Освітні програми ХЛ 160 10-11 класи

4. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Освітня програма профільної середньої освіти розроблена відповідно                             до Закону України «Про освіту», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою  Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 143) «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

 Для викладання навчальних предметів у 10-11 класах   складена освітня програма, яка розроблена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,  затвердженою наказом Міністерства освіти                           і науки України від 20.04.2018 № 408 (таблиці 2,3).

 У рамках профільної освіти учень зможе обирати одне з двох спрямувань навчання:

• академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті;
• професійне, яке поряд зі здобуттям повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).

Головним завданням реалізації освітньої програми профільної середньої освіти є вибудовування освітнього простору, адекватного старшому шкільному віку через створення умов для соціального і освітнього самовизначення старшокласника, для отримання школярами якісної сучасної освіти,                                що дозволяє випускникові займати осмислену, активну і діяльну життєву позицію, поступити і успішно навчатися у вибраному вищому навчальному закладі.

Освітня програма профільної середньої освіти забезпечує: 

• створення умов для формування широко освіченої особистості;
• задоволення потреб учнів в освоєнні пізнавальних та ціннісних основ особистісного і професійного самовизначення;
• забезпечення можливостей для самопізнання, розвитку та саморозвитку особистості тих, що навчаються, розкриття їх індивідуальних здібностей, розвитку умінь та навичок соціальної комунікації, адаптації їх до життя                          в суспільстві і функціонування системи безперервної освіти;
• закріплення знань з основ науки щодо української і російської мов, вдосконалення умінь в області фонетики, орфоепії, графіки, словотворення, лексики і фразеології, граматики, вдосконалення навичок лінгвістичного аналізу художнього тексту; сприяти розвитку мови                             і мислення учнів на міжпредметній основі;
• формування знань про закони розвитку літературі як виду мистецтва, про художній світ літературного твору і закономірності творчості письменника, розкриття на основі принципу історизму діалектичного взаємозв'язку традиції і новаторства, спадкоємність літературних епох, характеру і принципів взаємодії літератури з іншими видами мистецтва                      в єдиному процесі розвитку художньої культури людства;
• систематичне вивчення функцій як найважливішого математичного об'єкту засобами алгебри та математичного аналізу, розкриття політехнічного і прикладного значення загальних методів математики, пов'язаних з дослідженням функцій, підготовка необхідного апарату для вивчення геометрії і фізики;
• формування цілісного уявлення про тенденції розвитку людства, роль                      і місце України у світовому розвитку, розуміння причин виникнення глобальних еко-соціальних проблем, розкриття модернізаційних процесів в історії, причин нерівномірності соціального розвитку, розуміння проблем взаємовідносин між народами, війни і миру як способів існування людського суспільства, принципів побудови сучасного світопорядку;
• поглиблення розуміння і розвиток здатності до аналізу соціально-економічних, політичних та духовних проблем сучасного суспільства, розкриття закономірностей і шляхів розвитку сфер громадського життя, забезпечення умов становлення політичної свідомості та громадянської позиції школярів;
• формування біоцентриського стилю мислення, спрямованого                                  на встановлення гармонійних стосунків людини з природою, суспільством і самою собою, знань про походження життя та розвиток біосфери Землі, формування екологічної культури особистості;
• освоєння системи знань про методи наукового пізнання природи, про сучасну фізичну картину світу: властивостях речовини і поля, просторово-часових закономірностях, динамічних і статистичних законах природи, елементарних частках і фундаментальних взаємодіях, будові                          і еволюції Всесвіту; знайомство з основами фундаментальних фізичних теорій, оволодіння вміннями експериментальної діяльності;
• узагальнення на світоглядному рівні знань про речовини і з'єднання, формування розуміння матеріальної єдності речовин природи, обумовленості властивостей речовин їх складом та будовою, пізнаваності суті хімічних перетворень за допомогою наукових методів, розвиток умінь спостерігати і пояснювати хімічні явища, розвиток інтересу до хімії як можливої галузі майбутньої практичної діяльності;
• навчання учнів правилам безпечної поведінки в небезпечних                                  та надзвичайних ситуаціях природничого, техногенного                                             та антропогенного характеру, підготовка підростаючого покоління                           до служби у Збройних Силах і виконання громадянських обов'язків при виникненні надзвичайних ситуацій мирного і військового часу;
• вдосконалення інформаційної культури учнів, забезпечення оволодіння знаннями про процеси перетворення, передачі і використання інформації, розкриття значення інформаційних процесів у формуванні сучасної інформаційної картини світу, виділення і розкриття ролі інформаційних технологій у розвитку сучасного суспільства;
• формування ціннісного ставлення до пізнання і творчості в різних областях освітньої, наукової та художньої діяльності;
• виховання особи дослідника, формування дослідницького підходу                           до пізнання навколишнього світу, людини і суспільства, розвиток абстрактно-теоретичного мислення учнів, умінь і навичок проведення досліджень, виконання проектів і творчих робіт;
• створення умов для подальшого вільного вибору виду і профілю вищої професійної освіти на основі сформованого рівня компетентності.

Освітня програма профільної середньої освіти забезпечує рівень підготовки, що відповідає вимогам освітніх стандартів повної загальної середньої освіти.

Очікуваний результат:

• освоєння освітнього стандарту, передбаченого навчальним планом закладу;
• досягнення рівня загальнокультурної компетентності у предметних галузях знань, які дозволять успішно пройти підсумкову атестацію                        і підготуватися до навчання у вищих навчальних закладах;
• сформованість потреби до безперервної освіти;
• сформованість дослідницьких, творчих здібностей учнів;
• сформованість комунікативних навичок, гуманітарної культури особистості, здатності до успішної соціалізації;
• сформованість навичок самоконтролю, самореалізації у різних сферах життєдіяльності;
• сформованість пізнавальної діяльності учнів на уроках та позаурочній діяльності;
• сформованість культури розумової праці, навичок самоосвіти;
• створення умов для можливого вибору освітнього маршруту;
• виховання творчо розвиненої, високоморальної особистості з активною громадянсько-патріотичною позицією.

Адресність програми профільної середньої освіти

        Тривалість навчання - 2 роки.

        Рівень готовності до засвоєння програми: успішне освоєння програми базової середньої освіти.

        Дотримується порядок прийому учнів, що гарантує їх право на освіту відповідно до Закону України «Про освіту, Статуту закладу.

Види діяльності учнів 10-11 класів:

• навчально-освітня діяльність у стартових формах вузівської освіти (лекції, семінари, тренінги, практикуми і тому подібне);
• експериментально-дослідницька діяльність;
• засвоєння теоретичних, методологічних основ різних навчальних дисциплін;
• діяльність по формуванню свого професійного, особистісного                                 та громадянського самовизначення;                                                               
• самоосвіта;
• систематизація знань з різних предметів, встановлення міжпредметних зв’язків, формування наукового світогляду.

Завдання, що вирішуються різними видами діяльності:

• освоїти стартові форми вузівської освіти (лекції, семінари, тренінги, практикуми і тому подібне) і пов'язані з цим способи особистісної організації;
• виробити прийоми та методи організації індивідуальної навчальної діяльності. Опанувати прийомами систематизації, типологізації                               та класифікації знань;
• виділити сферу своїх інтересів у зв'язку з сучасними економічними, політичними, соціальними та науковими проблемами;
•  освоїти експериментальні і пошукові форми організації діяльності;
• опанувати стартові методики організації колективу.
• сформувати стартові уявлення про сферу своїх професійних інтересів, опанувати методи особистісної організації.

Основний результат − досягнення рівня загальнокультурної                                      та допрофесійної компетентності в обраному предметі, що припускає:

• орієнтацію в цінностях культури (розуміння ролі і місця різних галузей знань як елементів загальнолюдської культури, взаємозв'язків різних областей культури один з одним, особливостей різних ціннісних позицій);
• готовність до оцінної діяльності (уміння давати аргументовану оцінку різним поглядам, позиціям, уміння формулювати і обґрунтовувати свою позицію);
• здатність оцінювати межі власної компетентності;
• освоєння методів освітньої діяльності.

Старша школа орієнтована на досягнення випускниками високого рівня компетентності з профільних предметів і базового рівня − з інших предметів варіативної складової навчального плану закладу.

У старшій школі навчання організовується за філологічним та історично-правовим напрямами диференціації навчання: у 10-А та   11-А класах
за профілем української філології, у 10-Б класі за історично-правовим профілем.

        З метою розвитку ключової компетентності «Спілкування іноземними мовами» за рахунок варіативної складової було збільшено кількість годин
на вивчення іноземної мови (англійської) на 1 годину у 10-А,Б та 11-А класах.

        З метою формування ключової математичної компетентності та якісної підготовки до складання ЗНО з математики у 10-А та 11-А класах за рахунок варіативної складової збільшено на 1 годину вивчення предмету математика.

       Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту.
Із запропонованого переліку учні обрали два предмети – «Інформатика»
та «Мистецтво» (заява здобувачів освіти).

       У 10-11-х класах варіативна складова навчальних планів розподілена таким чином:

-   у  10-х класах серед обов’язково-вибіркових предметів  за бажанням учнів обрано  вивчення інформатики та мистецтва, які викладатимуться наступним чином: предмети «Інформатика» та «Мистецтво» по 1,5 години на тиждень;

-   у  11-А класі продовжиться вивчення обов’язково-вибіркових предметів  інформатики та мистецтва, які викладатимуться наступним чином: предмети «Інформатика» та «Мистецтво» по 1,5 години
на тиждень;

         Для учнів 10-х та 11-А класів з метою додаткового вивчення певних  предметів, для підсилення профільної освіти, якісної підготовки до ЗНО,
з урахуванням інтересів учнів, планів на подальшу професійну освіту
та можливостей навчального закладу,  у  класах профілю української філології введено вивчення факультативів: у 10-А,Б – та 11 А класах «Міжнародне гуманітарне право» (1 година на тиждень),  а також курс за вибором– «Розв’язування рівнянь з параметрами» (1 година на тиждень).

            З метою створення рівних можливостей для учнів 10-х та 11-А класів, враховуючи що, незалежно від профілю навчання, ЗНО з української мови та математики є обов’язковим та вимагає якісної підготовки випускників, у  класах профілю української філології введено індивідуальні та групові заняття та консультації з математики  – 10-А (1 година на тиждень), у 11-А,  10-А класах введено індивідуальні та групові заняття з історії України
(1 година на тиждень), а у 10-Б класі історично-правового  профілю введено індивідуальні та групові заняття та консультації з української мови (1 година на тиждень).

Характеристика навчальних програм за галузями знань (10-11 класи)

Освітня галузь «Мови і літератури»

      Зміст освітньої галузі «Мови і літератури» реалізується у 10-11 класах через предмети: «Українська мова», «Іноземна мова (англійська)», «Українська  література» та «Зарубіжна література».

Українська мова

Мова є одним із найважливіших засобів профілізації старшокласників, оскільки вона вербалізує картину світу і цим самим є основою цілісного світогляду кожної особистості. Старша школа характеризується тим,                                що підсумовує та узагальнює весь навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу, формує загальнолюдські, зокрема морально-етичні цінності, компетентності, важливі для сучасної, конкурентноздатної  на національному та глобальному ринку праці особистості, її успішної самореалізації в суспільстві.

Особливістю профільного навчання з української мови є інтенсивний мовний та інтелектуальний розвиток старшокласників, їх творчого мислення, уяви, мовного чуття і мовного смаку, усвідомленої позитивної мовної поведінки, мовнокомунікативних умінь, творчих здібностей, формування навичок самостійної навчальної діяльності.

