте ці алмази творчої активності дитини. У процесі створення книги дедалі більша частка участі повинна припадати на нього. Коли він навчиться писати, постарайтеся мінімально брати участь в цьому. 
Якщо ви не змогли зацікавити малюка, ніколи не примушуйте його грати насильно. Такі дії можуть тільки нашкодити йому і не принесуть ні задоволення, ні користі. 
І весь цей час читайте дитині розумні і гарні книжки!

"Дружні хлопці" - модифікацій у цієї гри може бути безліч. У ній букви оживають. Вони друзі і разом становлять слово. Одна буква немов біжить назустріч іншій. І ми вимовляємо, тягнемо звук "Т", поки він не досягне нового звуку "А", а потім звуку "К". А разом вони заговорять і скажуть нам коротеньке слово "так". 
Можна пробувати з'єднувати "друзів" у будь-яку вільну хвилинку. Наприклад, можна займатися цим на кухні, в тролейбусі, малюючи букви на склі, сидячи на дивані. Кілька хвилин невтомного заняття і дитина поступово починає звикати пов'язувати букви в склади, а потім в слова.

"Знайди близнят" - гра полягає в тому, що вже прочитаний склад дитина шукає в друкованому тексті. Цікавіше, коли це улюблена книга або просто підвернувся по руку текст газети, журналу, вивіски. Малюк розуміє, що книги бувають різні, не тільки з гарними ілюстраціями. Все це потрібно незмінно супроводжувати вашими коментарями і хвалити за досягнуті успіхи, тоді грати в цю гру цікаво. Обов'язково проговорювати знайдені склади, щоб вони асоціювалися не з двома різними звуками, сказаними роздільно, а з одним. Поступово візуальне звикання до виду складів призведе до автоматичного з'єднанню букв у склади.

"Абракадабра" - спробуйте з абракадабри, яка виходить, коли читаєш слово по буквах, скласти слово, щоб зрозуміти сенс зашифрованою записки. Розвідник-слоненя, який не вміє читати, повинен обов'язково зрозуміти завдання центру, щоб виконати секретну місію. Ви побачите, як буде смішно дитині почути зіпсовані невмілим розвідником слова. І як він буде пишатися своєю здатністю допомогти йому. Іноді абракадабри виходять такі смішні, що ви від душі посмієтесь разом зі своїм "слоненям".

Не змушувати дитину читати 
Вже після того, як ваше чадо навчилося самостійно складати букви в склади і слова, пройде ще чимало часу, поки він опанує збігле читання. І це не буде викликати у нього негативних переживань, пов'язаних з повільним відтворенням та розумінням прочитаного. Тому в цей період, окрім його самостійних дослідів, дитина повинна відчувати вашу підтримку.

Продовжуйте читати йому вголос і обговорювати прочитане. 
Навмисне дочитують до самого цікавого місця і раптом несподівано згадуйте про необхідність терміново відійти в магазин, приготувати вечерю, випрати і т.д. Книгу, природно залишайте на самому видному місці. Рано чи пізно дитина сама потягнеться до неї, щоб дізнатися, що там далі. Можете спровокувати його на це, якщо він не здогадується. Висловте зацікавленість у долі героїв книги і здивуєтеся, що він до цих пір сам не дочитав її. А якщо дочитав, обов'язково похваліть і попросіть переказати цікавить вас епізод. Тільки щиро цікавтеся. Він повинен розуміти, що це не обов'язок, що його не змушують, що це він сам. І тому молодець! 
Істина, яку потрібно засвоїти - це ніколи не змушувати! Навпаки, можна запропонувати таку мотивацію: "Якщо ти прибереш зі столу, я дозволю тобі перед сном трохи почитати."