Освітня програма (продовження 2)

3. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Освітня програма базової середньої освіти закладу розроблена відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 143) «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

Навчальні плани школи ІІ ступеня:

для 5-6-х класів – за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 (таблиця 3);
для 7–9-х класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти
і науки України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 10).

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основною метою реалізації освітньої програми базової середньої освіти є досягнення учнями рівня компетентностей, що відповідають вимогам освітніх стандартів базової середньої освіти.

Освітня програма базової середньої освіти забезпечує:

оволодіння українською мовою навчання як найважливішим засобом пізнання, інтелектуального, духовного та естетичного розвитку, формування вмінь та навичок повноцінного користування багатими ресурсами рідної мови у своїй мовній практиці, засвоєння норм літературної мови, виховання прагнення до самоудосконалення у галузі мовної підготовки та культури мовного спілкування;
формування уявлень про літературу як вид мистецтва і про основні етапи розвитку світової літератури та про місце в ній української і російської літератур, навчання засобам аналізу літературного твору, закріплення вільного володіння усною і письмовою мовою, формування літературного смаку, пояснення феномену літературної класики, її естетичній, пізнавальній і виховній цінності для різних поколінь людства;
володіння англійською мовою на рівні мінімальної комунікативної достатності для безпосереднього спілкування, читання і письма;
математичну підготовку в якості бази для освоєння технічних, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, розвиток обчислювальних і формально-оперативних алгебраїчних умінь, засвоєння апарату рівнянь та нерівностей як основного засобу математичного моделювання прикладних завдань, формування просторових уявлень, розвиток логічного та критичного мислення;
формування уявлень учнів про цілісний характер історичного процесу і провідні концепції осмислення його закономірностей, здатність виявляти суть історичних процесів та явищ, встановлювати між ними причинно-наслідкові зв'язки, формування дослідницького підходу до вивчення історії;
формування цілісного уявлення учнів про тенденції та закономірності розвитку людського суспільства, економічні системи, соціальну структуру, політичні та правові інститути, розвиток правосвідомості та активної громадянської позиції учнів;
створення у учнів географічних образів різних територій, уявлень про літосферу, атмосферу, гідросферу та біосферу Землі, розкриття взаємозв'язків в природі, ознайомлення учнів з територією, демографічними особливостями, адміністративно-територіальним діленням України, а також з деякими загальними економіко-географічними поняттями про народне господарство та галузі, що входять до його складу;
формування уявлень про науковий метод пізнання живих систем, основи екологічної грамотності, ціннісного ставлення до живого, знань про здоровий спосіб життя з метою збереження психічного, фізичного та морального здоров'я людини;
освоєння знань про механічні, теплові, електромагнітні та квантові явища, про величини, що характеризують ці явища, про закони, яким вони підкоряються, про методи наукового пізнання природи і формування на цій основі уявлень про фізичну картину світу, виховання переконаності в його пізнаваності;
вивчення хімії: елементів, форм їх існування − атомах, ізотопах, іонах, простих речовин, і найважливіших з'єднань, досягнення учнями матеріальної єдності речовин природи, формування уявлень про хімічну сполуку як про ланку у безперервному ланцюзі перетворень речовин, участь у кругообігу хімічних елементів і в хімічній еволюції;
формування інформаційної культури учнів, технологічних навичок роботи в програмних середовищах, використання комп'ютера, в якості універсального інструменту для вирішення завдань інтелектуальної діяльності, розуміння ролі інформаційних процесів у різних сферах буття людського суспільства, значущості інтеграції у світовий інформаційний простір;
формування ціннісного ставлення до пізнання та творчості в різних областях освітньої, наукової та художньої діяльності;
виховання особистості дослідника, формування дослідницького підходу до пізнання навколишнього світу, людини і суспільства, розвиток абстрактно-теоретичного мислення учнів, вмінь та навичок проведення досліджень, виконання проектів і творчих робіт.