Мета профільного навчання української мови (філологічний напрям, профіль – українська філологія) полягає у формуванні інтелектуально розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), відзначається активною громадською позицією, готовністю до подальшого професійно орієнтованого навчання, спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання й саморозвитку та дієво їх реалізовувати.

         Мета  і завдання навчання української мови:

- формування усвідомленого ставлення до української мови                                        як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя.

- систематизація і поглиблення знань про українську мову                                        як багатофункціональну мовну систему, мовну норму, її функції, сучасні тенденції в розвитку норм української літературної мови.

- оволодіння уміннями сприймати, аналізувати, зіставляти мовні явища                         і факти, коментувати, критично оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері й мовленнєвої ситуації, достовірності;

- оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації, що відповідає досвіду, інтересам, психологічним особливостям учнів, для досягнення життєвих цілей; генерування вартісних зразків власної мовленнєвої творчості, виховання потреби самоосвіти, удосконалення навичок самоконтролю,  особистісно-мовленнєвої діяльності;  

- розкриття стилістичних ресурсів одиниць фонетичного, лексичного, фразеологічного, словотворчого, морфологічного рівнів мовної системи                              та їх виражальних засобів; формування стійких ритмомелодійних умінь                            і навичок;

- ознайомлення зі стилістичною системою сучасної української літературної мови, поняттями «стилі», «стилістичні засоби (фонетична, лексична, морфологічна стилістика)», «функціональні стилі», «експресивні стилі», «індивідуальні стилі», «стилістичні ресурси», «стилістичні прийоми організації мовних засобів»;

- поглиблення поняття «текст», удосконалення навичок побудови текстів різних стилів і жанрів;

- опанування виражальних засобів розмовного, наукового стилів мовлення;

- формування умінь проводити дослідницьку роботу з мовознавства, працювати з довідковою літературою, збирати лінгвокраєзнавчий матеріал;

- повторення, систематизація, поглиблення знань крізь призму практичної та функціональної стилістики.

На рівні незалежного користувача учень 10 класу стежить за складною аргументацією на знайомі теми, може розуміти об'ємні висловлювання, більшість теле- і радіоновин і програм про поточні події, більшість фільмів українською літературною мовою; читати статті та повідомлення. Він здатний брати участь у діалозі,  дискусії, дебатах, викладаючи й захищаючи свої погляди;  чітко, детально висловлюватися з широкого кола питань,                                   що стосуються сфери власних інтересів. Учень володіє мовою достатньо для того, щоб робити точні описи, висловлюватися на найбільш загальні теми без надто помітних пошуків слів і використовувати з цією метою деякі складні мовленнєві звороти.

Основна мета навчання в 11 класі полягає в :

- формування в учнів загального уявлення про риторику як лінгвістичну науку і науку публіцистичного мовлення, мовні засоби монологічного, діалогічного, полілогічного мовлення;

- системне ознайомлення із поняттями «аргументація», «дискурс»;

- удосконалення умінь будувати комунікативно доцільне, змістовне, виразне висловлювання;

- поглиблення знань про мовну систему, систематизація і поглиблення знань про синтаксиспростих, складних речень, різні способи вираження чужого мовлення;

- формування умінь і навичок уживання різноманітних синтаксичних конструкцій у мовленні з урахуванням їх виражальних можливостей;

- опанування навчального матеріалу про офіційно-діловий, публіцистичний художній, епістолярний, конфесійний стилі мовлення,  типологію текстів, стилі усного і писемного мовлення,

- оволодіння граматичною стилістикою, фігурами синтаксису, стилістичним аналізом тексту;

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

- виховання громадянина і патріота Української держави; формування національної ідентичності як складової  частини європейської приналежності;

- формування ціннісного ставлення до української мови                                             як інтелектуальної, духовної, культурної цінності народу, мотивації знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, готовності  до усвідомленого  вибору майбутньої професії
й отримання  професійної гуманітарної (філологічної) освіти; розвиток інтелектуально-креативних здібностей школярів, виховання потреби безперервно вчитися шляхом опанування еталонними художніми текстами; словниково-довідниковими засобами вдосконалювати власне мовлення;

- формування ключових і предметних компетентностей учнів;

- формування мовних і лінгвістичної компетентностей учнів, зокрема:

формування мовленнєвих, комунікативних компетентностей;

- оволодіння уміннями сприймати, аналізувати, зіставляти мовні явища                      і факти, коментувати, критично оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері й ситуації спілкування, достовірності;  розмежовувати варіанти норм і мовленнєві порушення; 

- формування здатності логічно обґрунтовувати позицію, а також умінь                    і навичок переконливо висловлювати свої думки, почуття, погляди в різних комунікативних ситуаціях, тлумачити поняття, факти, (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування  мультимедійних засобів), дискутувати,  використовуючи різні способи аргументації та ілюстрування прикладами, вести конструктивний діалог зі співрозмовниками, дотримуючись правил мовленнєвого етикету та етичних норм;

- формування умінь генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати                          їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави; уміння конструктивно спілкуватися                           в колективі, проявляти лідерські якості;  реагувати мовними засобами на спектр соціальних і культурних явищ, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів; конструктивно керувати емоціями; адаптовуватися                        до нових умов, вирішувати нестандартні завдання; працювати у групі,                              в команді;

- формування лінгвокультурознавчої компетентності через розвиток цілісного уявлення про мову як національно-культурний феномен, розуміння національної своєрідності української мовної картини світу, знання констант української національної культури, концептуальних лінгвокультурем, виховання поваги до інших етносів, їхніх мов, звичаїв, традицій, культури, історії;

- формування дослідницької, медіаосвітньої компетентності, умінь сприймати, розуміти, систематизувати, перетворювати, використовувати інформацію з різних джерел, у т.ч. довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн-ресурси тощо); електронних засобів масової інформації  (електронної  пошти,  сервісних  програм  мережі);

- формування умінь і навичок самостійної філологічної роботи з текстами різних стилів та жанрів, у тому числі з текстами, які сприяють гармонізації психоемоційного стану, містять моделі досягнення свободи особистості, соціальної захищеності, сімейного щастя, кар’єрного зростання та ін.

Визначені завдання відображені у предметних і ключових компетентностях, очікуваних результатах, реалізуються через мовленнєву, мовну, лінгвістичну, соціокультурну, діяльнісну змістові лінії Державного стандарту з української мови та наскрізні лінії «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Можливості предмета у формуванні ключових компетентностей є досить великими.

Математична  компетентність передбачає вміння учнів висловлюватися точно, логічно та послідовно. Це реалізується за рахунок таких форм робіт- твір- роздум (визначення тези, добір аргументів, наведення прикладів, формулювання висновків), висунення гіпотези та її обґрунтування; тексти,                         у яких наявні графіки, таблиці, схеми тощо.

Інформаційно-цифрова компетентність включає в себе вміння робити дописи в соціальних мережах і коментарі до них;інструментальні тексти (алгоритми, інструкції тощо);складання плану; аналіз медіатекстів (виявлення маніпулятивних технологій).

Соціальна та громадянська компетентності включає в себе інтерактивні технології навчання, твори, які містять моделі демократичної участі                                    ( наприклад, дискусія про активну громадянську позицію).

Зміст профільного курсу являє собою єдність процесу поглибленого засвоєння основ лінгвістики, мовних одиниць сучасної української літературної мови, теорії мовленнєвої діяльності, психолінгвістичних основ мовленнєвої комунікації, процесу формування умінь нормативного, доцільного, оптимального використання мовних засобів у різних сферах і ситуаціях спілкування.

Лінгвістична змістова лінія спрямована на формування і розвиток мовно-мислительних здібностей та умінь  учнів поглиблено опрацьовувати теоретичні питання мовної структури; на використання творчого доробку учених-лінгвістів,  діячів культури та представлення їх як зразкових (еталонних                                і елітарних) мовних особистостей; на вироблення умінь аналізувати мову фольклорних і художніх творів, літературознавчих, історичних, географічних                               та інших текстів.

Мовна змістова лінія представляє собою системний виклад сучасної української літературної мови з урахуванням внутрішньорівневих, міжрівневих і міжпредметних зв’язків.

Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія спрямована на формування                           і розвиток мовленнєво-мислительних здібностей та умінь: формування умінь переконувати, спростовувати чужі аргументи, обґрунтовувати власну позицію                  з наведенням системи аргументів; відповідно до поставленої мети здійснювати цілеспрямований пошук інформації у джерелах різного типу і критично оцінювати її достовірність; володіти основними видами публічних виступів (висловлювання, монолог, дискусія, полеміка, дебати).

Соціокультурна змістова лінія спрямовується на формування умінь виконувати історико-культурологічні коментарі до національно-культурних лексем, проводити етно-, соціолінгвістичне дослідження, укладати етнолінгвістичні альбоми етнографічних районів України; вчити вилучати соціокультурну інформацію з різних джерел, опановувати різні способи збору, узагальнення, систематизування лінгвокультурної інформації,  готувати тематичні екскурсії, зустрічі, олімпіади, вікторини, ігри, конкурси, укладати тематичний словник-тезаурус.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія спрямована на опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на розв’язання життєвих проблем, на формування умінь виконувати різноманітні вправи, тести, написання статей, складання конспектів, анотацій, рецензій на усні й письмові тексти, інтерв’ю, нарисів, резюме, участь у мовних іграх, конструювання лінгвістичних завдань, написання творів-описів, творів-міркувань, творів-медитацій, есе, переказів                             з творчим завданням;  моделювати ситуації; виконувати проблемно-пошукові завдання; складати освітні проекти різної тематики, що продукуються                               із застосуванням групових форм навчання; виконувати усні/письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; здійснювати самостійну пошукову роботу на основі філологічних та методичних журналів, масмедіа, філологічних, лінгвістичних Інтернет-сайтів; брати участь в учнівських конференціях, прес-конференціях, Інтернет-конференціях, дискусіях, дебатах, конкурсах, волонтерських, громадських заходах та ін..

На заняттях у профільних  класах доцільно використовувати такі форми                         і методи  роботи з учнями:

- настановні, оглядові, проблемні лекції, семінари-дискусії, колоквіуми;

- поглиблене опрацювання теоретичних питань мовної структури (реферати, наукові доповіді);

- самостійне вивчення навчальної літератури, робота з довідниковими джерелами, в т. ч. лінгвістичними, філологічними Інтернет-ресурсами;

- вивчення творчого доробку вчених-лінгвістів, представлення                             їх як еталонних мовних особистостей;

- завдання на мовне вправляння (різноманітні вправи, тести, написання статей, складання конспектів, анотацій, рецензій на усні й письмові тексти, інтерв'ю, нарисів, резюме, участь у мовних іграх, конструювання лінгвістичних завдань тощо);

- завдання дослідницького характеру, зорієнтованих на евристичний пошук і критичне мислення, завдання (написання творів-описів, творів-міркувань, творів-медитацій, есе, розповідей різного типу, переказів з творчим завданням, аналіз промов визначних діячів минулого і сучасності, проведення корекції та редагування текстових зразків, трансформації тексту, конструювання діалогів і полілогів, дискусій, дебатів, підготовка електронних газет, творчих робіт тощо);

- моделювання ситуацій конструктивного розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу, виконання завдань на формування здатності школярів досягати успіху у спілкуванні, встановлення добропорядних  стосунків                               з однолітками та дорослими;

- виконання проблемно-пошукових завдань (засвоєння системи термінів, проведення дослідження на основі шкільних підручників з різних навчальних предметів), інтерактивні та імітаційні ігри; тренінги розвитку;  робота в групах, у парах;

- організація самостійної роботи учнів над аналізом української мови фольклорних і художніх творів, літературознавчих, історичних, географічних
та інших текстів, соціальних відеороликів, відеосюжетів, статей у фахових журналах, передач радіо і телебачення з погляду експресивності і стилістичної забарвленості;

- підготовка повідомлень, доповідей на лінгвістичні, морально-етичні, суспільні теми, виступів у науковому стилі та їх оцінкою;

          - створення колективних соціальних, творчих, волонтерських проектів, широке застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової, індивідуальної форм організації, розігрування діалогів на основі вивчених творів;

          - участь у відео-конференціях, предметних олімпіадах, круглих столах.

Української література

           З огляду на специфіку літератури як мистецького явища, її можливостей в естетичному, розумовому, моральному розвитку особистості, визначено стратегічну мету літературної освіти: засобами предмета допомогти учневі                        у його самопізнанні, життєвому самовизначенні, саморозвитку.

           Стратегічна мета реалізується через досягнення головної мети літературної освіти – формування компетентного учня-читача як суб’єкта читацької діяльності, особистісного і читацького саморозвитку.

          Завдання літературної освіти:

• збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання                         і самотворення;
• використання досвіду читацької діяльності для розв'язання життєвих проблем;
• поглиблення розуміння художнього твору як результату світоглядних                       і мистецьких пошуків автора, художніх засобів – як засобу донесення                      до читача авторської ідеї;
• розвиток набутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, інтерпретаційних, аналізу художнього твору; вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури;
• оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Узагальнення                                   і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтва. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури і її значущості серед інших національних літератур;
• розвиток культури художнього сприймання, емпатії, відтворювальної                       і творчої уяви, естетичних потреб, естетичного смаку, естетичних почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту                    і форми, розрізняти художньо вартісні і низькопробні твори;
• формування цілісної картини розвитку української літератури, усвідомлення його закономірностей і тенденцій, здатності розглядати розвиток української літератури як складову загальноєвропейського                          і світового культурно-історичного процесу, систему історично                                  й естетично обумовлених явищ у взаємозв’язку із зарубіжною                               та літературами національних меншин і корінних народів України;
• розвиток художнього мислення й образного мовлення, мовленнєвої культури, творчих здібностей, чуття художнього слова, жанру, форми, набуття досвіду літературно-творчої діяльності;
• засвоєння відображених у художніх творах національних                                            і загальнолюдських цінностей, формування світоглядних позицій, моральних якостей;
• розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема                                        й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості);
• задоволення пізнавальних інтересів, потреб, розвиток нахилів                                     і здібностей старшокласників, пов’язаних із майбутнім професійним самовизначенням.

Зарубіжна література

          Навчання зарубіжної літератури в 10-11 класах спрямоване на досягнення мети загальної середньої освіти, яка полягає в розвиткові та соціалізації учнів, формуванні їхньої національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення.

          Мета вивчення зарубіжної літератури в 10-11 класах – розвиток ключових і предметних компетентностей учнів у процесі читацької діяльності, заохочення школярів до розширення кола читання, осягнення духовної цінності                                    та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання в учнів поваги                                       до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.

         Завдання вивчення зарубіжної літератури в 10–11 класах:

• розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;
• поглиблення знань учнів про літературу як мистецтво слова;
• засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;
• формування духовного світу учнів, їхніх світоглядних переконань, громадянських якостей;
• утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних                           і загальнолюдських цінностей;
• розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати                      й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища                      та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах;
• ведення діалогу із книжкою, досягнення взаєморозуміння й налагодження взаємодії з іншими людьми;
• вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури; 
• розвиток уявлень про вітчизняну перекладацьку школу та внесок                              її видатних представників;
• розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;
• розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;
• використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;
• формування умінь здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості);
• застосування в різних життєвих ситуаціях знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення зарубіжної літератури; 
• удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності                                         та самоконтролю;
• розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.

          Вивчення зарубіжної літератури в 10–11 класах забезпечує такі функції предмета:

- пізнавально-ціннісну (пізнання людини й світу за допомогою художньої літератури, формування ціннісних орієнтирів особистості в період                                      її становлення);

- естетичну (розвиток цілісних естетичних уявлень про специфіку мистецтва слова й перебіг літературного процесу, естетичного смаку, умінь визначати художню цінність творів);   

- розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, самостійного критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою, комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування рідною та іноземними мовами);

- соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного інформаційного суспільства);

- виховну (виховання високих моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України й людства).

          Відповідно до Концепції Нової української школи учні закладу мають                         не тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, важливих для всебічного розвитку особистості, її  подальшого становлення, морального та професійного зростання. Компетентнісний підхід полягає у підготовці учнів до сучасного життя та майбутньої діяльності, у цілеспрямованому формуванні                           в них ключових і предметних компетентностей.

          Компетентнісний підхід забезпечує настанову не на процес навчання,            а на досягнення особистого результату учня. Компетентнісний підхід кардинально змінює освітню роль учня – із реципієнта (того, хто сприймає інформацію) він перетворюється на активного учасника освітнього процесу, самостійного суб’єкта навчальної діяльності, котрий здобуває, перевіряє, обробляє та використовує інформацію. За допомогою індивідуальних зусиль                        і творчого пошуку учень обирає власну траєкторію не тільки в певній галузі,                    а й у житті. Компетентнісний підхід дає змогу сформувати творчу й активну особистість із вільною свідомістю, прагненням до постійної самоосвіти,                        до нових вершин у різних видах діяльності.

         Вивчаючи зарубіжну літературу в 10-11 класах, учні мають набути таких предметних компетентностей:

– розуміння літератури як невід’ємної частини національної й світової художньої культури;

– усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;

– знання літературних творів, обов’язкових для текстуального вивчення                          та варіативних (за вибором учителя та учнів), осягнення творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови, жанру тощо);

– усвідомлення ключових етапів і явищ літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним процесом;

– знання основних фактів життя та творчості видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю вітчизняної та світової культури;

– оволодіння передбаченими програмою літературознавчими поняттями, застосування їх під час аналізу та інтерпретації художніх творів;

– розуміння специфіки оригіналу (за умови володіння іноземною мовою)                           та художнього перекладу твору (українською мовою);

– знання українських перекладів творів зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної перекладацької школи;

– формування читацького досвіду та якостей творчого читача, здібності                                              до створення усних і письмових робіт різних жанрів;

– орієнтування у царині класичної й сучасної літератури;

– порівняння літературних творів і явищ (окремих компонентів і цілісно);

– уміння оцінювати художню вартість творів, творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для сучасності, тощо. 

Компонентами компетентностей є когнітивний (знаннєвий), діяльнісний (практико-орієнтований) та ціннісний.

Іноземна   мова (англійська)

        Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального                       та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. Після закінчення 9-го класу учні загальноосвітнього навчального закладу, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня А2+, учні спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови – рівня В1, а ті, хто оволодіває другою іноземною мовою, – рівня А2. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

- здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

- розуміти на слух зміст автентичних текстів;

- читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

- здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

- адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою;

- використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

- критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

- висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

- ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

- обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;           

- ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція спрямована на:

• усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя                                            у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
• оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни виучуваної мови;
• залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);
• розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;
• усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність;
• формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

       Виховна функція сприяє:

• формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
• розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;
• емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;
• розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

  Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

• мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
• готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
• потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;
• здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована
на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля                      і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Засобами іноземної мови    учнів орієнтують на:

• сприймання природи як цілісної системи;
• взаємозв’язок людини й навколишнього середовища та її залежність від природних ресурсів;
• готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища на рівні свого регіону, держави                          та на глобальному рівні;
• уміння презентувати та обґрунтовувати проекти, спрямовані                           на збереження довкілля та забезпечення його сталого розвитку.

 Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми їх функціонування.

Засобами іноземної мови  учнів орієнтують на уміння:

• давати обґрунтовану оцінку особливостям життєдіяльності                                в демократичному суспільстві, презентувати свою роль у його розвитку;
• висловлювати свою громадянську позицію та свої погляди щодо різноманітних соціальних проблем як у власній країні, так                                    і у світовому просторі;
• дискутувати довкола питань про свою роль і місце у сучасному мультилінгвальному та полікультурному середовищі, обґрунтовуючи власні погляди конкретними прикладами із життя світової спільноти.

Вивчення питань, що належать до змістової лінії «Здоров'я і безпека», виховує учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя                                      і створювати безпечне життєве середовище.

Засобами іноземної мови   учнів орієнтують на:

• уміння дискутувати довкола питань здоров’я людини;
• усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
• дотримання правил дорожнього руху, правил поведінки на воді                        та в інших місцях.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування і таке інше).

Засобами іноземної мови    учнів орієнтують на:

• уміння обговорювати окремі питання економічної та господарської діяльності, а також своєї ролі у сучасному технологічному середовищі;
• уміння розповідати про перспективи свого професійного вибору;
• готовність до прояву своєї обізнаності та свого ставлення                                до фінансових можливостей сучасних професій
• уміння пояснювати особливості ощадливості та грамотного розподілу фінансів/грошей.

Здійснення  контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що окреслюють очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови охоплює такі види мовленнєвої діяльності: рецептивні, продуктивні та інтеракційні. Для участі в них необхідні такі уміння: сприймання на слух, говоріння, читання та письмо. Для виявлення рівня володіння кожним умінням розроблені відповідні критерії.

Мовленнєві уміння є основою для реалізації системи контролю над ходом і якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. Учні з початку навчання повинні знати, яких результатів від них очікують. У цьому полягає                       й певний стимул до підвищення якості своїх знань і умінь.

Контроль навчальних досягнень учнів здійснюється у вигляді поточного, тематичного, семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації.

Освітня галузь «Математика»

      Зміст освітньої галузі «Математика» реалізується у 10-11 класах через предмети: рівень стандарту - «Математика (алгебра і початки аналізу                             та геометрія)»,  профільний рівень - «Математика (алгебра і початки аналізу, геометрія)».

           З метою формування ключової математичної компетентності та якісної підготовки до складання ЗНО з математики у класах профілю української філології за рахунок варіативної складової збільшено на 1 годину вивчення предмету математика. Курс «Математика» реалізується окремими навчальними предметами: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія», які викладатимуться наступним чином:  предмет «Алгебра і початки аналізу» буде викладатися                          в обсязі 2 години на тиждень,   «Геометрія» -  2 години на тиждень. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню передбачене оцінювання учнів 10-11-х класів з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа.

          У  класі математичного профілю з метою вивчення математики                              на профільному рівні освітня галузь «Математика» реалізується окремими навчальними предметами: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія», які викладатимуться наступним чином:  предмет «Алгебра і початки аналізу» буде викладатися в обсязі 6 годин на тиждень,   «Геометрія» -  3 години на тиждень.