Очікуваний результат реалізації програми базової середньої освіти:

освоєння Державного стандарту базової середньої освіти, передбаченого навчальним планом;
досягнення основ функціональної грамотності, тобто рівня навченості, що припускає готовність до вирішення стандартних завдань у різних сферах практичної діяльності (пізнавальної, комунікативної, поведінкової), готовність до розуміння принципів навчального матеріалу, до використання їх у конкретних ситуаціях, готовність до виконання творчих завдань, уміння висловлювати власну думку;
сформованість позитивної мотивації до навчання;
сформованість основних навичок самоосвіти для учнів цього віку;
сформованість комунікативних навичок;
створення умов для можливого вибору освітнього маршруту.

Адресність програми базової середньої освіти

Тривалість навчання − 5 років. Комплектування 5-9 класів відбувається у відповідності до вимог Статуту закладу.

Види діяльності здобувачів освіти, що реалізуються в межах освітньої програми базової середньої освіти:

спільно-розподілена навчальна діяльність в особистісно-орієнтованих формах (що включають можливість самостійного планування і цілепокладання, можливість проявити свою індивідуальність, виконувати «дорослі» функції − контролю, оцінки, тощо);
спільно-розподілена проектна діяльність, орієнтована на отримання соціально-значимого продукту;
дослідницька діяльність в її різних формах, у тому числі, осмислене експериментування з природними об'єктами, спрямоване на вибудовування стосунків з оточуючими людьми, тактики власної поведінки;
творча діяльність (художня, технічна та інша творчість), спрямована на самореалізацію і самоусвідомлення;
спортивна діяльність, спрямована на побудову образу себе.

Зазначені види діяльності дозволять здобувачам освіти:

навчитися самостійно планувати навчальну роботу, свою участь в різних видах спільної діяльності, здійснювати цілепокладання в знайомих видах діяльності;
навчитися здійснювати контроль та змістовну оцінку власної участі в різних видах діяльності;
освоїти різні способи представлення результатів своїй діяльності;
навчитися діяти за власним задумом, відповідно до самостійно поставлених цілей, знаходячи способи реалізації свого задуму;
збудувати адекватне уявлення про власне місце у світі, усвідомити власні переваги та можливості в різних видах діяльності; збудувати власну картину світу і свою позицію;
навчитися адекватно виражати і сприймати себе: свої думки, відчуття, переживання, почуття;
навчитися ефективно взаємодіяти з однолітками, дорослими та молодшими дітьми, здійснюючи різноманітну спільну діяльність з ними.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

5 клас

З 2022 року п'ятикласники розпочали навчатися за новим Державним стандартом базової середньої освіти за реформою НУШ. Перехід із початкової школи до середньої є найбільш стресовим для учнів. Тому з метою врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів, Державним стандартом визначено цикли здобуття базової середньої освіти:

адаптаційний цикл – 5-6 класи;
цикл базового предметного навчання – 7-9 класи.

Адаптаційний цикл надає здобувачам освіти можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.

Перший цикл (5-6 класи) адатапційний, під час якого заклад спрямовує свої зусилля на пробудження і підтримку інтересу учнів до сфер знань та діяльності, передбачених навчальною програмою.

Другий цикл (7-9 класи) базове предметне навчання сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. На цьому рівні закладається база свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей.

Реформа НУШ вводиться в дію поетапно. Із 1 вересня 2022 року вчителі 5-х класів прийняли естафету впровадження реформи НУШ.

Для викладання навчальних предметів у 5-х класах складена освітня програма, яка розроблена за Типовими освітніми програмами для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235, таблиця 3.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) закладу сформовано у робочому навчальному плані. Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання.

Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів.

Навчальні програми для 5-6-х класів розроблені на основі модельних навчальних програм, які визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендованих для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Оцінювання результатів навчання учнів зорієнтоване на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов'язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом базової середньої освіти.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом базової середньої освіти, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм та способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

5-6-ті класи

(адаптаційний цикл базової середньої освіти)

Мовно-літературна освітня галузь

Зміст мовно-літературної освітньої галузі реалізується у 5 класах через предмети: «Українська мова», «Іноземна мова (англійська)», «Друга іноземна мова (німецька)», «Українська література» та «Зарубіжна література».

Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між предметами освітньої галузі орієнтований на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі.

Години навчального навантаження розподілено наступним чином:

Українська мова	4 години
Українська література	2 години
Зарубіжна література	1,5 години
Іноземна мова (англійська)	3,5 години
Друга іноземна мова (німецька)	2 години

Українська мова

Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: О. В. Заболотний, В. В. Заболотний, В. П. Лавринчук, К. В. Плівачук, Т. Д. Попова). (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН України від 08. 02. 2022 № 140).

Навчальну програму розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, вона відповідає меті й ідейним засадам цього документа та реалізує результати, окреслені в ньому. Крім того, ураховано положення Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235.

Мета мовно-літературної освітньої галузі – розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Сучасна українськомовна освіта має набути властивостей континуума, тобто мовні й мовленнєві знання, уміння й навички мають пронизувати всі сфери соціального організму, охоплювати життя й діяльність кожної людини протягом усього життя її.

Мета навчання української мови – розвиток особистості здобувача освіти засобами предмета, а саме:

- пізнання мови як цілісної системи, що забезпечує розвиток людини (мислення, пізнання світу, комунікацію,

самовираження й самовдосконалення, емоційний світ тощо) і функціювання суспільства;

діяльності людини, суспільства;

- виховання потреби пізнавати мовне розмаїття (фонетичне, лексичне, фразеологічне, граматичне) й активно користуватися ним, удосконалювати культуру усного й писемного мовлення;

- формування мовного чуття, усвідомлення естетичної й культурної цінності мови;

- засвоєння знань, формування вмінь і навичок, необхідних для ефективної комунікації.

Структура програми концентрично-спіральна, що забезпечує поступове розширення й поглиблення мовних знань, системне, а не епізодичне набуття пізнавального досвіду.

Програму укладено з дотриманням таких принципів:

- світоглядності (дібрані теми й поняття сприяють розвиткові в суб’єктів освітнього процесу наукового уявлення про мову, її функції, системний характер, багаті виражальні можливості, роль у житті й становленні людини тощо).

- інструментальності (можливість застосування знань, умінь і навичок в усіх сферах життя людини);

- доступності (відповідність змісту віковим особливостям і рівневі розвитку учнів);

- систематичності й логічної послідовності (змістовий компонент укладено з дотриманням логічної послідовності й взаємозв’язку);

- соціалізації (знання, уміння й навички сприяють соціалізації учнів);

- культуровідповідності (вивчаючи мову, її носії засвоюють притаманну її народові культуру).

Дана навчальна програма «Українська мова» розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти і стала основою для розроблення навчальної програми предмета «Українська мова», білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що містять опис результатів навчання в обсязі
не меншому, ніж визначено Державним стандартом та відповідними модельними навчальними програмами.

У програмі визначено:

очікувані результати навчання учнів
зміст навчального предмета
види навчальної діяльності учнів.

Очікувані результати навчання учнів – це результати, яких потрібно досягти на певному етапі освітнього процесу. Вони співвідносяться з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом.

Орієнтовна послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів забезпечується структуруванням змісту навчального предмета з використанням розділів, тем/тематик.

Пропонований зміст окреслює рекомендований обсяг навчального матеріалу, що має бути опанований учнями за певний період навчання в процесі досягнення очікуваних результатів.

Засобами досягнення очікуваних результатів є тексти підручників, навчальні й практичні посібники, компетентнісно орієнтовані методики.

Змістовий компонент програми поділено на блоки: предметний, метапредметний й компетентнісний.

Предметний блок (мовна змістова лінія) передбачає знання розділів мови як системи, мовних одиниць усіх рівнів, їхні характерні ознаки та функції в мовленні; мови як відображення картини світу; мовної норми та її динамічності; різних типів помилок; засобів виразності, формування відповідних умінь і досягнення предметних результатів.