Математика займає особливе місце у системі знань людства, виконуючи роль універсального та потужного методу сучасної науки. Тому особливу увагу варто приділити з’ясуванню ролі математики в сферах її застосувань. Зокрема, забезпечити засобами математики формування в учнів правильних уявлень про математичне моделювання та навчити школярів його застосуванню                                    до розв’язування широкого кола прикладних задач, зокрема фізичних. Вивчаючи математику на профільному рівні, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач розподіляється на три етапи:  формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, та до чітко сформульованої математичної задачі); розв’язування задачі у межах побудованої моделі; інтерпретація одержаного розв’язку задачі та його застосування до вихідної ситуації.

Час, визначений  на вивчення алгебри і початків аналізу, дає можливість поглибити рівень опанування предметом за рахунок розгляду на уроках прикладних задач зі сфери техніки, енергетики, ядерної фізики, екології, економіки тощо, методи розв’язування яких опираються на вивчений матеріал.

Мета навчання математики в класах математичного профілю полягає                      у забезпеченні загальноосвітньої підготовки з математики, необхідної для успішної самореалізації особистості у динамічному соціальному середовищі,                    її соціалізації і достатньої для успішного вивчення фізики та інших, в першу чергу природничих, предметів, продовження навчання у вищих закладах освіти за спеціальностями, безпосередньо пов’язаними з математикою, або                                 за спеціальностями, де математика відіграє роль апарату для вивчення й аналізу закономірностей реальних явищ і процесів.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

• формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї                      та методи математики, її роль у пізнанні дійсності, усвідомлення математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві; стійкої позитивної мотивації до навчання;
• оволодіння учнями мовою математики, системою математичних знань, навичок і вмінь, потрібних у повсякденному житті                                   та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпечення неперервності освіти;
• інтелектуальний розвиток особистості, передусім розвиток в учнів логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції;
• громадянське, екологічне, естетичне виховання та формування позитивних рис особистості;
• формування життєвих і соціально-ціннісних компетентностей учня.

Змістове наповнення програми реалізує компетентнісний підхід                              до навчання, спрямований на формування системи відповідних знань, навичок, досвіду, здібностей і ставлення, яка дає змогу обґрунтовано судити про застосування математики в реальному житті, визначає готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах. Передбачається, що випускник загальноосвітнього навчального закладу:

• розпізнає проблеми, які можна розв’язати математичними методами, формулює їх математичною мовою, досліджує                                   та розв’язує ці проблеми, використовуючи математичні знання                       та методи, інтерпретує отримані результати з урахуванням конкретних умов і цілей дослідження, оцінює похибку обчислень, застосовує математичні моделі при вивченні фізики та інших навчальних предметів (інформатики, астрономії, хімії, біології);
• логічно мислить (аналізує, порівнює, узагальнює і систематизує, класифікує математичні об’єкти за певними властивостями, наводить контрприклади, висуває та перевіряє гіпотези); володіє алгоритмами
  та евристиками;
• користується джерелами математичної інформації, може самостійно
  її відшукати, проаналізувати та передати інформацію, подану                           в різних формах (графічній, табличній, знаково-символьній);                                                 
• виконує математичні розрахунки (дії з числами, поданими в різних формах, дії з відсотками, наближені обчислення тощо), раціонально поєднуючи усні, письмові, інструментальні обчислення;
• виконує тотожні перетворення алгебраїчних, показникових,
    логарифмічних, тригонометричних виразів при розв’язуванні різних задач
   (рівнянь, нерівностей, їх систем, геометричних задач із застосуванням
    тригонометрії);
• аналізує графіки функціональних залежностей, досліджує їхні властивості; використовує властивості елементарних функцій для аналізу та опису реальних явищ, фізичних процесів, залежностей;
• володіє методами математичного аналізу в обсязі, що дозволяє досліджувати властивості елементарних функцій, будувати                              їх графіки і розв’язувати нескладні прикладні задачі фізичного змісту;
• обчислює ймовірності випадкових подій, оцінює шанси їх настання, вибирає оптимальні рішення;
• зображує геометричні фігури, встановлює і обґрунтовує їхні властивості; застосовує властивості фігур при розв’язуванні задач; вимірює геометричні величини, які характеризують розміщення геометричних фігур (відстані, кути), знаходить кількісні характеристики фігур (площі, об’єми). Крім того, навчання математики має зробити певний внесок
  у формування ключових компетентностей.

Наскрізні лінії та їх реалізація. У навчальній програмі виокремлюються такі наскрізні чотири лінії ключових компетентностей: "Екологічна безпека                    та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність", які спрямовані на формування                      в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів, їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища життєдіяльності.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед:

• через організацію відповідного навчального середовища – зміст                          та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• через базові навчальні предмети – під час навчання, виходячи                       із наскрізних тем, проводяться відповідні трактовки, приклади                        і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові                            та загальношкільні проекти. Роль навчальних предметів при навчанні наскрізних тем – різна і залежить від цілей і змісту навчального предмета та від того, наскільки тісно пов’язаний із конкретною наскрізною темою той чи інший предметний цикл;
• через предмети за вибором;
• через спеціальні курси за вибором;
• через позакласну навчальну роботу.

Наскрізна лінія  «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена                           на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля                       і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток” реалізується в курсі математики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи теорії ймовірностей та статистики.

Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує математику з іншими навчальними предметами і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Навчання математики має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст - бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення                           до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. З цієї ж наскрізною лінією пов'язані, наприклад, процентні обчислення, елементи статистики,                        що дозволяють учням зрозуміти значення кількісних показників при характеристиці суспільства і його розвитку.

          Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня                        як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя                                  і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Наскрізна лінія “Здоров'я і безпека” в курсі математики реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів                        і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями і графіками,                                   що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов’язаних із перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я при вивченні основ теорії ймовірностей та математичної статистики.

Наскрізна лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена                       на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення                                      до природних ресурсів. Вона реалізується під час вивчення відсоткових обчислень, рівнянь та функцій.

З метою підвищення ефективності навчання, необхідною умовою                      є залучення до навчально-виховного процесу компетентнісного, діяльнісного                       та особистісно-орієнтованого підходів, які передбачають систематичне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності                      та формування умінь корисних у реальних життєвих ситуаціях. Доцільно,                      де це можливо, не лише показувати виникнення математичного факту                               із практичної ситуації, а й ілюструвати його застосування на практиці. Формуванню математичної та ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація у навчанні математики міжпредметних і внутрішньо-предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних                                     і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує їх рівень загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці.

Важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення                            до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії та методи. Ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків, сприятиме національному і патріотичному вихованню школярів.

Основною формою проведення занять залишається система уроків: вивчення нового матеріалу, формування вмінь розв’язувати задачі, узагальнення та систематизації знань, контролю та корекції знань. Поряд із цим ширше, ніж при вивченні курсу математики на академічному рівні, використовується шкільна лекція, семінарські та практичні заняття, а також нетрадиційні форми навчання (динамічні слайд-лекції, дидактичні ігри, уроки «однієї задачі», «однієї ідеї», математичні «бої», інтегровані уроки математики
і фізики, поєднання вивчення алгебри і початків аналізу з обробкою (у тому числі комп’ютерною) даних, одержаних під час проведення лабораторних
і практичних робіт на уроках фізики, астрономії, хімії, біології тощо. Можливі
й різні форми індивідуальної або групової діяльності учнів, такі, наприклад,
як звітні доповіді за результатами «пошукової» роботи на сторінках книг, журналів, сайтів в Інтернеті, «Допишемо підручник» тощо. Бажаним
є залучення до участі у навчальному процесі викладачів вищих навчальних закладів, учених та спеціалістів.

Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання. При
їх використанні доцільно дотримуватися таких педагогічних умов:

• враховувати особливості навчальної діяльності, її зміст і структуру; цикли життєдіяльності учня, його здібності, інтереси, нахили, індивідуальні відмінності учнів, форми їх прояву в сфері комунікативних відносин і в пізнавальній діяльності;
• відповідні технології навчання мають бути варіативними, особистісно орієнтованими, коли знання, вміння та навички розглядаються не лише як самоціль, а й як засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей учня; виховують в учня здатність бути суб’єктом свого розвитку, рефлексивного ставлення до самого себе;
• забезпечувати цілісне психолого-методичне проектування навчального процесу в умовах рівневої та профільної диференціації навчання.

Підвищенню ефективності уроків математики в старших класах сприяє використання програмних засобів навчального призначення GRAN 1, GRAN 2D, GRAN 3D, DG, AGrapher, GeoGebra, бібліотек електронних наочностей
та інших. За їх допомогою доступнішим стає вивчення низки тем курсу алгебри і початків аналізу та геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, побудова перерізів геометричних тіл, обчислення об’ємів тіл обертання тощо.

Доцільною вбачається організація проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності учнів на уроках та позакласних і факультативних заняттях
з математики.

Контроль навчальних досягнень учнів здійснюється у вигляді поточного, тематичного, семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння                        і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь                            і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів; робота з графіками, схемами, діаграмами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основою для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних)                          та навчальної активності школярів. У процесі вивчення значних за обсягом тем можливе проведення декількох проміжних тематичних оцінювань.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; критеріями оцінювання.

Освітня галузь «Суспільствознавство»

          Зміст освітньої галузі «Суспільствознавство» реалізується у 10-11 класах через предмети: «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта».

Історія

         Шкільний курс історії України має найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу та сучасної європейської цивілізації; необхідність збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, шанобливого ставлення                              до національних святинь, української мови, історії, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин.

        Змістове наповнення шкільної історичної освіти має базуватися на засадах україноцентризму та сприяти вихованню в особистості рис патріота України, людини з гуманістичними і демократичними цінностями.

Принципи, на яких ґрунтується зміст навчального матеріалу, зводяться                           до науковості, тематичної хронологічності й логічності викладення матеріалу, гуманізації, проблемності викладання, регіоналізації, національної спрямованості, полікультурності, принципу історичної пам’яті тощо.

В основу проекту змісту навчального матеріалу Програми покладено нові досягнення історичної науки, особливості державотворення й закономірності формування української нації у межах історії України ХХ - початку ХХІ ст.

          Акценти в оновленому змісті Програми поставлено на:

• протяжності в часі українських державотворчих традицій;
• постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, зокрема увиразнено теми: «Початок Української революції (1917- квітень 1918 р.)», «Боротьба за Українську державність (квітень 1918-1921рр.)», «Встановлення і утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)», «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)» тощо.
• чіткому, логічному, хронологічному і тематичному структуруванні тем;
• збалансованому викладі політичної і соціально-економічної складових історичного процесу, наприклад, у деяких темах містяться підтеми, які стосуються української політичної і трудової еміграції;
• відновленні, збереженні й популяризації особливостей розвитку                                               й традицій української культури, а саме після кожної теми впроваджено вивчення особливостей культурного і релігійного життя;
• дотриманні оптимальних пропорцій між загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством, зокрема наголошено                            на подіях, які відбулися на Західноукраїнських землях, сході України                        та в Криму;
• виокремленні побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, які відбувалися на території України.

• Громадянська освіта

           Навчання громадянській освіті старшокласників/старшокласниць спрямоване на реалізацію загальної мети середньої освіти, що сформульована                     у концепції Нової української школи. Вона полягає у розвитку та соціалізації особистості, формуванні її національної самосвідомості, громадянської позиції, загальної культури, світоглядних орієнтирів, критичного мислення, творчих здібностей, дослідницьких та аналітичних навичок, навичок життєзабезпечення та професійних якостей.

  Актуальність та основоположні засади курсу

          Важливість громадянської освіти школярів/школярок зумовлена новими соціально-політичними реаліями українського суспільства, пошуком спільних для громадян демократичних цінностей і національних ідеалів, участю України в загальносвітових політичних, економічних і соціокультурних процесах.                         Це потребує освіти для демократичного громадянства через якісне формування громадянської ідентичності, здатності й готовності молодої людини                                       до усвідомленого вибору шляхом критичного аналізу різних можливостей                                  та варіантів, активної участі в суспільних процесах, установлення конструктивних відносин на засадах соціального партнерства. Таким чином, одним із основних соціальних замовлень у школі є формування й розвиток здатності школярів до життя й діяльності у правовій демократичній державі.

            В основу курсу покладено Глобальні цілі ООН , Декларацію ООН з освіти та виховання в області прав людини, Хартію Ради Європи з освіти для демократичного громадянства й освіти з прав людини, Практичні пропозиції щодо розвитку компетентностей для демократичного громадянства в новій українській школі, Керівні принципи ОБСЄ щодо освіти в галузі прав людини для системи середньої школи, що передбачає консенсус між національним                         і загальноєвропейським змістом громадянської освіти.

           Фундаментальними цінностями сучасного світу є демократія, свобода, повага до прав людини, солідарність та участь. Базова умова демократичного розвитку суспільства – це наявність громадян, котрі володіють уміннями здійснювати зважений і раціональний вибір, критично мислити та аналізувати інформацію, розуміють значення права, толерантно ставляться до думок інших, активно цікавляться суспільним, політичним та економічним життям.

          Освітня модель, що передбачає розвиток демократичних цінностей, поведінкових настанов, практичних навичок, знань, оволодіння якими дає змогу кожній особистості дієво долучатися до демократії, уналежнює компоненти, задекларовані Рамкою компетентностей для культури демократії Ради Європи як-от:

  -         цінності: повага людської гідності й дотримання прав людини; повага культурної багатоманітності; утвердження демократії, справедливості, рівноправності та верховенства права;

  -         поведінкові установки: відкритість щодо інших культур, світогляду                             і звичаїв; повага; громадянська самосвідомість; почуття відповідальності; почуття власної значущості; стійкість перед невизначеністю;

  -         практичні навички: здатність до самоосвіти; вміння аналітичного                             й критичного мислення; вміння слухати; спостережливість; співпереживання; гнучкість і адаптація; комунікабельність; лінгвістичні здатності; вміння спілкуватися різними мовами; готовність до співпраці; здатність розв’язувати конфлікти;

  -         знання та їхнє критичне осмислення: самопізнання і критична самооцінка; знання й критичне осмислення мовних стилів у спілкуванні; пізнання світу                       та його критичне осмислення .

            Зміст громадянської освіти визначається як суспільними потребами, вимогами соціальних і державних інституцій, так і інтересами особистості,                      її ставленням до суспільних проблем і готовністю брати участь у їхньому розв’язанні.

  Метою громадянської освіти є:

  - формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям відповідальності у власній поведінці;

  - виховання поваги до людської гідності й дотримання прав людини, демократичних цінностей, верховенства права, справедливості, неупередженості, рівності;

  - формування громадянської компетентності учнівської молоді, що забезпечує                 її активну громадянську позицію, здатність відповідально реалізовувати свої права та обов’язки в конкретній ситуації, налагоджувати соціальне партнерство у розв’язанні суспільних проблем;

  - виховання громадянської свідомості особистості, орієнтованої                                                на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві, почуття приналежності                       до свого народу, спільних історичних, політичних і культурних цінностей своєї держави;

  - виховання толерантності, інклюзії та поваги до культурного різноманіття, різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння                           з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей;

  - розвиток політичної, правової, економічної, соціальної, культурної, медійної грамотності школярів, гнучкості й адаптивності, комунікабельності, готовності до співробітництва, здатності розв'язувати конфлікти й запобігати дискримінації.

            Завданням громадянської освіти є забезпечення цілеспрямованої підготовки старшокласників до функціонування у системі суспільних відносин поліваріантного світу, глобалізації, соціальної взаємодії та активної відповідальної участі в суспільній діяльності.

            Теоретичні основи курсу складає сукупність ¬філософських, психолого-педагогічних знань та практичних навичок і вмінь, необхідних для системного вивчення і вирішення суспільно-педагогічних проблем; методологічні ¬принципи (гуманізація та демократизація навчально-виховного процесу; природовідповідність та свободовідповідність; ¬системність; диференціація; міждисциплінарна інтеграція; наступність і безперервність; культуровідповід-ність; інтеркультурність), що є підґрунтям для конструювання змісту, вибору форм і методів навчання; сучасні філософські, психолого-педагогічні                                й методичні підходи (особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, культурологічний, системний, міжпредметний, контекстний, загальношкільний).

            В основу курсу громадянської освіти покладений компетентнісний підхід, що корелюється з ключовими компетентностями, визначеними основами стандарту Нової української школи.

           Навчальні ресурси: українські та зарубіжні, зокрема європейські підручники і посібники з громадянської освіти, основ демократії, освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини (ОДГ/ОПЛ), національні та міжнародні правові акти, розвивальні ігри, розроблені за сприяння Ради Європи та ЄС («Країна гідності», «Europe Matters – a Question of Values»), навчальні фільми, зокрема з прав людини, документальні відеоматеріали
  та інші.

            Очікувані результати навчально-пізнавальної роботи школярів/школярок із громадянської освіти  спираються на такі наскрізні змістові лінії відповідно до концепції Нової української школи: «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у навчанні та вихованні учнів. Наскрізні змістові лінії, спільні для всіх навчальних предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних                              і світоглядних орієнтацій учня/учениці, що визначають його/її поведінку                                 в життєвих ситуаціях.

             Громадянська освіта спрямована на формування громадянської компетентності школярів/школярок, зокрема:

  -         соціально-комунікативної: вміння й навички спілкування та встановлення конструктивних відносин між людьми, діалогу і громадського обговорення суспільних проблем;

  -         інформаційно-медійної: вміння критично мислити; навички пошуку, аналізу та оцінки інформації, критичної оцінки медіаповідомлень на основі аналізу джерел, соціальної ситуації;

  -         розв’язання соціальних конфліктів, проблем: уміння розв’язувати соціальні суперечності; формування установки на толерантне розв’язання конфліктів;         

  -         відповідального соціального вибору й прийняття рішення: готовність                                    до ухвалення обґрунтованого рішення на основі усвідомленого й виваженого вибору;

  -         громадянської участі: установка на відповідальну суспільну діяльність; навички участі в соціальних та політичних процесах.

  Освітня галузь «Природознавство»

          Зміст освітньої галузі «Природознавство» реалізується у 10-11 класах через предмети:  «Біологія та екологія», «Хімія», «Фізика і астрономія»                                       та «Географія».

  Біологія та екологія

           Мета навчання біології та екології на рівні стандарту полягає                                    у формуванні в учнів    природничо-наукової компетентності шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із довкіллям; розуміння біологічної картини світу та цінності таких категорій, як життя, природа, здоров’я; свідомого ставлення до природи як універсальної, унікальної цінності; застосування знань з біології та екології у повсякденному житті, оцінювання                       їх ролі для сталого (збалансованого) розвитку людства, науки та технологій. 

            Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

  – оволодіння учнями термінологічним апаратом біології та екології, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей,                       що дають змогу зрозуміти неперервність життя та його нерозривний зв'язок                      з довкіллям;

  – розуміння універсальності функціональних ознак життя,  принципів та вимог підтримання життєдіяльності організму;

  – встановлення міжпредметного, внутрішньоциклового та міжциклового зв’язку біології і екології з метою формування в учнів гуманістичних поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність і розвиток;

  – набуття досвіду пошуково-дослідницької діяльності та уміння представляти отримані результати;

  – використання набутих знань, навичок та умінь у повсякденному житті для оцінки впливу факторів довкілля, наслідків своєї діяльності для збереження власного здоров’я та безпеки інших людей;

   – розвиток особистої відповідальності за стан довкілля, формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв'язків та самообмеженості, подолання споживацького ставлення до природи.

            Досягнення  мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання, організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів, реалізації наскрізних змістових ліній. Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються                     з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку                           в  життєвих ситуаціях.

            Змістова лінія  «Екологічна безпека і сталий розвиток»   націлена                            на формування в учнів  екологічної культури, соціальної активності, відповідальності та готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і сталого (збалансованого) розвитку суспільства.

            Змістова лінія «Здоров'я і безпека» забезпечує формування здоров’язбережувальної компетентності учнів як духовно, емоційно, соціально                і фізично повноцінних членів суспільства, які здатні дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

            Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади й суспільства, який розуміє принципи                    та механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

            Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена                     на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань. Реалізація цієї змістової лінії спрямовує освітній процес в старшій школі на

  формування здатності обирати раціональні та збалансовані підходи при здійсненні господарської діяльності, на розуміння нерозривності економічної успішності з прогнозованим станом довкілля у майбутньому.

  Географія

            Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової і повної середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі «Природознавство». Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, в якому протікає життя людини. У процесі вивчення географії у школі в учнів формується просторове уявлення про земну поверхню, вони розвивають уміння усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі та світі. Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

          Загальною метою шкільної географічної освіти є формування у школярів географічної картини світу. Мета реалізується через розв’язування таких головних завдань:

  • формування в учнів цілісного географічного образу Землі в результаті ознайомлення з регіональними та планетарними закономірностями                             і процесами;
  • розкриття ролі географії у розв’язуванні економічних, екологічних                        і соціальних проблем суспільства;
  • розвиток у школярів геопросторового мислення та вміння логічно викладати свої думки, що співвідносяться з реально пізнаваними географічними об’єктами;
  • обґрунтування доцільності наукового підходу до природокористування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності                                         в територіальному аспекті;
  • формування картографічної грамотності й культури;
  • виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотної, освіченої людини, гуманіста і природолюба;
  • вироблення умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її;
  • розвиток здатності до співробітництва під час виконання практичних робіт та проведення екскурсій;
  • заохочення до самореалізації своїх здібностей, інтересів та життєвих планів засобами географії.

  Фізика і астрономія

           Мета навчання фізики і астрономії узгоджується з цілями повної загальної середньої освіти і полягає у формуванні та розвитку предметних і ключових компетентностей випускників старшої школи, достатніх для засвоєння навчального предмета на рівні вимог державного стандарту.

           Загальноосвітніми завданнями курсу фізики і астрономії старшої школи є:

  • формування в учнів системи фізичних і астрономічних  знань на основі сучасних  теорій (наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів, принципів) і розвиток у них здатності застосовувати набуті знання                              в пізнавальній практиці;  знань про походження природних об’єктів Всесвіту, їх фізичні властивості, закони руху й еволюцію, а також уявлень про походження, будову та еволюцію Всесвіту в цілому;
  • оволодіння учнями методологією природничо-наукового пізнання                              і науковим стилем мислення, усвідомлення суті  природничо-наукової картини світу та застосування їх для пояснення різних фізичних                               та астрономічних явищ і процесів, фізичної природи небесних тіл                                      та їх систем;
  • формування в учнів загальних методів та алгоритмів розв’язування задач та проблемних завдань різними методами із застосуванням законів фізики та інших природних наук; евристичних прийомів пошуку розв’язку проблем адекватними засобами фізики й астрономії;
  • розвиток в учнів узагальненого експериментального вміння вести природничо-наукові дослідження методами  наукового пізнання (планування експерименту, вибір методу дослідження, вимірювання, обробка та інтерпретація одержаних результатів);
  • формування цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та наукового світогляду учнів, розуміння ролі фізики і астрономії                       в пізнанні фундаментальних законів природи, використання яких є базою науково-технічного прогресу; розкриття значення фізичного                                       й астрономічного знання в житті людини й суспільному розвитку, висвітлення етичних проблем наукового пізнання, формування екологічної культури людини засобами фізики й астрономії;
  • розвиток в учнів навичок пізнавальної діяльності у процесі навчання фізики й астрономії.