Метапредметний блок (мовленнєва змістова лінія) орієнтує на знання відомостей про інформацію, текст, комунікацію й мовленнєві жанри, формування відповідних умінь і досягнення метапредметних результатів.

Компетентнісний блок (соціокультурна змістова лінія) спрямовує діяльність суб’єктів освітньої діяльності на формування ключових компетентностей і досягнення особистісних результатів.

Шляхи реалізації програми:

- формування сприятливого для учнів мовного середовища в родині, у школі, в суспільстві;

- зміна ставлень (учня до себе як суб’єкта шкільної мовної освіти; учня і вчителя до української мови; учителя до учня як повноправного суб’єкта освітнього процесу);

- перегляд показників навчальних досягнень учнів;

- формування стійких зовнішніх і внутрішніх мотивацій;

- упровадження особистісно й компетентнісно орієнтованих методик;

- якісна сучасна навчальна й методична продукція.

Серед наведених у програмі видів навчальної діяльності учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень.

Види діяльності, які мають здійснюватися на традиційних уроках розвитку мовлення:

- читання вголос речень (текстів) з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень;

- аналіз та оцінювання прочитаного чи прослуханого тексту;

- відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого;

- зіставлення прочитаного із зображеним на малюнку;

- складання речень вказаного виду чи з використанням визначених слів;

- редагування речень, словосполучень, у яких допущено лексичні чи граматичні помилки (з коментуванням);

- обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами;

- створення дописів-рекомендацій з культури мовлення для розміщення в соціальних мережах;

- складання текстів указаної тематики та з використанням визначених слів чи видів речень.

Категорія «ціннісні орієнтири особистості» містить у собі три компоненти:

- пізнавальний – усвідомлення сутності явища, його якостей, властивостей;

- емоційний – переживання цінності явища;

- мотиваційний – готовність діяти відповідно до усвідомленої цінності в ситуації вибору.

Ціннісні орієнтири, не обмежуючи академічної свободи вчителя, мають на меті допомогти вибрати тематику творчих робіт і дидактичного матеріалу, урізноманітнити й структурувати навчальну діяльність, сформувати в учнів компетентності, необхідні для успішної самореалізації в суспільстві. Наведені переліки в програмі можна доповнювати наступними: повага до осіб, які гідно реалізовують громадянські права та обов’язки. Розуміння своїх прав і обов’язків; потреба поводитися ввічливо, культурно, дотримуватись етикетних норм; усвідомлення необхідності дотримання правил безпечного спілкування, обміну інформацією в соціальних мережах; уміння відмовлятися від пропозицій, які загрожують життю і здоров’ю; потреба дотримуватися свого слова, керуватися принципом єдності слова і діла; усвідомлення взаємозалежності людини та природи. Потреба в оздоровленні довкілля; ощадливість, раціональне використання коштів, уміння планувати витрати; прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу для суспільно.

Для формування компетентностей, зокрема, мовленнєвої рекомендовано застосовуються такі методи: мікрофон, коло знань, мозковий штурм, бліц-опитування, тестові завдання, самостійні роботи, різні види диктантів, бесіди, відповідь з рецензією, інтерв’ю, дискусії, складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією тощо.

Ключові компетентності увиразнено через наскрізні лінії: «Екологічна безпека», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека».

Наскрізна лінія «Екологічна безпека» спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей відповідального громадянина.

Наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» орієнтована на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

Упровадження наскрізних ліній передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.

Урок української мови на сучасному етапі повинен мати такі основні особливості:

- виховання мовної особистості, національно-свідомого громадянина України;

-реалізація комунікативно-діяльнісного, українознавчого, функціонально-стилістичного та інших аспектів навчання;

- розвиток пізнавальних і творчих здібностей особистості;

- мовленнєва спрямованість уроку, удосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності;

- здійснення морального, етичного та естетичного виховання, що передбачає особистісний підхід до навчання;

- посилення практичної спрямованості навчання;

- використання активних інноваційних форм, методів, прийомів навчання;

- інтегральність (реалізація внутрішньо- і міжпредметних зв’язків);

- оптимальність змісту уроку.