           Очікуваними результатами при цьому є:

  • знаннєвий компонент (знання і розуміння перебігу фізичних                                         і астрономічних явищ та процесів);                                                   
  • діяльнісний компонент (здатність учнів застосовувати знання, уміння, навички, способи діяльності до розв’язання проблем, реальних життєвих ситуацій);
  • ціннісний компонент (емоційно-ціннісне ставлення учнів щодо об’єктів навчальної діяльності, сукупність ціннісних орієнтацій, мотивація, інтерес, готовність до навчання).

  Хімія

           Мета навчання хімії на рівні стандарту відповідає меті повної загальної середньої освіти і полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки                              з предмета, що передбачає уміння пояснювати хімічні явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій
  на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ. Мета навчання хімії на рівні стандарту досягається на основі реалізації завдання хімічної освіти – формування засобами навчального предмета ключових                              і предметних компетентностей.

           Навчання хімії у старшій школі спрямоване на виконання таких освітніх, розвивальних і виховних завдань:

  – поглиблювати і розширювати знання про хімічну складову природничо-наукової картини світу: найважливіші хімічні поняття, закони і закономірності, теорії і процеси; сучасну хімічну номенклатуру речовин;

  – розвивати уміння самостійно набувати хімічні знання з різних інформаційних джерел та у ході експериментальних досліджень і критично їх осмислювати; застосовувати отримані знання для пояснення властивостей речовин                                           і різноманітних хімічних явищ; безпечно використовувати речовини                                     і матеріали; оцінювати роль хімії у розвитку сучасних технологій та розв’язанні глобальних проблем; творчо розв’язувати практичні завдання хімічного характеру у повсякденному житті, попереджувати явища, що завдають шкоди здоров'ю людини і довкіллю;

  – виховувати переконаність у позитивній ролі хімії як науки у забезпеченні прогресу суспільства, усвідомлення необхідності хімічно грамотного ставлення до власного здоров'я і довкілля.

            Компетентнісний підхід у навчанні передбачає інтеграцію ресурсів змісту курсу хімії та інших предметів на основі провідних соціально й особистісно значущих ідей, що втілюються в сучасній освіті: уміння вчитися, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська відповідальність, ініціативність і підприємливість.

            Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується                            на зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки                       у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь.

            Становленню учнів як свідомих громадян, патріотів України, членів соціуму, місцевої громади, шкільного колективу має сприяти реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність». Результатами, що засвідчують продуктивність реалізації цієї лінії, є усвідомлення учнями відповідальності
  за результати навчання, які можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань у команді; раціональне використання речовин; участь у захисті довкілля і збереженні його для себе та майбутніх поколінь.

            Змістова лінія «Здоров'я і безпека» торкається всіх без винятку тем програми з хімії, оскільки використання здобутків хімії упродовж усього життя людини тісно пов’язано зі здоров’ям і життєзабезпеченням. У результаті реалізації цієї змістової лінії учень дотримується правил безпечного поводження з речовинами і матеріалами у лабораторії, побуті й довкіллі; усвідомлює залежність здоров’я від чистоти води, повітря, складу харчових продуктів; дотримується здорового способу життя.

            Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлює учнів на мобілізацію знань, практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень. У результаті реалізації цієї змістової лінії учень усвідомлює важливість вивчення хімії; оцінює успіхи, досягнуті сучасним суспільством у хімічній науці, розробленні способів одержання, переробки                      і застосування речовин як такі, що залежать від знань, умінь, ініціативи                        і підприємливості окремих особистостей і груп однодумців; переносить                           це ставлення на різні види своєї навчальної діяльності, поводження у довкіллі; свідомо обирає напрям навчання у старшій школі, виходячи з власних можливостей.

            Програма старшої школи реалізує змістові лінії хімічного компонента освітньої галузі «Природознавство»: речовини та їхні перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини. Система хімічних знань визначена ідеєю причинно-наслідкових зв'язків мікро- і макросвіту речовин, взаємоперетворень простих і складних речовин і генетичним зв'язком неорганічних і органічних речовин. Закономірності протікання хімічних реакцій розглядаються з урахуванням сучасних технологій виробництва нових речовин, матеріалів і енергії.

  Освітня галузь «Мистецтво»

          Зміст освітньої галузі «Мистецтво» реалізується у 10-11 класах через предмет  «Мистецтво».

   

  Мистецтво

  Навчальна програма «Мистецтво. 10-11 кл. Рівень стандарту» розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Її зміст спрямовано на цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шляхом ознайомлення з мистецтвом культурних регіонів світу.

   Метою вивчення мистецтва у школі є формування в учнів системи ключових, міжпредметних і предметних мистецьких компетентностей у процесі пізнання, інтерпретації, творення, оцінювання мистецтва.

  Реалізація мети  здійснюється через розв’язання завдань:

  • ознайомлення учнів з мистецтвом різних культурних регіонів світу, формування розуміння взаємодії між різними культурами, усвідомлення необхідності збереження культурно-мистецького  надбання людства;
  • виховання національної ідентичності, усвідомлення власної причетності до української культурної спадщини з одночасним усвідомленням культурно-мистецького розмаїття;
  • формування креативних, комунікативних якостей особистості учня;
  • естетична оцінка творів мистецтва, явищ сучасності та довкілля (зокрема медіаконтенту та інтернет-простору);
  • критична оцінка впливу мистецтва та інформаційного простору                                    на формування особистих та суспільних цінностей.

  Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей; засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегрованого                       та компетентнісного підходів.

  Особистісно орієнтований підхід спрямовує освіту на  розвиток художніх інтересів, індивідуальних мистецьких схильностей та здібностей учнів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь з різних видів мистецтва                       та усвідомлення можливостей їх застосовання у навчальному                                                 та соціокультурному середовищі.

  Інтегративний підхід  реалізується у тісній взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі, виявленні міжпредметних зв’язків                              з предметами інших освітніх галузей, поширенні мистецького досвіду, набутого у процесі навчання, у соціокультурне середовище.

  Компетентнісний підхід сприяє формуванню комплексу предметних мистецьких, міжпредметних та ключових компетентностей. У процесі опанування учнями мистецтва формуються міжпредметні компетентності - здатність застосовувати у навчальній діяльності та соціумі систему інтегрованих мистецьких знань, умінь, естетичних цінностей з використанням набутого досвіду з інших галузей освіти.

  Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей,  зокрема у процесі:

  • аналізу, обговорення, виконання творів мистецтва рідною/державною мовою;  сприймання творів мистецтва інших країн та їх інтерпретація,                        з урахуванням знань про культуру цих країн;
  • застосовування обчислювальних умінь для створення художніх образів (об’ємно-просторових, площинних тощо), що потребують точних вимірювань (математична компетентність);
  • застосування знань із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)                      у  відтворенні довкілля та явищ природи засобами мистецтва; використання технічних засобів для втілення художніх ідей (основні компетентності у природничих науках і технологіях);
  • використання сучасних цифрових технологій для пізнання та творення мистецтва (інформаційно-цифрова компетентність формування  уміння  виявляти власні художні інтереси та потреби; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію тощо (компетентність уміння вчитися впродовж життя);
  • використання мистецтва для вираження емоцій, почуттів, переживань                       та корекції власного емоційного стану (компетентність екологічної грамотності і здорового життя).

  З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії − соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема, через творчу роботу, яка виходить                            з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

  Наскрізними змістовими лініями у старшій школі визначено: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я                         і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

  Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності                             та екологічної свідомості, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація цієї змістової лінії може здійснюватися                               на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи;

  Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована                    на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою                                 її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого ставлення до культурних надбань свого народу та толерантного – до митецької спадщини інших народів світу;

  Наскрізна змістова лінія «Здоров'я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості.

  Наскрізна змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати                                й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні і слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння                    їх реалізації

  Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а  рівень прогресу особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти                              є динаміка особистісного розвитку учня (учениці) та його (її) ставлення                        до опанування предмету.

  До основних видів  оцінювання належать:  поточне, тематичне                                 і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями.

• Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

           Зміст освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» реалізується у 10-11 класах через предмети:  «Фізична культура», «Захист України».

  Фізична культура

             Фізичне виховання – важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку учнівської молоді.

             Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих                                    і виховних завдань:

  • формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;
  • розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
  • розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;
  • формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ                          як одного з головних чинників здорового способу життя;
  • формування практичних навичок для самостійних занять фізичними  вправами та проведення активного відпочинку;
  • формування високих моральних якостей особистості.

            Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу (спортивний зал, спортивні пришкільні майданчики, стадіон, басейн тощо), кадрового забезпечення.

  Захист України

          Метою навчального предмета «Захист України» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту України та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення про військово-патріотичне виховання як складову частину національно-патріотичного виховання. Провідним методологічним підходом реалізації визначеної мети                        є запровадження компетентнісного підходу в освітній процес закладів середньої освіти з урахуванням ключових компетентностей як результату навчання.

           Мета реалізовується комплексом таких навчальних і виховних завдань:

  • ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту населення та особистої безпеки людини;
  • усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України в разі виникнення загрози незалежності та територіальній цілісності держави;
  • набуття знань про функції Збройних Сил України та інших військових формувань, їхні характерні особливості;
  • засвоєння основ захисту України, цивільного захисту населення, домедичної допомоги, здійснення психологічної підготовки учнівської молоді до захисту України;
  • підготовка учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді
    до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

          Навчальна програма складається з двох тематичних планів, які вивчаються у закладах системи загальної середньої освіти впродовж 10 і 11 класів та під час навчально-польових зборів/занять (тематичний план №1) і навчально-тренувальних занять (тематичний план № 2).

          У кожному періоді предмет вивчається за тематичними планами № 1,   
  № 2 окремо. Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист України» з уточненням «Основи медичних знань» для тематичного плану № 2.

          Тематичний план № 1 — вивчення предмета «Захист України» юнаками
  та тематичний план № 2 — вивчення предмета «Захист України» («Основи медичних знань») дівчатами.

           Навчальна програма передбачає вивчення предмета обсягом не менше 1,5 години на тиждень (або 2 години за умови виділення 0,5 години з додаткових годин на окремі базові предмети).

           У другому семестрі 11 (10) класу 18 годин відводиться на проведення навчально-польових зборів/занять (тематичний план № 1) і навчально-тренувальних занять (тематичний план № 2). Поділ класів на групи юнаків
  та дівчат здійснюється незалежно від кількості учнів у класі.

            Навчально-польові збори/заняття і навчально-тренувальні заняття проводяться з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів у 11 (10) класі наприкінці навчального року.

            Програма для проведення навчально-польових (тренувальних) зборів/занять не залежить від потижневого навантаження і розрахована на 18 навчальних годин. Оцінка за навчально-польові збори/заняття (НПЗ)
  і навчально-тренувальні заняття (НТЗ) виставляється окремо від семестрових
  та визначає підсумкову (річну) на рівні з семестровими. Проведення навчально-польових зборів/занять, навчально-тренувальних занять записуються                            на окремій сторінці журналу, підсумкова оцінка за НПЗ виставляється перед річною оцінкою з предмета «Захист України» за другий рік навчання.

           Основною організаційною формою вивчення предмета «Захист України»          в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів є урок, що проводиться вчителем згідно з календарно-тематичним плануванням та навчальним планом, складеними відповідно до навчальної програми. Урок за обома тематичними планами починається з шикування, виконання гімну України, перевірки готовності класу до уроку. За тематичним планом № 1 стройова підготовка проходить під час уроку, а також у вигляді стройових тренажів на початку уроку тривалістю 3–5 хвилин.

          Уроки предмета «Захист України» повинні мати практичну спрямованість. Психологічна підготовка учнівської молоді до захисту України здійснюється протягом усього викладання предмета.

          Морально-психологічна підготовка здійснюється в ході навчання з метою формування морально-психологічної готовності та спроможності учнів виконувати покладені на них завдання, переборювати труднощі та небезпеку                          у надзвичайних ситуаціях, витримувати навантаження. Для цього на заняттях                                 та тренуваннях учителями створюються відповідні умови. Вивчення цивільного захисту проводиться окремо у групах юнаків і дівчат.

          Оцінювання учнів з предмета «Захист України» здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

          Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках «Захист України» може здійснюватися за такими видами діяльності:

  • засвоєння техніки виконання вправи (може здійснюватися окремо

  від прийому навчального нормативу);

  • виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату);
  • виконання навчальних завдань під час проведення уроку;
  • засвоєння теоретико-методичних знань.

            Вивчення навчального матеріалу щодо історії українського війська базується на знаннях учнів з історії України основної школи. Проблеми реформування та розвитку Збройних Сил України висвітлюються щорічником «Біла книга» Міністерства оборони України, який інформує про оборонну політику держави та інші заходи у цій сфері. Окремі навчальні питання розділу отримають розвиток під час виконання заходів військово-патріотичного виховання, використання резервного часу програми. Особливо це стосується розширення обізнаності та поглиблення знань зі спільних міжнародних військових навчань, миротворчих міжнародних акцій та місії ООН.

          Учні також оволодівають знаннями з міжнародного гуманітарного права. Вчителі самостійно вибирають форми і методи проведення занять, визначають питання, які потребують особливої уваги під час занять. Окремі навчальні питання з міжнародного гуманітарного права можуть розширюватися                                 та вивчатися у резервний час, під час заходів військово-патріотичного виховання. У стислому вигляді основні нормативно-правові акти міжнародного гуманітарного права (а також пам’ятка військовослужбовцям Збройних Сил України щодо застосування цих норм) викладено у бойовому статуті.

           Основою засвоєння військових статутів є загальне ознайомлення                             зі статутами Збройних Сил України. Організаційні форми і методи навчання вчитель вибирає самостійно. Заняття проводяться, як правило, практично,                       на спеціально обладнаних місцях. Правила військової ввічливості, поведінки                    та військового вітання військовослужбовців відпрацьовуються створенням практичних ситуацій.

           Стройова підготовка є одним з важливих напрямів навчання і виховання учнівської молоді. Вона вирішує такі завдання: дисциплінує учнів, загартовує              їх фізично, виробляє гарну поставу, формує уміння правильно і швидко виконувати команди. Навички із виконання стройових прийомів вдосконалюються під час занять із вогневої, прикладної фізичної                                    та інших підготовок.

           Під час вивчення основ стрільби зі стрілецької зброї застосовують такі методи: розповідь, показ і тренування у вирішенні вогневих завдань                                  із використанням навчально-тренувальних засобів, прицілів, наочних посібників. Практичні заняття з вивчення будови зброї і боєприпасів проводяться у кабінеті предмета з використанням навчальної зброї та її макетів. Основний метод занять – розповідь у поєднанні з показом будови, роботи частин і механізмів на схемах, плакатах, макетах та навчальних зразках зброї,                     а також виконання практичних дій зі зброєю. Під час вивчення прийомів                               і правил стрільби та метання ручних гранат учням прищеплюються знання                          та практичні навички у застосуванні зброї для ураження цілей різними способами. Головна увага звертається на навчання учнів виявленню цілей                            та визначення дальності до них, коректування стрільби, техніку метання гранат. Виконання прийомів і правил стрільби та метання ручних гранат удосконалюються на вогневих тренуваннях, стрільбах і тактичних заняттях. 

          Тактична підготовка передбачає: основні положення щодо підготовки                       та ведення сучасного бою механізованим відділенням; прийоми і способи дій солдата в основних видах бою у складі відділення. 

           Прикладна фізична підготовка учнів здійснюється на планових заняттях  та  у процесі засвоєння інших основних розділів предмета. Висока ефективність занять досягається скороченням часу на перешикування і пересування, коротким поясненням, виконанням вправ усіма учнями одночасно.

           На заняттях учні оволодіють прийомами застосування зброї в бою (удари прикладом, уколи багнетом). Завданням цих занять є навчання учнів прийомам захисту зброєю та обеззброювання противника в оборонному бою.

  Освітня галузь «Технології»

           Зміст освітньої галузі «Технології» реалізується у 10-11 класах через предмет  «Інформатика».

  Інформатика

           Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах                               як вибірково-обов’язкового предмету навчального плану в обсязі до 105 годин, з яких 35 годин складає інваріантний базовий модуль.

  Інформатика в старшій школі є логічним продовженням курсу інформатики основної школи, під час вивчення якого в учнів було сформовано основи інформаційної культури та базові компетентності у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

  Завданнями навчання інформатики в старшій школі є:

  • формування в учнів знань й умінь, необхідних для ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій                                 у навчально-пізнавальній діяльності, при вивченні інших навчальних предметів, у повсякденному житті;
  • розвиток в учнів готовності застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного виконання різноманітних завдань щодо реалізації інформаційних процесів, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства;
  • розвиток інформаційної культури, знань правил безпеки життєдіяльності та навичок безпечної поведінки при виконанні робіт з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій;
  • розвиток в учнів здатності самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби загального та прикладного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати відомості, використовувати електронні засоби обміну даними.

  Структура навчальної програми

  Предмет «Інформатика» у 10-11-х класах має модульну структуру                             і складається з двох частин – базового та вибіркових (варіативних) модулів.  Модуль - структурна одиниця навчальної програми, подана як організаційно-методичний блок, що містить цілісний набір компетенцій, необхідних для засвоєння учнями протягом його вивчення.

  Основою навчання інформатики в 10-11 класах є базовий модуль, зміст якого може бути розширений за рахунок вибіркових модулів. Базовий модуль, на вивчення якого відводиться 35 годин, завершує формування в учнів предметних і ключових компетентностей щодо використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на рівні, визначеному чинним Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Цей модуль є мінімально допустимою нерозривною структурною одиницею програми, рознесення вивчення базового модуля на два роки не допускається.

  Зміст предмету реалізується за рахунок обраних модулів:  для учнів 10-х класів – «Інформаційна безпека» (17 годин), «Web-дизайн» (35 годин)  та «Основи електронного документообігу» (17 годин);  для учнів 11-х класів, які продовжують вивчати предмет – «Графічний дизайн (35 годин).

  Поєднання модулів повинно забезпечувати необхідну ступінь гнучкості та свободи в відборі і комплектації необхідного конкретного навчального матеріалу для навчання учнів і реалізації дидактичних цілей.

  Згідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, вибірково-обов’язковий курс «Інформатика» вибудовується за такими предметними змістовими лініями:

  -   інформаційні технології в суспільстві;

  -   моделі і моделювання, аналіз та візуалізація даних;

  -   системи керування базами даних;

  -   технології опрацювання мультимедійних даних;

  -   сервіси інформаційно-комунікаційних мереж.

  Зміст навчання має чітко виражену прикладну спрямованість                                   і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

  Характеристика умов навчання

  Умови навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового матеріалу та відповідати вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу. Програмою не обмежується використання вчителем різних видів апаратного та програмного забезпечення за умови відповідності його вимогам чинного законодавства, нормативних документів                        та даної Програми.

  Зміст усіх практичних робіт має добиратися таким чином, щоб тривалість роботи за комп'ютером відповідала чинним санітарно-гігієнічним нормам.

  Методика проведення кожного уроку визначається вчителем. 

  Обов’язковою передумовою успішного виконання вимог Програми                            є практична діяльність учнів на кожному уроці, необхідною передумовою якої                      є індивідуальний доступ кожного учня до роботи з персональним комп’ютером та підключення комп’ютерного класу до швидкісного Інтернету.

  Обладнання навчального приміщення кабінету відповідає вимогам (технічним, санітарно-гігієнічним, педагогічним тощо), викладеним                                 у «Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів», Державних санітарних правилах та нормах щодо влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів                                                         на персональних комп’ютерах, технічним специфікаціям навчального комп'ютерного комплексу для кабінету інформатики.

   

   

   

  5. ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

   

  Педагогічні технології, що використовуються у навчальному процесі Школи, орієнтовані на:

  • розвиток самостійності і креативності мислення;
  • активізацію діяльності учнів;
  • посилення діалогічності в навчанні;
  • формування навичок самостійної та колективної діяльності;
  • формування комунікативної культури;
  • відстеження індивідуального росту дитини.

  При реалізації освітньої програми Школи використовуються наступні види педагогічних технологій:

  • Педагогічне супроводження обдарованих дітей (впроваджують 25 вчителів, 500 учнів задіяні).
  • Експрес-діагностика та рейтинг-контроль (впроваджують 25 вчителів, 500 учнів задіяні).
  • STEM-освіта (впроваджують 5 вчителів, 250 учнів задіяні).
  • Ігрові технології навчання (впроваджують 15 вчителів, 350 учнів задіяні).
  • Технологія розвитку критичного мислення (впроваджують 12 учителів, 325 учнів задіяні).
  • Проектні технології (впроваджують 25 учителів, 428 учнів задіяні).
  • Медіаграмотність (впроваджують 27 вчителів, 450 учнів задіяні).

  При використанні педагогічних технологій враховують вікові
  та психологічні особливості учнів. Це сприяє ефективному досягненню намічених цілей освіти, розвитку та виховання і самореалізації кожного учасника освітнього процесу.

  Найбільш продуктивно в Школі використовуються педагогічні технології, спрямовані на індивідуалізацію, особистісно-орієнтоване, розвиваюче навчання.