Для досягнення мети вивчення української мови важливо чергувати різні методи та прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів:

- заохочення;

- створення яскравих навчально-образних уявлень;

- навчально-пізнавальна гра;

- створення ситуації успіху;

- створення проблемної ситуації;

- поштовх до пошуку альтернативних рішень;

- виконання творчих завдань;

- кооперація учнів.

Види, форми та способи оцінювання результатів навчання.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання. Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють відповідно до цієї модельної навчальної програми із застосуванням таких основних форм і способів:

- усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

- письмової (зокрема шляхом виконання самостійних і контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами тощо);

- цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі); практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів досліджень, навчальних проєктів тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Важливим завданням у навчанні української мови сьогодні є вихід за межі академічності курсу, тобто зміна уявлення школярів про мову, усвідомлення, що мова не лише складна система, але й живий організм, багатовіковий носій мудрості, хранителька унікальної української культури, надійний інструмент пізнання й порозуміння, ефективний засіб самовираження, джерело естетичної насолоди.

Програма покликана змінити ставлення до мови як суспільного явища і шкільного предмета, виховати нове покоління компетентних носіїв мови зі сформованим мовним чуттям, мовними смаками і мовною стійкістю.

Навчальні ресурси, які використовуються при вивченні української мови: Інтернет-ресурси ( Еdera, На Урок, Безкоштовний мобільний додаток Р.І.Д., Тренажер з правопису української мови, Освітня платформа «Є-мова»); додаткова наукова та художня література; підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Для даної програми обрано підручник: «Українська мова» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (автор Олександр Авраменко).

Українська література

Навчальна програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: В.П. Архипова, С.І. Січкар, С.Б. Шило).

Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» створена відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, відповідає меті та ідейним засадам цього документа та реалізує очікувані результати навчання,

окреслені в ньому. У шкільній освіті література займає особливе місце, оскільки є невід’ємною складовою формування гуманістичного світогляду сучасної особистості, потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в контексті національного самоусвідомлення й самоствердження її роль незаперечна й важлива.

Курс «Українська література» – важлива складова мовно-літературної освітньої галузі. Його основною метою є розвиток і формування грамотного, естетично розвинутого і творчого читача з гуманістичним світоглядом, який володіє українською мовою, читає інформаційні та художні тексти задля духовного, культурного та національного самовираження, для збагачення емоційного досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтирів і ставлень.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

- формувати уміння сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його оригінальну своєрідність, давати власну аргументовану оцінку;

- формувати уміння визначати національну своєрідність та загальнолюдську значущість творів класичної та сучасної української літератури;

- формувати вміння осмислено сприймати, оцінювати, декодувати художній текст через свідоме оволодіння літературними поняттями та термінами;

- розвивати інтерес і здатність до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;

- формувати уміння самостійно працювати з різними видами і джерелами інформації;

- відпрацьовувати комунікативні уміння, образне, логічне та критичне мислення, культуру полеміки;

- формувати уміння безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів.

Структура модельної програми, її змістове наповнення передбачають урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, а також специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору та загальносвітових процесів глобалізації.

При укладанні програми було враховано одну з найактуальніших проблем – наступність, адже успіхи шкільного навчання суттєво залежать від якості знань та умінь, сформованих у початковій школі, від уміння вчителя правильно вибудувати адаптивний період школяра. З огляду на це вчитель, працюючи за програмою «Українська література. 5-6 класи», спирається на набуті в початковій школі практичні вміння учнів, а саме: застосовувати різні види читання (аналітичне, переглядове, вибіркове) відповідно до мети, використовувати засоби виразності, застосовувати прийоми смислового читання, способи роботи з книгою. Підібрані в програмі тексти для опрацювання дають можливість не тільки розширити коло читання, а й продовжувати формувати та удосконалювати читацьку діяльність школярів відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти, а саме: удосконалювати вміння діалогічної взаємодії з текстом, уміння сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; збагачувати читацький досвід, формувати вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, жанрів, стилів, а також розвивати в учнів поняття про різні види медіа та використані в них засоби впливу на читача, формувати уміння здійснювати пошук, добирати, критично оцінювати і безпечно користуватися медіа-засобами.