  1. Проблемне навчання. Створення у навчальній діяльності проблемних ситуацій і організація активної самостійної діяльності учнів щодо
     їх розв’язання, внаслідок чого відбувається творче оволодіння знаннями, уміннями, навичками, розвиваються розумові здібності.
  2. Диференційоване навчання. Завдяки рівневій диференціації навчання, у учителя з'являється можливість допомагати слабшому, приділяти увагу сильному, реалізується бажання сильних учнів швидше та глибше просуватися в освіті. Сильні учні стверджуються у своїх здібностях, слабкі дістають можливість відчути успіх                              у навчанні, підвищується рівень мотивації навчання.
  3. Проектні методи навчання. Робота за цією методикою дає можливість розвивати індивідуальні творчі здібності учнів, більше усвідомлено підходити до професійного та соціального самовизначення.
  4. Дослідницькі методи у навчанні. Дають можливість учням самостійно поповнювати свої знання, глибоко вникати в проблему, що вивчається, і пропонувати шляхи її вирішення, що важливо при формуванні світогляду. Це важливо для визначення індивідуальної траєкторії розвитку кожного школяра.
  5. Технологія використання у навчанні ігрових методів: ролевих, ділових та інших видів ігор, що навчають. Розширення кругозору, розвиток пізнавальної діяльності, формування певних умінь                                          та навичок, необхідних в практичній діяльності, розвиток загально навчальних умінь та навичок.
  6. Навчання у співпраці (командна, групова робота). Співпраця трактується як ідея спільної розвиваючої діяльності дорослих                           та дітей. Суть індивідуального підходу полягає в тому, щоб йти                       не від навчального предмета, а від дитини до предмета, йти від тих можливостей, які має в розпорядженні дитина, застосовувати психолого-педагогічні діагностики особистості.
  7. Інформаційно-комунікаційні технології. Зміна і необмежене збагачення змісту освіти, використання інтегрованих курсів, доступ до Інтернету.
  8. Здоров’язбережуючі технології. Використання цих технологій дозволяють рівномірно під час уроку розподіляти різні види завдань, чергувати розумову діяльність з фізхвилинками, визначати час подання складного навчального матеріалу, виділяти час                                   на проведення самостійних робіт, нормативно застосовувати технічні засоби навчання, контролювати дозування домашнього завдання, що дає позитивні результати у навчанні.
  9. Система оцінки «портфоліо». Формування персоніфікованого обліку досягнень учня як інструменту педагогічної підтримки соціального самовизначення, визначення траєкторії індивідуального розвитку особистості.

  Впровадження сучасних освітніх та інформаційних технологій не означає повної заміни традиційної методики викладання, а є складовою частиною системи педагогічних технологій як сукупності методів, методичних прийомів, форм організації навчальної діяльності, що ґрунтуються на теорії навчання                                і забезпечують плановані результати.

  6. ФОРМИ АТЕСТАЦІЇ, КОНТРОЛЮ ТА ОБЛІКУ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ В УРОЧНІЙ І ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

   

  Основними видами оцінювання результатів навчання учнів,                               що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем                                    із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Основною ланкою в системі контролю у закладі є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Питання, завдання, тести спрямовані на закріплення  вивченого матеріалу                         й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати                         із фронтальною роботою групи.

  Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів                       не враховуються.

  Наступною  ланкою в системі контролю є семестровий  контроль,                          що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.

  Завдання для проведення семестрового  контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.

  Семестровий контроль проводиться за чотирма уміннями (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання (тематичного) та оцінок контролю з чотирьох умінь.

            Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в закладі включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання.                          У системі оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі, крім традиційних, використовуються інші види оцінювання, які сприяють компетентнісному підходу, наприклад, портфоліо.

            Державна підсумкова атестація – форма контролю відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам державних стандартів загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Атестація проводитися в закладі (4-ті, 9-ті класи) та у формі зовнішнього незалежного оцінювання                                 (11-ті класи).

          Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу. Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо         з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

       

  7. ШКІЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

   

  Основна будівля ліцею (вул. Танкопія, буд. 1), розрахована на 1120 учнів (39 навчальних кабінетів), введена в експлуатацію у 1988 році.

  Для всебічного розвитку школярів обладнано:

  - 39 навчальних кабінетів

  - з них 12 кабінетів школи першого ступеня

  - 2 кабінети ІКТ

  - актова зала

  - спортивний зал (великий та малий)

  - клас хореографії

  - бібліотека з фондом 16101 одиниця

  - медичний кабінет

  - кабінет психологічної служби

  - їдальня на 160 місць

  - кімната-музей

  2022/2023 н.р. проходив у складних умовах воєнного стану та бойових дій на території Харківської області. Будівля закладу під час бомбардувань зазнала серйозних пошкоджень: вибито скло та пошкоджено рами у 41 вікні, розбито ганок, шкільні меблі у деяких навчальних кабінетах. За наслідками було складено відповідні акти та подано заяву до прокуратури міста Харкова.

  За кошти бюджету було розпочато роботи по монтажу відеоспостереження на всій території закладу і у приміщеннях школи. Станом на початок
  2021/2022 н.р. відеоспостереження працювало у шкільній їдальні, спортивному залі, окремих рекреаціях. Завершення робіт заплановано по завершенню воєнного стану.

  Усі навчальні приміщення Школи відповідають санітарно-гігієнічним вимогам Санітарного регламенту з урахуванням особливостей проєкту будівлі та вимогам ОП та ТБ.

   Впродовж І семестру заклад отримав за програмою МОН України для НУШ 13 ноутбуків для педагогів закладу. На кінець навчального року всього                  у закладі 49 одиниць комп’ютерної техніки: 20 – кабінет інформатики;                       7 – управлінські комп’ютери; 17 – ноутбуки для педагогів НУШ; 4 – ноутбуки, термін експлуатації яких понад 5 років. Зазначимо, що із загальної кількості КТ 25 одиниць має термін використання понад 5 років та потребує оновлення.

  Для учнів школи у закладі створюються всі належні умови як для проведення навчальних занять, так і для занять спортом, занять у гуртках                                        і секціях; функціонує шкільна їдальня; є сучасна спортивна база;  сучасний спортивний майданчик; територія має зони для відпочинку дітей, для проведення занять на свіжому повітрі.

  Приміщення навчальних кабінетів обладнані меблями, які мають відповідне маркування, що відповідає вимогам Санітарного регламенту. Залишається для відповідної роботи питання  оснащення спортивної зали                        та роздягалень сучасним інвентарем та меблями. Реалізації цих планів зашкодила війна.

  Рекреації приміщення Школи оформлені за стандартами НУШ і мають змістовне наповнення, поверхневу градацію за віковим та предметним призначенням. Оформлені локації з БЖ; національно-патріотичної спрямованості; присвячені рідному місту та його історії; для батьків та членів Ради школи; для членів учнівського самоврядування; для висвітлення питань ЗНО та ДПА; роботи літнього табору відпочинку тощо.

  У закладі діяли окремі входи для різних вікових груп учнів в період карантину через COVID, зроблено відповідну розмітку для оптимізації руху дітей; є місця для обробки рук антисептиком тощо.

  Спортивна база школи: спортивний майданчик, спортивна зала, два малі зали для дозвіллєвої  діяльності – на сьогодні вже не задовольняють всіх потреб здобувачів освіти. В приміщенні малих залів проходять заняття секцій, гуртків. У випадку, коли є можливість проводити навчальні заняття на свіжому повітрі,  проблема спортивної зали вирішується автоматично. В іншому випадку приміщення спортивної зали має дуже велике навантаження і площі залу недостатньо для проведення окремо навчальних занять різних вікових груп, класів.

  У 2021/2022 н.р. за залучені кошти було проведено капітальний ремонт підсобного приміщення шкільної їдальні. Було залучено 120960 грн. Крім ремонтних робіт провели перезарядку всіх вогнегасників, реставраційні роботи каналізаційної та опалювальної систем; ремонт та оснащення комп’ютерної техніки тощо.

  Таким чином, за рахунок залучення коштів батьків: підтримували функціонування інженерних систем закладу; провели перезарядку всіх вогнегасників; забезпечили шкільну їдальню санітарно-гігієнічними засобами, посудом; ремонтували комп’ютерну техніку, забезпечували її роботу; провели поточний ремонт меблів та обладнання у всіх навчальних кабінетах, приміщеннях закладу; виготовили банери для оформлення шкільних свят.                              За рахунок бюджетних коштів у 2022/2023 н.р. проводилися роботи з тепло-лічильником; отримали 18 ноутбуків, дидактичні матеріали для НУШ; миючі засоби; санітарно-гігієнічні засоби. Через складні умови перебігу 2022/2023 н.р. не вдалося вирішити  багато завдань, які будуть реалізовуватися вже впродовж 2023/2024 н.р.: оновлення МТБ спортивної зали, обладнання, роздягальнь; заміна вікон у коридорі 2-3-го поверхів   та деяких приміщеннях; обладнання                    та ремонт учительської кімнати; капітальний ремонт туалетів 2- 3-го поверхів старшої школи та молодшої. Серед актуальних завдань  з урахуванням воєнного стану є проведення капітального ремонтута реконструкція інженерних мереж укриття (бомбосховища) школи.

  Зусилля адміністрації, педагогів будуть зосереджені на усуненні пошкоджень та руйнувань, що зазнав заклад внаслідок війни з РФ. Навчальні кабінети закладу обладнані у відповідності до вимог Санітарного регламенту, ОП та ТБ, але необхідно продовжити роботи із заміни  меблів (каб.20,28,29,34,38,39,53,58,60), створення кабінету інформатики для початкової школи, поповнення комп’ютерного парку закладу, осучасненню приміщень кабінетів 16,17,18,19,22, 40,59.

  У 2022/2023 н.р. на території закладу будуть проведені роботи по створенню локацій для проведення уроків на свіжому повітрі, зелених зон для відпочинку дітей. Значну увагу необхідно приділити удосконаленню матеріального оснащення навчальних кабінетів, упорядкуванню осередків                    та їх обладнання у кабінетах та рекреаціях.

   

  8. Кадровий потенціал Ліцею

   

  На час створення освітньої програми Школи в школі працює − 38 педагогічних працівників. В наявності вакансія  педагога-організатора, вчителів: англійської мови, математики та інформатики.

  Стаж роботи:

  • до 5 років − 5 особи;
  • 6-10 років − 4 особи;
  • 11-20 років − 5 осіб;
  • більше 20 років − 24 особи.

  Середній вік 53 роки.

  Освітній рівень і кваліфікація:

  Освіта: вище педагогічне − 98 %; вище непедагогічне – 2%.   Категорії: «Спеціаліст вищої категорії»                                          -                                           -  26 -68,5% «Спеціаліст І категорії» -  3-7,9% «Спеціаліст ІІ категорії» - 3-7,9% «Спеціаліст» - 6-15,7%

  Мають педагогічні звання: Вчитель методист – 19  Старший учитель – 6    «Відмінник освіти» − 1.

          Щорічно посідають  призові місця на професійному конкурсі «Учитель року». У колективі більше 10-ти володарів грамот Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти Харківської обласної ради і Департаменту освіти Харківської міської ради.

          Педагогічний колектив  працює відповідно до Положення про методичну раду, Положення про методичний кабінет, Положення про предметні тижні, Положення про профільне навчання тощо. Робота колективу спрямована                       на виконання вимог Конституції та Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», реалізацію основних положень Національної доктрини розвитку освіти, Державних, обласних, міських та районних програм у галузі «Освіта», реалізацію шкільних програм «Обдаровані діти», «Спорт протягом життя», «Впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій                        в освітній процес», «Екологія шкільного середовища», підвищення професійного  рівня  педагогів, пошук і впровадження новітніх методик                             і підходів до навчання, реалізацію Концепцій Нової Української школи, принципів педагогіки партнерства.

  Забезпечення якості освіти у закладі:

  • спрямоване на розвиток культури якості;
  • передбачає пошук шляхів удосконалення якості;
  • впливає на концепцію розвитку закладу;
  • ураховує соціальний контекст закладу освіти;
  • спирається на ефективну комунікацію;
  • базується на національних цінностях.

         Педагогічний колектив  закладу втілює освітню програму спрямовану на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; вирішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів                             в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.