Навчальний матеріал у 5 класі згруповано в таких тематичних розділах: «Вступ», «Малі жанри фольклору та літератури», «Народні та літературні казки», «Минуле українського народу: легенди, перекази, літописні оповіді», «Україна і я»; «Рідна природа», «Світ дитинства», «У пошуках пригод і чудес», «Література рідного краю», «Найцікавіше з літературних новинок», «Узагальнення та систематизація вивченого». Кожен розділ охоплює теми та перелік основних змістових блоків, які створюють передумови для ознайомлення учнів 5 класів з різноманітною дитячою літературою та передбачають взаємодію організованої та самостійної читацької діяльності учнів, що сприяє формуванню дитини-читача.

Кожен змістовий блок містить перелік текстів для обов’язкового вивчення та варіативні твори, які можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно. Твори добиралися за принципами художньо-естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, ідейно-ціннісних особливостей, осучаснення змістового матеріалу та з урахуванням читацьких інтересів дітей.

Тематика змістових блоків спрямована на досягнення належного рівня сформованості вміння читати, сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в комунікативних цілях. Змістом програми також передбачено засвоєння певного кола усвідомлених понять із теорії літератури, необхідних для аналізу та інтерпретації тексту.

Біографічні відомості про письменників рекомендовано обмежити короткими довідками про основні факти їхнього життя і творчості або ж окремими епізодами дитинства митців, що можуть зацікавити учнів - підлітків

Модельна навчальна програма передбачає вивчення літератури рідного краю, що уможливлює ознайомлення учнів із творчістю письменників-земляків. Для цього вчитель може виокремити години та індивідуально вибрати тексти для розгляду.

Опрацювання змістового матеріалу відбувається через різні види навчальної діяльності:

випереджувальні завдання;
робота в групах «Запорозькі козаки»;
«Оживи світлину»;
гронування «Образ героя»;
гра «Картинна галерея»;
гра «Темна конячка»;
гра «Літературознавча експертиза»;
дослідження порівняння явищ;
гра «Прислів’я чи приказка?»;
гра «Знайди спільне»;
гра «Віднови прислів’я».

Навпроти кожного виду діяльності подано, які очікувані результати можуть досягти учні, на чому має акцентувати увагу вчитель під час реалізації цих завдань. Більшість орієнтовних видів навчальної діяльності відображає синергетичний підхід до освітнього процесу, коли виконання завдань підсилюють ефект навчання та ґрунтуються на конструюванні знань, а не на їх відтворенні, що демонструє засади партнерства та дитиноцентризму в освітньому процесі.

Модельна навчальна програма «Українська література» для 5–6 класів відкриває широкі можливості для виявлення творчої ініціативи вчителя щодо досягнення основних очікуваних результатів навчання, орієнтує його на таку систему вивчення творів української літератури, яка б розвивала в учнів-підлітків інтерес до художньої літератури та інших видів мистецтва, сприяла формуванню світогляду, національної свідомості, духовно-моральних цінностей, естетичних смаків, розвитку читацької і ключових компетентностей школярів.

Навчальні ресурсами, які використовуються при вивченні української літератури: інтернет-ресурси ( Еdera, На Урок, Безкоштовний мобільний додаток Р.І.Д., http://www.lib.com.ua/ Для учнів, вчителів-електронна бібліотека, http://uk.wikibooks.org – Український Вікіпідручник, відкрита та вільна біб- ліотека навчальної літератури, http://vk.com/uabooks – українські аудіокниги); додаткова наукова та художня література; підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Для даної програми обрано підручник: «Українська література» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (автор Олександр Авраменко).